Література

1. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 2003. – 245 с.

2. Кабаченко П.С. Психология управления: Учебн. пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2005. – 364 с.

3. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – 272 с.

4. Крижко В.В., Павлютенков Є.М. Менеджмент в освіті. – ДО.: ІЗМН “Твін Сервіс”, 1998. – 192 с.

5. Мельник Л.П. Психологія управління. – К.: МАУП, 1999. – 211 с.

6. Морозов А.В. Управленческая психология: Учебное пособие для студ. – М.: Академический проект, Трикста, 2005. – 456 с.

7. Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Рабочая книга руководителя школы // Психология управления. – Ч. IV. – Запорожье, ЗОИУУ, 1996. – 129 с.

8. Потеряхин А.А. Психология управления. – К., 1999. – 325 с.

9. Психологический словарь / Под ред. А.В.Ярошевского. – М., 1990. – 532 с.

10. Урбанович А.А. Психология управления. – К.: Харвест, 2005. – 312 с.

Практичне заняття №2

Тема: Особистість і колектив як об’єкти управління.

Мета: Розглянути рольову поведінку особистості, а також взаємодію особистості й колективу як об’єктів управління.

Основні поняття: соціальна роль, відповідальність, рівень домагань, фактори, що формують рівень домагань, соціальна норма, психологічна сумісність, типи комунікативної поведінки, соціально-психологічний клімат, фактори макросередовища й мікросередовища, спільно-індивідуальна діяльність, спільно-послідовна діяльність, спільно-взаємодіюча діяльність.

Понятійно-категоріальний апарат теми.

Соціальна роль – сукупність норм, правил і форм поведінки, що характеризують типові дії людини, яка займає певне місце в суспільстві.

Інтерналізована роль – це внутрішнє визначення індивідом свого соціального стану і його ставлення до цього положення й обов’язків, що випливають з нього.

Відповідальність служить засобом внутрішнього контролю (самоконтролю) і внутрішньої регуляції (саморегуляції) діяльності особистості, що виконує належне за своїм розсудом, свідомо й добровільно.

Відповідальність особистості завжди носить соціальний характер, оскільки являє собою орієнтацію на виконання певних соціальних вимог, норм і зразків поведінки відповідно до її місця в системі суспільних взаємовідносин.

Рівень домагань визначається, як ступінь труднощів мети, до досягнення якої прагне дана особистість.

Фактори, що формують рівень домагань особистості:

– стандарти успіху, що існують у соціальних групах, до яких належить дана особистість;

– рівень її самоповаги (включаючи самооцінку);

– її попередній досвід,

– ступінь інтерналізації відповідної соціальної ролі;

– успіхи й невдачі в процесі руху до мети.

Соціальна норма заробітної плати, тобто такий її рівень, який працівники тієї або іншої групи вважають для себе “нормальним”, який відповідає їхньому трудовому внеску. Як показують наявні дані, ця “норма” залежить від статі й віку працівника, його професії, кваліфікації, галузі, у якій він зайнятий тощо.

Соціальна норма заробітної плати в кожній соціально-демографічній групі динамічна, згідно з мірою росту життєвого рівня населення зростає й ця “норма”.

Психологічна сумісність – це поняття можна визначити, як здатність членів групи (колективу) до спільної діяльності, яка заснована на їхньому оптимальному сполученні.

Критерії оцінки сумісності й співпраці:

1) результати діяльності;

2) емоційно-енергетичні витрати її учасників;

3) їхня задоволеність цією діяльністю.

Два основних види психологічної сумісності:

– психофізіологічна

– соціально-психологічна.

Психофізіологічна сумісність представляє певну подібність психофізіологічних характеристик людей і, на цій основі, погодженість їх сенсомоторних реакцій, синхронізацію темпу спільної діяльності.

Соціально-психологічна сумісність є наслідком оптимального сполучення типів поведінки людей у групах, а також спільності їхніх соціальних установок, потреб і інтересів, ціннісних орієнтації.

