Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДП метод. СТО.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.81 Mб
Скачать

2.6.3 Заходи та засоби індивідуального захисту

Робітники, що працюють у несприятливих, небезпечних і шкідливих умовах виробничого середовища мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту, робочим одягом та взуттям, захисним харчуванням і вітамінними препаратами у відповідності до вимог закону «Про охорону праці».

Шумонебезпечні зони підприємства (бокс зі стендом перевірки відпрацьованих газів, дільниця кузовного ремонту, та ін.) мають бути позначені та просторово відокремлені від решти приміщень [49].

Робітникам підприємства мають надаватися такі засоби індивідуального захисту як: навушники, протипилові маски, рукавички, накидки, фартуки, шоломи, окуляри тощо. Робочі місця повинні мати інвентарне маркування. Всі робітники мають пройти спеціальний інструктаж з правил користування індивідуальними засобами захисту [49].

Небезпечні речовини (гальмівні рідини, кислоти, антифризи тощо), які використовуються на підприємстві, повинні мати належне маркування та зберігатися з дотриманням діючих правил. На кожній упаковці має бути етикетка, яка попереджає про небезпечні властивості речовини. На підприємстві повинен вестись облік надходження та витрати небезпечних речовин у спеціальній відомості. Інструкції з правил поводження з небезпечними речовинами повинні бути вивішені на робочих місцях. Виконавці, які працюють з небезпечними речовинами, мають проходити щорічний інструктаж [49].

2.6.4 Протипожежні заходи

Проекти виробничих дільниць повинні відповідати загальним протипожежним вимогам за стандартами.

Приміщення, в яких виконуються термічні роботи мають бути відокремлені від інших приміщень вогнестійкими перегородками (стінами), поруч не повинно бути приміщень з виділенням парів палив і фарб.

Приміщення для зарядження акумуляторних батарей розташовується біля зовнішніх стін. А при площі понад 25 м2 необхідно передбачити зовнішній вихід.

Приміщення мають бути забезпечені протипожежними системами та засобами. Мінімальна норма забезпечення приміщень: один вогнегасник – на кожні 50 м2 площі приміщення, але не менше двох на кожне приміщення, та ящик ємністю 0,5 м3 з сухим просіяним піском з розрахунку один на 100 м2 площі, але не менше одного на кожне приміщення [69, c.62]. Кількість вогнегасників та ящиків з піском у кожному виробничому приміщенні може бути розрахована за формулами (2.70), (2.71) або прийнята за встановленими нормами. Приблизні норми первинних засобів пожежогасіння наведені в таблиці И.17.

-86-

а) кількість вогнегасників у виробничому приміщенні:

Nв =1+ Fі /50, од., (2.70)

де Fі – площа виробничого приміщення, м2

б) кількість ящиків з піском у виробничому приміщенні:

Nя = Fі /100, од. (2.71)

Примітка – Якщо за результатами розрахунків у формулах (2.70) і (2.71) будуть отримані не цілі (дробні) числа, їх слід замінити наступним більшим цілим числом.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях встановлення не повинні створювати перешкод при евакуації. Їх слід установлювати в легкодоступних і помітних місцях (коридорах, на входах і виходах з приміщень тощо) [43, c.44].

Переносні вогнегасники слід розміщувати на висоті не більш як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника та на відстані не менш як 1,2 м від краю дверей при їх відкриванні [43, c.44-45].