2.2.7.5 Розрахунок площ допоміжних приміщень

До допоміжних відносяться приміщення, в яких розташоване технологічне, силове або інше обладнання (агрегати, опалювальне обладнання, компресорні та насосні станції, трансформаторне обладнання, вентиляційні камери, кондиціонери), яке призначене для інженерного забезпечення підприємства [32, с.325].

Площі технічних приміщень визначають або розрахунком, або приймають за укрупненими нормами (таблиця И.13), в останьому випадку їх можна безпосередньо занести у таблицю 2.16

Таблиця 2.16 – Площі технічних приміщень, прийняті за укрупненими нормами

Приміщення	Площа, м2
	нормативна	прийнята
1	2	3
Компресорна	15 – 20
Насосна	10 – 20
Вентиляційна	20 – 35
Трансформаторна	15 – 25
Котельня	50 – 100

Якщо площа розраховується, розрахунок ведеться в кожному окремому випадку за відповідними нормативами в залежності від прийнятої системи та обладнання електропостачання, опалення, вентиляції та водопостачання, типів і кількості встановленого обладнання [38, с.84].

Площі цехів ВГМ та компресорної розраховуються за кількістю робітників або прийнятим обладнанням. Площа цеху ВГМ на одного працівника у найбільш завантажену зміну 15-20 м², площа компресорної на один встановлений компресор – 20-25 м² [30, с.90].

2.2.7.6 Розрахунок площ зовнішніх функціональних зон

До зовнішніх функціональних зон відносяться розташовані на відкритій території підприємства стоянки для автомобілів, в тому числі склади (автомобілів, матеріалів), виставкові майданчики, проїзди, місця зберігання виробничих, шкідливих і побутових відходів, відкриті місця відпочинку, майданчики для тест-драйву [32, с.325].

Площі стоянок автомобілів розраховують з урахуванням способу розміщення та кількості АТЗ, що знаходяться на зберіганні.

При укрупнених розрахунках площі стоянок F_ст [27, с.39]:

F_ст = f_а  П_{ст і}  , м², (2.46)

-47-

де П_{ст і} – кількість автомобіле-місць різного призначення для зберігання АТЗ (таблиця 2.12);

 – коефіцієнт щільності розташування автомобіле-місць зберігання (таблиця И.5).

2.2.7.7 Розрахунок площ зовнішніх нефункціональних зон

До зовнішніх нефункціональних зон відносяться території СТОА, що не несуть виробничого або функціонального навантаження, наприклад територія озеленення, яка складає не менше 15% території при щільності забудови не менше 50% і не менше 10% при щільності забудови більше 50% [32, с.325-326].

Площа озеленення:

F_оз.= f _оз.   Р, м², (2.47)

де f _оз. – питома площа озеленення на одного робітника, м² (не менше 3 м² на одного робітника. Максимальна площа ділянок, призначених для озеленення, має складати приблизно 15% від площі території підприємства [71, с.118]);

 Р – сумарна чисельність робітників (сумарна кількість робітників у найбільшу зміну), чол.

Відстані від будівель і споруд до озелениних ділянок мають бути не меншими вказаних у таблиці К.16.