Додаток н Спеціальні вимоги технологічного процесу до підприємств, будівель, споруд та обладнання

Н.1 Генеральні плани підприємств

Вимоги до розміщення на території підприємства будівель слід приймати за Відомчими будівельними нормами – 01–89.

Забудова ділянки може бути об’єднаною (блокованою), або відокремленою (павільйонною) (рисунок Н.1). Блокована забудова передбачає виконання основних виробничих функцій у загальній будівлі, павільйонна – в окремо розташованих будівлях.

а) б)

Рисунок Н.1 – Способи забудови земельної ділянки: блокована (а); павільйона (б)

-50-

Таблиця Н.1 – Переваги та недоліки блокованого та павільйонного способів забудови

Спосіб забудови земельної ділянки	Переваги	Недоліки
1	2	3
Блокований (більш бажаний) Павільйонний (менш бажаний)	Дешевше будівництво й експлуатація будівель (на 10-20 %). Зручніша побудова виробничих процесів. Кращі технологічні зв’язки між зонами та відділеннями. Краща організація руху ДТЗ Менша площа земельної ділянки Простіші планування та будівництво СТОА Є можливість поетапного будівництва СТОА та поступового введення у дію об’єктів. Менша пожежна небезпека Кращі природне освітлення та вентиляція приміщень та ін. Краще пристосований до рельєфу місцевості Простіша реконструкція СТОА	Більша загальна площа забудови. Складніший технологічний процес Більші терміни проектування, будівництва та введення в дію об’єкта Більші витрати на будівництво й експлуатацію будівель. Зниження рівня архітектурного оформлення району

Розташування будівель і споруд

Будівлі та споруди слід розташовувати відносно сторін світу та переважаючих напрямків вітрів для забезпечення найбільш сприятливих умов природного освітлення, провітрювання майданчиків і запобіганню снігових заметів.

Вітровий режим у даному районі за багатолітніми спостереженнями характеризує графік – «роза вітрів» (рисунок Н.2). Будується вона для місяця, сезону, року. Довжина променів, що розходяться від центру графіка за 8 або 16 напрямками (румбами), пропорційна повторюваності вітрів цих напрямків (у відсотках за кожним напрямком від загальної кількості спостережень). Кінці променів поєднують ламаною лінією.

-50-

Пн

Пд

Рисунок Н.2 – Роза вітрів

Будівлі і споруди з виробничими процесами, що супроводжуються виділенням в атмосферу диму та пилу а також з вибухонебезпечними процесами, необхідно розташовувати відносно інших будівель і споруд з навітряного боку.

Склади легкозаймистих та матеріалів, що горять слід розташовувати з підвітряного боку відносно виробничих будівель.

Адміністративно-побутові будівлі слід розташовувати поряд з робочим в’їздом на територію СТОА.

Майданчики накопичування ДТЗ на території підприємства перед в’їздом на пости прибиральних, мийних та інших робіт комплексу ЩО слід передбачати місткістю не менше 10% пропускної спроможності відповідних постів.

Рух ДТЗ на території СТОА слід передбачати однобічним, кільцевим, без зустрічних потоків і перетинів.

Ширина проїзної частини зовнішніх проїздів повинна бути не менше 3 м при однобічному і не менше 6 м при двобічному русі [30, с.124].

За протипожежними вимогами до всіх будівель повинен бути під’їзд пожежних автомобілів [30, с.124]:

- з одного боку – при ширині будівлі до 18 м;

- з двох боків – при ширині будівлі понад 18 до 100 м;

- з усіх боків – при ширині будівлі понад 100 м.

- 102 -

Територія підприємства повинна мати огородження у відповідності до вимог СН 441-72 [20, с.5] заввишки 1,6 м (за СНиП ІІ-93-74).

В огородженні території підприємства, в якому передбачається 10 і більше постів ТО і ПР або зберігання 50 і більше ДТЗ, слід передбачати не менше двох в’їздів (виїздів). Для підприємств з меншою кількістю постів допускається створення одного в’їзду на територію [20, с.5].

Проріз воріт в огородженні повинен бути не менше 4,5 х 4,5 м [20, с.5].

Ворота основного в’їзду на територію підприємства слід розміщувати з відступом від «червоної лінії» (внутрішньої лінії тротуару) на відстані не менше найбільш довгої моделі ДТЗ [20, с.5].

Перед воротами основного в’їзду на територію підприємства слід передбачати накопичувальну площадку місткістю не менше 10% від максимальної годинної кількості ДТЗ, що надходить на підприємство [20, с.5].

