2.2.7 Розрахунок площ стоа за укрупненими показниками

2.2.7.1 Розрахунок виробничих площ

В залежності від стадії виконання проекту площі приміщень СТОА розраховують двома способами [32,с.75, 77]:

- за питомими площами на стадії техніко-економічного обґрунтування та вибору об’ємно-планувального рішення, а також при попередніх розрахунках;

- графічною побудовою – на стадії розробки планувального рішення зон.

Площі СТОА за своїм виробничим і функціональним призначенням поділяються на наступні групи [32, с.324-325]:

- виробничі;

- адміністративно-побутові;

- сервісні;

- складські;

- допоміжні;

- зовнішні функціональні зони;

- зовнішні нефункціональні зони;

- резервна територія.

До виробничих відносяться приміщення, в яких розташовані робочі місця, призначені для виконання операцій виробничого процесу.

Проектування та будівництво виробничих приміщень регламентується ОНТП-01-91[41], а також ВСН 01-89 [20], [32, с.325].

Площі зон ТО та ПР і виробничих дільниць СТОА розраховують за методикою, що прийнята для АТП. При цьому загальна площа приміщень має бути не менше 20 м² на одного робітника у найбільш чисельній зміні [38, с.196].

а) площі зон ТО та ПР

Площа приміщень зон ТО та ПР визначається за розрахунковою кількістю робочих і допоміжних постів у них, розмірів ДТЗ та норм розміщення, у залежності від категорій ДТЗ (див. додаток М) за формулою

F_з = f_a  Σ П  , м ², (2.36)

-42-

де F_з – площа зони, м²;

f_a – площа автомобіля (найбільший за габаритами автомобіль у технологічно сумісній групі) у плані, м²;

ΣП – сумарна кількість робочих, допоміжних постів, автомобіле-місць очікування у відповідній зоні;

 – коефіцієнт щільності розташування постів і обладнання. Величина коефіцієнту щільності розташування постів  залежить від кількості постів та їх розташування (таблиця И.3).

б) площі виробничих приміщень дільничних робіт

Площа виробничих приміщень дільничних робіт визначається за нормами розташування обладнання (графічним методом) або від площі, яку займає обладнання, та коефіцієнтів щільності розташування обладнання (додаток И).

За відсутності даних про площу, яку займає обладнання, площі дільниць можуть бути визначені за кількістю робітників, що працюють на дільниці у найбільш завантажену зміну. Згідно з нормативами, площа приміщення виробничої дільниці на одного робітника має бути не менше 4,5 м² [47, с.46].

F_в = [f_р1 + f_р2  (Р_т – 1)] В_зм /100, м², (2.37)

де f_р1 – питома площа на першого робітника дільниці, м² (таблиця И.11);

f_р2 – питома площа на наступних робітників, м² (таблиця И.11);

Р_т – кількість робітників на дільниці у найбільш завантажену зміну.

В_зм=15-20 – відсоток зменшення площі в залежності від габаритів АТЗ (примітка до таблиці И.11)

2.2.7.2 Розрахунок площ складських приміщень

До складських відносяться приміщення, які призначені для зберігання матеріальних цінностей: запасних частин, матеріалів, експлуатаційних матеріалів і технічних рідин, олив та інших мастильних матеріалів, інвентарю, шин.

Проектуються та будуються за тими ж нормами, що й виробничі [32, с.325].

а) для міських СТОА площа кожного із складських приміщень (для запасних частин та деталей; двигунів, агрегатів і вузлів; експлуатаційних матеріалів; шин; лакофарбових матеріалів; мастильних матеріалів) F_ск визначається за питомою площею складу f_ск на кожні 1000 автомобілів, які комплексно обслуговуються за формулою

F_ск = f_ск  N _СТОА /1000, м², (2.38)

де f_ск – питома площа відповідного складу, м² (таблиця И.12);

N_СТОА – кількість автомобілів, що обслуговує проектована СТОА на рік.

-43-

б) для дорожніх СТОА площа складу запасних частин і матеріалів визначається за укрупненими нормами з розрахунку 5-7 м² на один робочий пост:

F_ск = f_ск  П, м², (2.39)

де f_ск= 5-7 – питома площа складу, м² (таблиця И.12);

П – кількість робочих постів СТОА.

в) площа комори для зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей F_ск._АКБ (якщо на СТОА організовано їх приймання):

F_ск._АКБ = f_скАКБ  N _СТОА /1000, м², (2.40)

де f_скАКБ = 0,5 м² – питома площа приміщення для зберігання АКБ.

г) площа комори для зберігання автоприладдя, знятого з автомобіля на період обслуговування F_ск.ап, приймається з розрахунку 1,6 м² на один робочий пост:

F_{ск. ап} = f_{ск. ап}  П, м², (2.41)

де f_ск.ап=1,6 м²– питома площа комори (таблиця И.12);

П – кількість робочих постів СТОА

д) площа для зберігання запасних частин, автоприладь, інструментів та автокосметики, що призначені для продажу на СТОА F_{ск маг}, становить 10% від площі складу запасних частин та деталей.

F_{ск маг} = 0,1 F_ск , м², (2.42)

Результати розрахунків, зроблених за формулами (2.38), (2.40), (2.41), (2.42) зводяться у таблицю 2.13

Таблиця 2.13 – Площі складських приміщень

Найменування складського приміщення	Площа, м2
1	2
Запасні частини та деталі
Двигуни, агрегати та вузли
Експлуатаційні матеріали
Шини

-44-

Продовження таблиці 2.12

1	2
Лакофарбові матеріали
Мастильні матеріали
Інструментальна
Відпрацьовані акумуляторні батареї
Автоприладдя, зняте з автомобіля на період обслуговування
Запасні частини, автоприладдя, інструменти та автокосметика, що призначені для продажу