1.3 Володимир Великий і завершення формування Київської держави. Прийняття та утвердження християнства на Русі
Окремо слід зупинитись на розгляді такої важливої події в історії Київської держави, як хрещення. Отже, при розгляді третього питання практичного заняття «Володимир Великий. Прийняття та утвердження християнства на Русі» треба з’ясувати об’єктивні причини впровадження християнства на Русі, до яких ми можемо віднести:
необхідність задобрити варяг, які починали бунтувати проти роботодавців;
забезпечення окраїн Русі від територіальних зазіхань і постійних нападів сусідів;
припинення відцентрових виступів племінних вождів на окраїнах Русі.
Важливим моментом в досліджені питання є сам процес впровадження християнства. Науковці стверджують, що хрещення відбувалось в декілька етапів. Вивчаючи цю проблему треба звернути увагу на погляди істориків М. Аркаса і М. Брайчевського. М. Аркас, стверджував, що ще на початку правління Володимир здійснив спробу ввести монотеїзм на базі язичницьких богів. Підтвердженням цього, на думку історика, стають залишки капища в центрі Києва, винайденого археологом Я.Є. Боровським. Капище мало форму квітки з пелюстками – п’єдесталами, на яких колись стояли скульптури язичницьких богів.
Історик же М. Брайчевський виділяв шість етапів хрещення Русі, які він пов’язував з поступовим проникненням християнської ідеології до слов’янського середовища.
Заслуговує на увагу і питання про добровільність хрещення. Це питання поставив під сумнів ще літописець Нестор, зазначивши у літописі ««Путята хрестив Русь вогнем, а Добриня – мечем»14.
Але найбільш важливим є питання: «Чому саме християнство Володимир обрав з поміж інших релігій? Адже в нього була альтернатива…» (рис. 1.1).
Іслам?
Християнство?
Православ’я Католицизм
Рисунок 1.1 – Альтернативні шляхи щодо вибору релігії
кн. Володимиром Великим
1.4 Найважливіші аспекти питання «Київська держава за часів княжіння Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха»
При розгляді четвертого питання «Київська держава в другій половині ІХ – другій половині ХІ ст. Княжіння Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха» рекомендується звернути увагу на головні вектори зовнішньої і внутрішньої політики князів, вплив і на становлення правової системи Київської Русі («Руська Правда» 1016 р. Ярослава Мудрого), моральних цінностей («Повчання дітям» В. Мономаха), розвитку архітектури (побудовано церкву Св. Софії, Золоті ворота у Києві тощо) і формування системи суспільно–політичних відносин.
Завдання по темі для студентів денної форми навчання.
Пропонується скласти таблицю 1.3.
Таблиця 1.3 – Основні вектори зовнішньої і внутрішньої політики Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха»
Ім’я князя |
Роки правління |
Основні заходи |
Значення, наслідки |
Ярослав Мудрий |
|
|
|
Володимир Мономах |
|
|
|