При розташуванні території підприємства на земельній ділянці, яка обмежена двома проїздами загального користування, ворота основного в’їзду слід розташовувати з боку проїзду з найменшою інтенсивністю руху автотранспорту.

В’їзд на територію підприємства повинен передувати виїзду за напрямком проїзної частини дороги. Запасні ворота допускається розташовувати без виступів від червоної лінії.

Мінімальну відстань від краю проїзної частини дороги до зовнішньої стіни будівлі слід приймати [34, с.124]:

- при відсутності в’їзду і довжині ДТЗ не більше 20 м – 1,5 м;

Мінімальну відстань від краю проїзної частини дороги до огорожі території підприємства і відкритих площадок слід приймати 1,5 м [34, с.124].

Необхідно передбачати благоустрій території:

- спортивні майданчикі;

- місця відпочинку;

- озеленення.

Площа озеленення повинна складати не менше 15% площі підприємства при щільності забудови менше 50% і не менше 10% при щільності – більше 50% [34, с.124].

При плануванні СТОА «шумні» цехи (станція випробування двигунів, компресорна, ковальсько-ресорний) зосереджують в одному місці на периферії території СТОА і розташовують з підвітряного боку відносно інших будівель і житлового масиву. Навколо «шумових» цехів створюють зелену шумозахисну зону.

- 102 -

Н.2 Будівлі

Таблиця Н.2 – Класифікація будівель АТП і СТОА [54, с.205]

Клас будівлі	Зона зберігання (кількість ДТЗ)	Зона обслуговування (кількість постів)	Довговічність не менше, років	Вогнестій-кість не нижча, ступінь
1	2	3	4	5
ІІ ІІ ІІІ ІV	Більше 100 51 – 100 21 – 50 20 і менше	Більше 30 11 – 30 10 і менше -	50 50 20 Не нормується	ІІ ІІІ ІV V

а) б) в)

г)

Рисунок Н.3 – Схеми конструкцій виробничих будівель

- 102 -

Таблиця Н.3 - Переваги і недоліки конструктивних схем виробничих будівель

Конструктивна схема будівлі	Переваги	Недоліки
1	2	3
З однаковими прогонами і висотою (рисунок Н.3, а) З перемінними розмірами прогонів і зенітним ліхтарем (рисунок Н.3, б) З перемінними розмірами і різною висотою централь-ного і бокових прогонів (рисунок Н.3, в)	Найбільш проста і економічна конструктивно. Менші витрати і терміни будівництва. Можливість перепланування приміщень з меншими витратами Проста конструктивно. Більш раціонально використовується площа. Можливість перепланування приміщень з невеликими витратами. Краще природне освітлення Краще пристосовується до технологічного процесу. Більш раціонально використовується площа і об’єм будівлі. Можливе природне освітлення (за рахунок перепаду висот)	Велика глибина і висота виробничих дільниць. Відсутність верхніх ліхтарів денного світла Складніша за конструкцією Ще більш складна за конструкцією. Дорожча у будівництві

Велике значення має розташування зон і дільниць, яке залежить від виробничих зв’язків і повинно забезпечити послідовне проходження автомобілем діагностування, обслуговування та ремонту.

а) б)

Рисунок Н.4 – Розташування виробничих зон СТОА:

довільно-зональне (а); паралельно-зональне (б)

- 102 -

Таблиця Н.4 – Переваги та недоліки паралельно-зонального і

довільно-зонального розташування зон СТОА

Спосіб розташування виробничих зон	Переваги	Недоліки
1	2	3
Паралельно-зональний Довільно-зональний	Простіше і дешевше будівництво. Краща організація руху ДТЗ між зонами. Є можливість поетапного будівництва СТОА і поступового введення у дію зон Більш раціональне розміщення зон. Простіший технологічний процес. Менша загальна площа будівлі	Більша загальна площа забудови. Складніший технологічний процес Більші терміни проектування, бу-дівництва і введення в дію об’єкта Більші витрати на будівництво

Переміщення ДТЗ від зони до зони здійснюється проїздами, які проходять всередині будівлі, або по зовнішніх – на території СТОА (рисунок Л.5)

а) б)

Рисунок Н.5– Організація руху автомобілів між зонами:

з зовнішнім проїздом (а); з внутрішнім проїздом (б)

- 102 -

Всі виробничі, складські приміщення (крім ацетиленогенераторної) повинні мати сполучення між собою через внутрішні проходи виробничого корпусу. Якщо до складських приміщень (крім складу олив) не забезпечується зручний внутрішній під’їзд, передбачають зовнішні ворота.

Ворота розташовують, як правило, у торцевих стінах будівель і обладнують повітряно-тепловими завісами з автоматичною дією.

