Види сучасного маркетингу

№ за/п	Ознаки класифікації	Види маркетингу
1	Орієнтація маркетингової діяльності	 продуктовий  споживчий  змішаний
2	Сфера маркетингової діяльності	 споживчих товарів  промислових товарів  ідей суспільного характеру  місць  осіб  організаційний  торговий
3	Період, на який розробляється маркетингова політика підприємства	 стратегічний  тактичний  оперативний
4	Види попиту	 підтримуючий  конверсійний  стимулюючий  ремаркетинг  синхромаркетинг  розвиваючий  демаркетинг  тактичний  з метою протидії  індивідуальний
5	Об’єкти уваги, кінцеві цілі та засоби їх досягнення	 виробничий  товарний  збутовий  ринковий (суто маркетинговий)  розвинутий (сучасний)

Закінчення табл. 2

№ за/п	Ознаки класифікації	Види маркетингу
6	Цілі діяльності	 комерційний  некомерційний
7	Рівень координації маркетингових функцій	 інтегрований  неінтегрований
8	Види діяльності	 товарний  послуг  інноваційний
9	Рівень діяльності	 макромаркетинг  мікромаркетинг
10	Географія діяльності	 внутрішній  зовнішній (міжнародний)
11	Рівень диференціації маркетингової діяльності	 глобальний  масовий  диференційований (у т. ч. сегментний, нішовий, індивідувальний)
12	Спосіб зв’язку зі споживачем	 прямий  опосередкований  телевізійний  поштовий  за каталогами
13	Вплив на споживача	 активний  пасивний

Відповідно до цієї класифікації основними видами маркетингу є такі.

Продуктовий маркетинг — орієнтація підприємця на внутрішньовиробничу збалансованість, досягнення найвищої якості, зменшення собівартості продукції, унаслідок чого товари (послуги) «рекламують» себе самі, продаються без допоміжних (специфічних) маркетингових зусиль.

Споживчий маркетинг — орієнтація підприємця на наявні та майбутні запити споживачів, мобілізація для цього всіх ресурсів та засобів фірми з обов’язковим підкріпленням ринкових зусиль відповідним збутовим та комунікаційним інструментарієм (типовий маркетинг підприємців у США).

Змішаний маркетинг — орієнтація як на споживача, так і на продукт, а особливо на високу репутацію та добротність останнього (типовий європейський маркетинг).

Маркетинг споживчих товарів — це діяльність, об’єктом якої є кінцевий споживач, тоді як маркетинг промислових товарів (промисловий маркетинг) спрямовано на виробничо-технічних споживачів (табл. 3).

Таблиця 3

ПОРІВНЯННЯ МАРКЕТИНГУ ТОВАРІВ СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ ТА ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Ознака	Маркетинг товарів споживчого попиту	Маркетинг товарів виробничо- технічного призначення
Продукти	Стандартна форма. Сервіс має невелике значення. Низька вартість, велика кількість	Більш технічний за своєю природою. Конкретна форма часто змінюється на бажання споживачів. Висока вар­тість, велика кількість. Дуже важливий супутній сервіс
Ціна	Прейскурантна	На стандартні товари — за прейскурантом, на специфічні товари — за домовленістю
Просу- вання	Головна увага — рекламі	Головна увага — особистому продажу й технічному консультуванню
Розподіл	Через посередників	Канали більш короткі. Частіше використовуються спеціалізовані по­стачальники і збутовики
Процес прийняття рішеннь	Рішення приймаються індивідуально чи на рівні сім’ї. Мотиви купівлі часто ірраціональні (смаки, мода, вплив інших людей)	Рішення приймаються колегіально за участю багатьох членів організації. Використовуються специфікації, різнопланова технічна та економічна інформація
Ринки	Значна кількість споживачів. Попит безпосеред­ній, значною мірою залежить від цін. Покуп­цями є кінцеві споживачі, які купують товари для особистого чи сімейного використання	Споживачі концентруються в кон- кретних регіонах. Попит є похідним від попиту кінцевих споживачів, змі­нюється у значному діапазоні, мен- ше залежить від цін. Кількість споживачів невелика. Покупці — ко- мерційні фірми, установи, які бажа­ють отримати певний зиск. Купують товари для виробничого використан­ня чи для перепродажу

Маркетинг ідей суспільного характеру — це розробка, реалізація і контроль за виконанням програм, які сприятимуть усвідом­ленню та сприйняттю цільовою групою населення певної суспіль­ної ідеї, руху чи практики.

Маркетинг місць — це діяльність зі створення, підтримання або зміни погляду чи ставлення споживачів (клієнтів) до окремих місць, місцезнаходження об’єктів.

Маркетинг організацій — діяльність зі створення, підтримання чи зміни ставлення і поведінки всіх осіб та організацій, в яких заінтересована дана фірма.

Торговий маркетинг є посередницькою діяльністю, яка, з одного боку, забезпечує ефективний збут продукції виробників, а з другого — так само ефективне задоволення потреб споживачів. Опосередкований зв’язок між товаровиробником і споживачем є вигіднішим, ніж прямий для цих обох сторін. Він водночас є прибутковим і для посередника.

Стратегічний маркетинг — це розробка та реалізація генеральної програми дій підприємства для ефективного розміщення ресурсів і завоювання перспективного цільового ринку. Його предметом є вирішення питань щодо того, які саме продукти чи стратегічні простори мають бути освоєні, як саме можна цього досягти.

Тактичний маркетинг — це розробка та реалізація конкретних програм діяльності підприємства в контексті загальних стратегічних рішень на період до п’яти років.

Оперативний маркетинг — це розробка та реалізація детального маркетингового інструментарію на період до одного року.

Види маркетингу, їхній зміст і залежність від попиту наведено в табл. 4.

Зміст та особливості маркетингу залежно від об’єкта уваги, кінцевих цілей та засобів їх досягнення було наведено в табл. 1, 2.

Комерційний маркетинг — це діяльність, метою якої є отримання підприємством відповідного зиску, тоді як метою неко- мерційного маркетингу є створення відповідного іміджу підприємства чи його продукції.

Інтегрований маркетинг — це діяльність, яка здійснюється через відповідні структури підприємства (відділи, бюро тощо), що створює можливість організаційного об’єднання всіх виконуваних маркетингових функцій. Водночас у певних випадках ці функції можуть виконувати різні підрозділи підприємства (неінтегрований маркетинг), у тім числі відділи цін, збуту, реклами, технічної інформації тощо.

Таблиця 4