1.2 Перші київські князі: Олег, Ігор, Ольга, Святослав і їх політика

При розгляді другого питання практичного заняття «Походження перших київських князів…» доречним є визначення періодизації Давньоруської Київської держави (табл. 1.1).

Взагалі, питання про походження перших київських князів також спричиняє серед істориків тривалі дискусії. Так, автор літопису «Повість минулих літ» Нестор стверджував, що близько 862 р. слов’янські та фінські племена Псково-Новгородської землі закликали на князювання Рюрика (817–879) – представника скандинавської аристократії, який започаткував княжіння династії Рюриковичів (додаток № Б). Фактично мова йшла про укладення ряду – усного договору між аристократом зі Скандинавії та елітою слов’янсько-фінських племен.

Таблиця 1.1 – Періодизації Давньоруської Київської держави

• 1 період	882 – 972 рр.		– розширення земель, зміц­нення державного і господар­ського життя
	(початок правління кн. Олега)	(смерть князя Святослава)
• 2 період	980 – 1054 рр.		– період розквіту Давньору­ської Київської держави
	(початок правління кн. Володимира Великого)	(смерть кн. Ярослава Мудрого)
• 3 період	1113 – 1240 рр.		– період занепаду і феодаль­ної роздрібненості Давньору­ської Київської держави
	(початок правління кн. Володимира Мономаха)	(падіння Києва під натиском хана Батия)

Відомий історик М. Аркас підтримував цю версію зазначаючи: «У 862 році варяг на ім’я Рюрик, із братами Синеусом та Труваром осіли у Новгороді. Вони і почали собою довгу низку українсько-руських князів. У дружині Рюрика були ватажки Аскольд і Дір. Вони ж схотіли зостатися в Новгороді та пішли вниз за Дніпром. Допливли до Києва, вони пристали до полян, наложили на них данину та лишилися боронити місто від хозарів. Дір і Аскольд стали першими князями в Україні»¹².

Але, існують і інші погляди на походження Рюрика. Так, О. Шахматов відкидав версію про те, що із Рюриком на Північ Русі прибули його брати. А появу цих імен пояснював хибним перекладом давньоготського тексту літописцем. Науковець стверджував, нібито сюжет про закликання варягів (вікінгів) звелів включити до літопису 1118 р. новгородський князь Мстислав, який мав чимало родичів серед володарів Скандинавії.

Враховуючи історичні реалії, вчені все ж таки схиляються до думки про скандинавське походження Рюрика. Адже, у VIII ст. бойові човни вікінгів причалювали до берегів Іспанії, Італії, Греції, Франції. Доба їх воєнних походів тривала біля 500 років. Через систему річок нормани проникали до Східної Європи, вступаючи в контакти з місцевим населенням. Арабський купець Ахмет ібн-Фадлан так свідчив про перебування варяг на Київській землі: «Місцеві жителі змішувалися з варягами, а дружини князів вбивали себе після смерті чоловіків»¹³.

Деякі історики (В. Ключевський, М. Брайчевський) пов’язують становлення державності на Русі з початком правління Аскольда (882). І дійсно, ще на початку VIII ст. всі слов’янські племена (поляни, сіверяни, радимичі та ін.) були підкорені Хазарським каганатом і сплачували йому данину. І звільнив жителів Київської землі від сплати данини хозарам каган Аскольд, наприкінці ІХ ст. З цього моменту Аскольд став київським князем, а його старший брат Дір співправителем.

Отже, питання про походження найперших київських князів потребує подальшого наукового дослідження і обговорення.

Завдання по темі для студентів денної форми навчання.

При розгляді політики наступних київських князів – Олега, Ігоря (Інгвара), Ольги (Хельги) і Святослава пропонується укласти таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 – Основні етапи історії Давньоруської Київської держави

І’мя князя	Роки правління	Основні події
1	2	3
Аскольд Дір (нащадки князя Кия)
Рюрик
Олег (Віщий)
Ігор (син Рюрика)
Ольга (дружина Ігоря)
Святослав (син Ігоря і Ольги)