Ворота [48, с.208] приймають типові.

Їх розміри повинні перевищувати найбільшу висоту і ширину ДТЗ на величину, що вказана у таблиці М.5.

Мінімальні розміри воріт для СТОА складають 3000 х 3000 мм.

Розміри воріт мають бути кратні: ширина - 500 мм; висота - 600 мм.

Двері [48, с.208] для проходу людей виконують одностулкові або двостулкові.

Одностулкові двері застосовують в адміністративно-побутових приміщеннях і тих цехах, де відсутнє великогабаритне обладнання. Ширина одностулкових дверей 750, 1000 мм.

Двостулкові двері шириною 1500, 2000 мм використовують у більшості цехів і складів.

Стандартна висота дверей – 2400 мм.

Для освітлення виробничих приміщень у денний час використовується природнє світло. Воно може надходити через вікна в зовнішніх стінах (бічне освітлення), через світлові ліхтарі (верхнє освітлення) та одночасно через вікна та ліхтарі (комбіноване освітлення).

Світлові прорізи у стінах виконують у вигляді окремих вікон, стрічкових та інколи суцільних стін.

За периметром будівлі вікна розташовують симетрично.

Простінки між вікнами мають однакові розміри.

Проти вікон, всередині будівлі, не повинно бути елементів несівних конструкцій (колон, торців несучих стін та ін.).

У залежності від кліматичних особливостей району і призначення приміщення рами вікон роблять одинарними або подвійними.

Висота вікон у всіх випадках приймається рівною 1,2; 1,8; 2,4 м (кратна 0,6 м), а ширина – 1,5; 2; 3 і 4 м [44, с.209].

- 102 -

Н.3 Споруди і приміщення для виконання ТО та ПР ДТЗ

У підприємствах автомобільного транспорту в залежності від їх функціонального призначення слід передбачати окремі приміщення для виконання наступних груп робіт ТО та ПР ДТЗ [32, с.152]:

а) мийних, прибиральних та інших робіт комплексу ЩО, крім заправлення автомобілів паливом;

б) постових робіт ТО-1, ТО-2, Д-1, розбірно-складальних та регулювальних робіт ПР;

в) робіт Д-2;

г) агрегатних, слюсарно-механічних, електротехнічних та радіо ремонт-них робіт, робіт з ремонту інструментів, ремонту та виготовлення технологічного обладнання, пристосувань і виробничого інвентаря;

д) випробування двигунів;

е) ремонту приладів системи живлення карбюраторних двигунів та дизелів;

ж) ремонту акумуляторних батарей;

и) шиномонтажних та вулканізаційних робіт;

к) ковальсько-ресорних, мідницько-радіаторних, зварювальних, жерстя-ницьких і арматурних робіт;

л) оббивальних робіт;

м) фарбувальних робіт.

Примітки

1 Роботи з ремонту приладів системи живлення допускається виконувати в одному приміщенні категорії "Д" разом з виконанням робіт, що вказані у підпункті г).

2 На СТОА з кількістю постів ТО та ПР до 10 включно роботи, що вказані у підпунктах б) та г), допускається виконувати в одному приміщенні.

3 Шиномонтажні роботи допускається виконувати у приміщенні постів ТО та ПР ДТЗ.

На СТОА з кількістю постів ТО і ПР до 10 включно у приміщенні постів ТО та ПР допускається розміщувати пости для ремонту кузовів із застосуванням зварювання при умові, що вказані пости повинні бути обгороджені суцільними неспалюваними екранами висотою 2,5 м від підлоги, та забезпечені централізованим газопостачанням [35, с.153].

- 102 -

Перелік посилань

1. Бортницький П.І. Методичні вказівки до виконання курсового проекту станцій технічного обслуговування автомобілів з дисципліни "Виробничо-технічна база підприємств автомобільного транспорту" для студентів спеціальності 1505 "Автомобілі й автомобільне господарство" заочної форми навчання. – К.: КАДІ, 1992. – 44 с.

2. ДСТУ 2884-94 Обладнання гаражне. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 15 с.

3. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техники. Структура і правила оформлення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 37 с.

4. ДСТУ Б А.2.4–7–95 (ГОСТ 21.501 – 93) Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. – К.: Держстандарт України, 1996. – 55 с.

5. Канарчук В.Є., Курніков І.П. Виробничі системи на транспорті: Підручник. – К.: Вища шк., 1997. – 359 с.

6. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Барилович Л.П., Бойко Г.Ф., Козак Л.С., Примак Т.О. Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах. – К.: Логос, 1996. – 348 с.

7. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Бойко Г.Ф. та ін. Посібник керівника технічної служби автотранспортного підприємства: Навч. посібник /За ред.акад. В.Є. Канарчука.– К.: ІСДО, 1994.– 424 с.

8. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн. 2. Організація, планування, управління: Підручник /В.Є. Канарчук, О.А.Лудченко, А.Д. Чигринець. – К.: Вища шк., 1994. – 383 с.

9. КНД 5.1.12-6.001 – 94 Призначення і порядок використання кольорів сигнальних та знаків безпеки.

10. Курников І.П. та ін. Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту: Навч. посібник / І.П. Курников, М.К. Корольов, В.М. Токаренко. – К.: Вища шк., 1993. – 191 с.

11. Пістун І.П., Хом’як Й.В., Хом’як В.В. Охорона праці на автомобільному транспорті: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 374 с.

12. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. – К.: Міністерство транспорту України, 1998. – 16 с.

13. Правила експлуатації вогнегасників НАПБ Б.01.008-2004. Типові норми належності вогнегасників НАПБ Б.03.001-2004. – МНС України, 2004. – 25 с.

14. Правила охорони праці на автомобільному транспорті. ДНАОП 0.00-1.28 – 97. – К.: 1997. – 328 с.

15. Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України

-63-

16. Проектування станцій технічного обслуговування автомобілів: Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисциплін "Виробничі системи на транспорті" та "Проектування підприємств автомобільного сервісу" для студентів спеціальності 7.090258 "Автомобілі та автомобільне господарство" /Укл. П.І. Бортницькій, М.М. Ященко. – К.: УТУ, 1999. – 66 с.

17. Про розрахунок тривалості робочого часу на 2011 рік. Лист від 25.11.2010 р. №9111/0/14-10/13 Міністерство праці та соціальної політики України.

18. Афанасьев Л.Л., Маслов А.А., Колясинский Б.С. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей. (Альбом чертежей). – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1980. – 216 с.

19. Аюкасова Л.К. Основы проектирования станций технического обслуживания легковых автомобилей: Учебное пособие. – Оренбург: ГОУ ОГУ, 2003. – 106 с.

20. Ведомственные строительные нормы. Предприятия по обслуживанию автомобилей. ВСН 01-89. – М.: Минавтотранс РСФСР, 1990. – 52 с.

21. ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам. – К.: Госстандарт Украины, 1996. – 37 с.

22. ГОСТ 21624 – 81 Система технического обслуживания и ремонта автомобильной техники. Требования к експлуатационной технологичности и ремонтопригодности изделий. – М.: Издательство стандартов, 1987. – 14 с.

23. Давидович Л.Н. Проектирование предприятий автомобильного транспорта – М.: Транспорт, 1975. – 391 с.

24. Дунаев А.П. Организация диагностирования при обслуживании автомобилей. – М.: Транспорт, 1987. – 207 с.

25. Карташов В.П. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. Учебник для техникумов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1981. – 171 с.

26. Короев Ю.И. Строительное черчение и рисование: Учебник для строительних специальностей вузов. – М.: Высш. школа, 1983. – 288 с.

27. Корпочан А.П. Технологическое проектирование предприятий автомобильного транспорта. Методические указания по курсовому проектированию для студентов специальности «Инженерия и технология автомобильного транспорта. Технический университет Молдовы. Кафедра «Автомобильный транспорт». – Кишинев: Министерство просещения и молодежи республики Молдова, 2009. – 85 с.

28. Крамаренко Г.В., Барашков И.В. Техническое обслуживание автомобилей: Учебник для автотранспортных техникумов. – М.: Транспорт, 1982. – 368 с.

29. Краткий автомобильний справочник. / А.Н. Понизовкин, Ю.М. Власков, М.Б. Ляликов и др. – М.: АО "ТРАНСКОНСАЛТИНГ", НИИАТ, 1994. – 779 с.

30. Кузнецов Ю.М. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта: Справочник. – М.: Транспорт, 1986. – 272 с.

-63-

31. Марков О.Д. Автосервис: Рынок, автомобиль, клиент. – М.: Транспорт, 1999. – 270 с.

32. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. – К.: Кондор, 2008. – 536 с. 16 цветн. ил.

33. Методика оценки уровня и степени механизации и автоматизации производств технического обслуживания и текущего ремонта подвижного состава автотранспортных предприятий. МУ-200-РСФСР-13-0087-87. – М.: Транспорт, 1987. – 100 с.

34. Методические указания к дипломному проектированию для студентов специальности 15.05 "Автомобили и автомобильное хозяйство". Ч.1 / Сост. П.И. Бортницкий, В.М. Колмаков, И.П. Курников, В.Т. Торчинский. – К.: КАДИ, 1990. – 120 с.