Типи комунікативної поведінки:

– люди, що прагнуть до лідерства, які можуть вирішувати завдання, лише підкоряючи собі інших членів групи (лідери);

– індивідуалісти, що намагаються вирішити завдання поодинці;

– ті, що пристосовуються до групи, які легко підкоряються наказам інших її членів (конформісти);

– колективісти, які намагаються вирішити завдання спільними зусиллями; вони не тільки приймають пропозиції інших членів групи, але й самі виступають із ініціативою.

Соціально-психологічний клімат колективу можна охарактеризувати як психологічний стан, який інтегрованим образом відбиває особливості його життєдіяльності. Цей стан містить у собі когнітивний і емоційний компоненти і характеризується різним ступенем усвідомленості.

Соціально-психологічний клімат – це “найважливіший компонент психологічного клімату групи в цілому, в який крім нього входять: колірний клімат, створюваний колірною гамою довкілля (зокрема, кольором приміщення й апаратури), і звуковий клімат, обумовлений не тільки виробничими шумами, але й так званою функціональною музикою”.

Найбільш важливим фактором, що впливає на організаційний клімат, звичайно називають стиль управління.

Перейдемо до більш детального розгляду поняття “соціально-психологічний клімат”. Насамперед, необхідно чітко розмежовувати елементи соціально-психологічного клімату й фактори, які впливають на нього. Наприклад, особливості організації праці в колективі не є елементами соціально-психологічного клімату, хоча вплив організації праці на формування клімату, безсумнівно.

Соціально-психологічний клімат – це завжди відбите, суб’єктивне утворення, на відміну від відбиваного – об’єктивної життєдіяльності даного колективу. Звичайно, відбиване й відбите в сфері громадського життя діалектично взаємозалежні, що, зокрема, виражається в багаторазової опосередкованості соціально-психологічного відбиття.

Найважливішим фактором макросередовища необхідно назвати суспільно-економічну формацію, в умовах якої здійснюється життєдіяльність суспільства в цілому й функціонування виробничих колективів.

Звернемося до факторів мікросередовища підприємства, тобто до матеріального й духовного оточення особистості як члена первинного виробничого колективу. Це мікросередовище являє собою також “поле” безпосереднього функціонування даного колективу, як цілого.

Важливою групою факторів мікросередовища, які впливають на соціально-психологічний клімат первинного виробничого колективу, є предметно-речова сфера його діяльності, тобто весь комплекс технічних, технологічних, санітарно-гігієнічних і організаційних елементів, які входять у поняття “виробнича (робоча) ситуація”.

Моделі спільної діяльності:

1) Спільно-індивідуальна діяльність: кожний член колективу робить свою частину спільного завдання незалежно від інших;

2) Спільно-послідовна діяльність: спільне завдання виконується послідовно кожним членом колективу (конвеєрне виробництво);

3) Спільно-взаємодіюча діяльність: завдання виконується при безпосередній і одночасній взаємодії кожного члену колективу з усіма іншими його членами.

Вплив з боку макросередовища:

– характерні риси сучасного етапу соціально-економічного розвитку країни;

– діяльність організацій, які керують даним промисловим підприємством, його органів управління й самоврядування, громадських організацій;

– зв’язок підприємства з міськими й районними організаціями.

Вплив з боку мікросередовища:

– предметно-речова сфера діяльності первинного колективу;

– сугубо соціально-психологічні фактори (специфіка формальних і неформальних організаційних зв’язків у колективі й співвідношення між ними);

– стиль управління колективом;

– рівень психологічної сумісності членів колективу.

ПЛАН

Теоретичні питання

1. Соціальні ролі в системі управлінських відносин.

2. Рівень домагання особистості.

3. Економічне стимулювання.

4. Соціально-психологічний клімат у колективі й фактори, що впливають на нього.

Психологічний практикум:

Для того, щоб визначити рівень своїх особистих потреб (домагань) у досягненні успіху, вам пропонується відповісти “так” або “ні” на твердження тесту №1.

Тест №1

1. Думаю, що успіх у житті скоріше залежить від випадку, ніж від розрахунку.

2. Якщо я втрачу улюблене заняття, життя для мене втратить зміст.

3. Для мене в будь-якій справі важливіше його виконання, а не кінцевий результат.