35. Методические указания по выполнению графической части курсовых и дипломных проектов. Машиностроительное и строительное черчение (специальность 1617 "Техническое обслуживание и ремонт автомобилей") / Сост. И.А. Подвинцев. – К.: УМК Минавтотранс УССР, 1984. – 100 с.

36. Миронов Б.Г., Миронова Р.С. Черчение. Учеб. пособие для машиностроительных специальностей сред. спец. учеб. заведений. – М.: Машиностроение, 1991. – 288 с.

37 Напольский Г.М., Кривенко Е.М., Фролов Ю.Н. Техническая эксплуатация легковых автомобилей / Под. Ред. Г.В. Крамаренко. – М.: Транспорт, 1975. – 216 с.

38. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания: Учебник для вузов. – М.: Транспорт, 1985. – 231 с.

39. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1993. – 271 с.

40. Нормативы численности рабочих, занятых техническим обслуживанием и текущим ремонтом подвижного состава автомобильного транспорта. – М.: Экономика, 1988. – 208 с.

41. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта ОНТП-01-91. – М.: Гипроавтотранс, 1991. – 181 с.

42. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие в 3-х книгах, Кн.1, из. 2-е перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1977. – 623 с.

43. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие в 3-х книгах, Кн.2, из. 2-е перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1977. – 574 с.

44. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие в 3-х книгах, Кн.3, из. 2-е перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1977. – 360 с.

-63-

45. Петроченков С.Н., Яковенко Е.Г. Организациґ комплексного автосервиса. – М.: Транспорт, 1985. – 240 с.

46. Проектирование авторемонтных предприятий: Учеб. пособие / Дехтеринский Л.В., Абелевич Л.А., Карагодин В.И. и др.; - М.: Транспорт, 1981. – 218 с.

47. Российская автотранспортная энциклопедия. Техническая эксплуатация, обслуживание и ремонт автотранспортных средств. – Т.3. – М.:РБООИП «Просвещение», 2001. – 456 с.

48. Сайт http://auto-barmashova.ru/organizazia_STO

49. Сарбаев В.И., Селиванов С.С., Коноплев В.Н. Механизация процессов технического обслуживания и ремонта автомобилей: Учебное пособие. – М.: МГИУ, 2003. – 284 с.

50. Селиванов С.С., Иванов Ю.В. Механизация процессов технического обслуживания и ремонта автомобилей. – М.: Транспорт, 1984. – 198 с.

51. СНиП ІІ-4 – 79. Естественное и искусственное освещение. – М.: Стройиздат, 1980.

52. СНиП 2.04.01 – 85. Внутренний водопровод и канализация. – М.: Стройиздат, 1985.

53. СНиП 2.04.05– 91. Отопление, вентиляция, кондиционирование. – М.: Стройиздат, 1991.

54. СНиП 2.09.04 – 87. Административные и бытовые здания. – М.: Стройиздат, 1987.

55. Совершенствование и розвитие производственно-технической базы предприятий автотехобслуживания: Учеб. пособие / А.Л. Клейнерман, Г.М. Напольский: Тул. политехн. ин-т. Тула, 1991. – 68 с.

56. Суворов. С.Г., Суворова М.С. Машиностроительное черчение в вопросах и ответах: Справочник. – М..: Машиностроение, 1984. – 352 с.

57. Суханов Б.Н., Борзых И.О., Бедарев Ю.Ф. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Пособие по курсовому и дипломному проектированию. – М.: Транспорт, 1985. – 224 с.

58. Суханов Б.Н. и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Пособие по дипломному проектированию. / Б.Н. Суханов, И.О. Борзых, Ю.Ф. Бедарев. – М.: Транспорт, 1991. – 159 с.

59. Табель технологического оборудования автотранспортных предприятий. – К.: Минавтотранс УССР, 1984. – 180 с.

60. Табель технологического оборудования и специализированного инструмента для АТП, АТО и БЦТО.– М.: Минавтотранс РСФСР, 1983.–98 с.

61. Техническая эксплуатация автомобилей. Говорущенко Н.Я. – Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1984. – 312 с.

62. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: механизация и экологическая безопасность производственных процессов / В.И.Сарбаев, С.С. Селиванов, В.Н. Коноплев, Ю.Н. Демин. – Изд. 2-е. – Ростов н/Д : Феникс, 2005. – 380 с.: ил. – (Высшее образование).

-63-

63. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Под. ред. проф. Колесника П.А. Учебник. – М.: Транспорт, 1976. – 328 с.

64. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: учебник для студ. учреждений сред. проф. образования / В.М. Власов, С.В.Жинказиев, С.М.Круглов и др.;. Под. ред. В.М. Власова. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 480 с.

65. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. Методические указания к курсовому и дипломному проектированию для учащихся специальности 1617 "Техническое обслуживание и ремонт автомобилей". Часть 1 / Сост. Г.М. Болотин - К.: УМК Минавтотранс УССР, 1981. – 116 с.

66. Тюльпа В.Г. Сервис транспортных и технологических машин и оборудования. Методические указания к дипломному проектированию. Государственное образовательное учреждение профессионального образования Владимирский государственный университет. Кафедра «Автомобильный транспорт». – Владимир: Федеральное агенство по образованию, 2006. – 51 с.

67. Фастовцев Г.Ф. Автотехобслуживание.– М.: Машиностроение, 1985.– 256 с.

68. Фастовцев Г.Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей. – М.: Транспорт, 1982. – 224 с.

69. Хаскин А.М. Черчение. 4-е изд. перераб. и доп. – К.: Вища школа, 1985. – 447 с.

70. Херцег К. Станции обслуживания легковых автомобилей. Пер. с венг.- М.: Транспорт, 1978. – 303 с.

71. Шумик С.В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортных средств: Курсовое и дипломное проектирование: Учеб. пособие / С.В. Шумик, М.М Болбас, Е.И Петухов; Под ред. С.В. Шумика. – Мн.: Выш. шк., 1988. – 206 с.: ил.

-63-

1. Афанасьев Л.Л., Маслов А.А., Колясинский Б.С. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей. (Альбом чертежей). – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1980. – 216 с.

2. Аюкасова Л.К. Основы проектирования станций технического обслуживания легковых автомобилей: Учебное пособие. – Оренбург: ГОУ ОГУ, 2003. – 106 с.

3. Бортницький П.І. Методичні вказівки до виконання курсового проекту станцій технічного обслуговування автомобілів з дисципліни "Виробничо-технічна база підприємств автомобільного транспорту" для студентів спеціальності 1505 "Автомобілі й автомобільне господарство" заочної форми навчання. – К.: КАДІ, 1992. – 44 с.

4. Ведомственные строительные нормы. Предприятия по обслуживанию автомобилей. ВСН 01-89. – М.: Минавтотранс РСФСР, 1990. – 52 с.

5. Волгин В.В. Автобизнес. Техника, сервис, запчасти. В 2-х томах. – М.: Издательский центр «Маркетинг», 2003. – 848 с.

6. ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам. – К.: Госстандарт Украины, 1996. – 37 с.

7. ГОСТ 21624 – 81 Система технического обслуживания и ремонта автомобильной техники. Требования к експлуатационной технологичности и ремонтопригодности изделий. – М.: Издательство стандартов, 1987. – 14 с.

8. Давидович Л.Н. Проектирование предприятий автомобильного транспорта – М.: Транспорт, 1975. – 391 с.

9. ДСТУ 2884-94 Обладнання гаражне. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 15 с.

10. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техники. Структура і правила оформлення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 37 с.

11. ДСТУ Б А.2.4–7–95 (ГОСТ 21.501–93) Правила виконання архітектур-но-будівельних робочих креслень. – К.: Держстандарт України, 1996. – 55 с.

12. Дунаев А.П. Организация диагностирования при обслуживании автомобилей. – М.: Транспорт, 1987. – 207 с.

13. Канарчук В.Є., Курніков І.П. Виробничі системи на транспорті: Підручник. – К.: Вища шк., 1997. – 359 с.

14. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Барилович Л.П., Бойко Г.Ф., Козак Л.С., Примак Т.О. Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах. – К.: Логос, 1996. – 348 с.

15. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Бойко Г.Ф. та ін. Посібник керівника технічної служби автотранспортного підприємства: Навч. посібник /За ред.акад. В.Є. Канарчука.– К.: ІСДО, 1994.– 424 с.

16. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн. 2. Організація, планування, управління: Підручник /В.Є. Канарчук, О.А.Лудченко, А.Д. Чигринець. – К.: Вища шк., 1994. – 383 с.

17. Карташов В.П. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. Учебник для техникумов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1981. – 171 с.

18. КНД 5.1.12-6.001 – 94 Призначення і порядок використання кольорів сигнальних та знаків безпеки.

19. Короев Ю.И. Строительное черчение и рисование: Учебник для строительних специальностей вузов. – М.: Высш. школа, 1983. – 288 с.

20. Корпочан А.П. Технологическое проектирование предприятий автомобильного транспорта. Методические указания по курсовому проектированию для студентов специальности «Инженерия и технология автомобильного транспорта. Технический университет Молдовы. Кафедра «Автомобильный транспорт». – Кишинев: Министерство просещения и молодежи республики Молдова, 2009. – 85 с.

21. Краткий автомобильний справочник. / А.Н. Понизовкин, Ю.М. Власков, М.Б. Ляликов и др. – М.: АО "ТРАНСКОНСАЛТИНГ", НИИАТ, 1994. – 779 с.

22. Кузнецов Ю.М. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта: Справочник. – М.: Транспорт, 1986. – 272 с.

23. Курников І.П. та ін. Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту: Навч. посібник / І.П. Курников, М.К. Корольов, В.М. Токаренко. – К.: Вища шк., 1993. – 191 с.

24. Марков О.Д. Автосервис: Рынок, автомобиль, клиент. – М.: Транспорт, 1999. – 270 с.

25. Марков О.Д. організація автосервісу. – Львів: Оріяна-Нова, 1998.–332 с.

26. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. – К.: Кондор, 2008. – 536 с. 16 цветн. ил.

27. Методика оценки уровня и степени механизации и автоматизации производств технического обслуживания и текущего ремонта подвижного состава автотранспортных предприятий. МУ-200-РСФСР-13-0087-87. – М.: Транспорт, 1987. – 100 с.

28. Методические указания к дипломному проектированию для студентов специальности 15.05 "Автомобили и автомобильное хозяйство". Ч.1 / Сост. П.И. Бортницкий, В.М. Колмаков, И.П. Курников, В.Т. Торчинский. – К.: КАДИ, 1990. – 120 с.

29. Методические указания по выполнению графической части курсовых и дипломных проектов. Машиностроительное и строительное черчение (специальность 1617 "Техническое обслуживание и ремонт автомобилей") / Сост. И.А. Подвинцев. – К.: УМК Минавтотранс УССР, 1984. – 100 с.

30. Миронов Б.Г., Миронова Р.С. Черчение. Учеб. пособие для машиностроительных специальностей сред. спец. учеб. заведений. – М.: Машиностроение, 1991. – 288 с.

31. Напольский Г.М., Кривенко Е.М., Фролов Ю.Н. Техническая эксплуатация легковых автомобилей / Под. Ред. Г.В. Крамаренко. – М.: Транспорт, 1975. – 216 с.

32. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания: Учебник для вузов. – М.: Транспорт, 1985. – 231 с.

33. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1993. – 271 с.

34. Нормативы численности рабочих, занятых техническим обслуживанием и текущим ремонтом подвижного состава автомобильного транспорта. – М.: Экономика, 1988. – 208 с.

35. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта ОНТП-01-91. – М.: Гипроавтотранс, 1991. – 181 с.

36. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие в 3-х книгах, Кн.1, из. 2-е перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1977. – 623 с.

37. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие в 3-х книгах, Кн.2, из. 2-е перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1977. – 574 с.

38. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие в 3-х книгах, Кн.3, из. 2-е перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1977. – 360 с.

39. Петроченков С.Н., Яковенко Е.Г. Организация комплексного автосервиса. – М.: Транспорт, 1985. – 240 с.

40. Пістун І.П., Хом’як Й.В., Хом’як В.В. Охорона праці на автомобільному транспорті: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 374 с.

41. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. – К.: Міністерство транспорту України, 1998. – 16 с.

42. Правила експлуатації вогнегасників НАПБ Б.01.008-2004. Типові норми належності вогнегасників НАПБ Б.03.001-2004. – МНС України, 2004. – 25 с.

43. Правила охорони праці на автомобільному транспорті. ДНАОП 0.00-1.28–97. – К.: 1997. – 328 с.

44. Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобіль-ного транспорту України

45. Проектирование авторемонтных предприятий: Учеб. пособие / Дехтеринский Л.В., Абелевич Л.А., Карагодин В.И. и др.; - М.: Транспорт, 1981. – 218 с.

46. Проектування станцій технічного обслуговування автомобілів: Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисциплін "Виробничі системи на транспорті" та "Проектування підприємств автомобільного сервісу" для студентів спеціальності 7.090258 "Автомобілі та автомобільне господарство" /Укл. П.І. Бортницькій, М.М. Ященко. – К.: УТУ, 1999. – 66 с.

47. Про розрахунок тривалості робочого часу на 2011 рік. Лист від 25.11.2010 р. №9111/0/14-10/13 Міністерство праці та соціальної політики України.