4. Вважаю, що люди більше страждають від невдач на роботі, ніж від поганих стосунків із близькими.

5. На мою думку, більшість людей живуть далекими цілями, а не близькими.

6. У житті в мене було більше успіхів, ніж невдач.

7. Емоційні люди мені подобаються більше, ніж діяльні.

8. Навіть у звичайній роботі я намагаюся вдосконалити деякі її елементи.

9. Захоплений думками про успіх, я можу забути про запобіжні заходи.

10. Мої близькі вважали (вважають) мене ледачим. Думаю, що в моїх невдачах винні скоріше обставини, ніж я сам.

11. Мої батьки занадто суворо контролювали мене.

12. Терпіння в мені більше, ніж здатностей.

13. Лінь, а не сумнів в успіху змушують мене часто відмовлятися від своїх намірів.

14. Думаю, що я впевнена у собі людина.

15. Заради успіху я можу ризикнути, навіть якщо шанси не на мою користь.

16. Я не старанна людина.

17. Коли все йде гладко, моя енергія підсилюється.

18. Якби я був журналістом, я писав би скоріше про оригінальні винаходи людей, ніж про події.

19. Мої близькі звичайно не схвалюють моїх планів.

20. Рівень моїх вимог до життя нижчий, ніж у моїх товаришів.

21. Мені здається, що наполегливості в мені більше, ніж здатностей.

Тест № 2

Визначення стану соціально-психологічного клімату в колективі (О.Михалюк, А.Шальто).

Для відповіді на запропоновані запитання необхідно уважно ознайомитися з варіантами відповідей і вибрати ту з них, яка найбільше відповідає вашій думці:

І. Відзначте, з яким із наведених нижче тверджень ви найбільше згодні:

1. Більшість членів нашого колективу – гарні, симпатичні люди.

2. У нашому колективі є всякі люди.

3. Більшість членів нашого колективу – люди малоприємні.

ІІ. Чи вважаєте ви, що було б добре, якби члени вашого колективу жили близько один від одного:

1. Ні, звичайно.

2. Скоріше ні, ніж так.

3. Не знаю, не замислювався над цим.

4. Скоріше так, ніж ні.

5. Так, звичайно.

III. Як вам здається, могли б ви дати досить повну характеристику:

А Ділових якостей більшості членів колективу.

1.Так.

2. Мабуть, так.

3. Не знаю, не замислювався над цим.

4. Мабуть, немає.

5. Немає.

Б. Особистих якостей більшості членів колективу.

1. Так.

2. Мабуть, так.

3. Не знаю, не замислювався над цим.

4. Мабуть, немає.

5. Немає.

IV. Представлена шкала від 1 до 9, де цифра 1 характеризує колектив, який вам дуже подобається, а цифра 9 – колектив, який вам дуже не подобається. Якою цифрою ви охарактеризували б ваш колектив:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

V. Якби у вас з’явилася можливість провести канікули (відпустку) з членами вашого колективу, то як би ви до цього поставилися:

1. Це б мене цілком влаштувало.

2. Не знаю, не замислювався над цим.

3. Це б мене зовсім не влаштувало.

VI. Могли б ви з достатньою впевненістю сказати про те, з ким охоче спілкуються стосовно ділових питань більшість членів вашого колективу?

1. Ні, не міг би.

2. Не можу сказати, не замислювався над цим.

3. Так, міг би.

VII. Представлена шкала від 1 до 9, де цифра 1 відповідає нездоровій, недружній атмосфері, а цифра 9, навпаки, атмосфері взаємодопомоги, взаємоповаги. До якої цифри ви співвіднесли б свій колектив:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

VIII. Як ви думаєте, якби ви занедужали або довго не з’являлися з поважної причини, прагнули б ви зустрітися з членами вашого колективу?

1. Так, звичайно.

2. Скоріше так, ніж ні.

3. Важко відповісти.

4. Скоріше ні, ніж так.

5. Ні, звичайно.

Завдання для самостійної роботи

1. Управління й лідерство як соціальний феномен.

2. Особистість керівника. Психологія індивідуального стилю управління.