48. Российская автотранспортная энциклопедия. Техническая эксплуатация, обслуживание и ремонт автотранспортных средств. – Т.3. – М.:РБООИП «Просвещение», 2001. – 456 с.

49. Сайт http://auto-barmashova.ru/organizazia_STO

50. Сарбаев В.И., Селиванов С.С., Коноплев В.Н. Механизация процессов технического обслуживания и ремонта автомобилей: Учебное пособие. – М.: МГИУ, 2003. – 284 с.

51. Селиванов С.С., Иванов Ю.В. Механизация процессов технического обслуживания и ремонта автомобилей. – М.: Транспорт, 1984. – 198 с.

52. СНиП ІІ-4 – 79. Естественное и искусственное освещение. – М.: Стройиздат, 1980.

53. СНиП 2.04.01 – 85. Внутренний водопровод и канализация. – М.: Стройиздат, 1985.

54. СНиП 2.04.05– 91. Отопление, вентиляция, кондиционирование. – М.: Стройиздат, 1991.

55. СНиП 2.09.04 – 87. Административные и бытовые здания. – М.: Стройиздат, 1987.

56. Совершенствование и развитие производственно-технической базы предприятий автотехобслуживания: Учеб. пособие / А.Л. Клейнерман, Г.М. Напольский: Тул. политехн. ин-т. Тула, 1991. – 68 с.

57. Суворов. С.Г., Суворова М.С. Машиностроительное черчение в вопросах и ответах: Справочник. – М..: Машиностроение, 1984. – 352 с.

58. Суханов Б.Н., Борзых И.О., Бедарев Ю.Ф. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Пособие по курсовому и дипломному проектированию. – М.: Транспорт, 1985. – 224 с.

59. Суханов Б.Н. и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Пособие по дипломному проектированию. / Б.Н. Суханов, И.О. Борзых, Ю.Ф. Бедарев. – М.: Транспорт, 1991. – 159 с.

60. Табель технологического оборудования автотранспортных предприятий. – К.: Минавтотранс УССР, 1984. – 180 с.

61. Табель технологического оборудования и специализированного инструмента для АТП, АТО и БЦТО.– М.: Минавтотранс РСФСР, 1983.–98 с.

62. Техническая эксплуатация автомобилей. Говорущенко Н.Я. – Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1984. – 312 с.

63. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: механизация и экологическая безопасность производственных процессов / В.И.Сарбаев, С.С. Селиванов, В.Н. Коноплев, Ю.Н. Демин. – Изд. 2-е. – Ростов н/Д : Феникс, 2005. – 380 с.: ил. – (Высшее образование).

64. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Под. ред. проф. Колесника П.А. Учебник. – М.: Транспорт, 1976. – 328 с.

65. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: учебник для студ. учреждений сред. проф. образования / В.М. Власов, С.В.Жинказиев, С.М.Круглов и др.;. Под. ред. В.М. Власова. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 480 с.

66. Технологічне проектування автотранспортних підприємств: Навч. посіб./ за ред. проф. С.І. Андрусенка. - К.: Каравелла, 2009. – 368 с.

67. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. Методические указания к курсовому и дипломному проектированию для учащихся специальности 1617 "Техническое обслуживание и ремонт автомобилей". Часть 1 / Сост. Г.М. Болотин - К.: УМК Минавтотранс УССР, 1981. – 116 с.

68. Тюльпа В.Г. Сервис транспортных и технологических машин и оборудования. Методические указания к дипломному проектированию. Государственное образовательное учреждение профессионального образования Владимирский государственный университет. Кафедра «Автомобильный транспорт». – Владимир: Федеральное агенство по образованию, 2006. – 51 с.

69. Фастовцев Г.Ф. Автотехобслуживание.– М.: Машиностроение, 1985.– 256 с.

70. Фастовцев Г.Ф. и др. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей, принадлежащих гражданам / Фастовцев Г.Ф., Ляско В.И., Чепелевский В.И. учебник для автотранспортных техникумов. – М.: Транспорт, 1978. – 232 с.

71. Фастовцев Г.Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей. – М.: Транспорт, 1982. – 224 с.

72. Хаскин А.М. Черчение. 4-е изд. перераб. и доп. – К.: Вища школа, 1985. – 447 с.

73. Херцег К. Станции обслуживания легковых автомобилей. Пер. с венг.- М.: Транспорт, 1978. – 303 с.

74. Шумик С.В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортных средств: Курсовое и дипломное проектирование: Учеб. пособие / С.В. Шумик, М.М Болбас, Е.И Петухов; Под ред. С.В. Шумика. – Мн.: Выш. шк., 1988. – 206 с.: ил.