- •7.092501 – “Автоматичне управління технологічними процесами
- •7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва”
- •7.09019 – “Механізація і електирфікація сільського господарства”
- •7.092501 – “Автоматичне управління технологічними процесами
- •7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва”;
- •03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15. Передмова
- •Правила техніки безпеки
- •Лабораторна робота №1 Вивчення і аналіз роботи логічних елементів автоматики
- •1. Об'єкти дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •З. Теоретичні відомості
- •Р ис. 6 Часова діаграма т-тригера
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Результати дослідження роботи логічних елементів
- •2. Результати дослідження роботи т-тригера
- •3. Результати дослідження роботи лічильника та дешифратора
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •1.Об’єкт дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Результати дослідження роботи сельсинної системи в трансформаторному режимі
- •2. Результати дослідження роботи сельсинної системи в індикаторному режимі
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •1. Об'єкт дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •Р ис.5. Принципова електрична схема лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 Дослідження характеристик датчика освітленості та аналіз роботи приладу контролю полум'я
- •1. Об'єкт дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •3. Теоретичні відомості
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Визначення питомої чутливості фоторезисторів фотоголовки приладу пкп-ф
- •2. Перевірка спрацювання пкп-ф при настроюванні на освітленість
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1. Результати дослідження характеристик магнітного підсилювача
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1. Об'єкт дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи:
- •1. Об'єкти дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1.Результати дослідження електромагнітної муфти
- •Результати досліджень положення ро електрорушійного вм
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
7. Контрольні запитання
Призначання сельсинної системи.
Поясніть будову сельсина-датчика та сельсина-приймача.
Чим розрізняються індикаторний і трансформаторний режими роботи сельсинної системи?
Що є вхідними і вихідними сигналами для сельсинної системи дистанційної передачі кута у випадках її роботи в індикаторному та трансформаторному режимах?
Що являє собою статична характеристика сельсинів при їх роботі в трансформаторному режимі?
Що являє собою статична характеристика системи при її роботі в трансформаторному та індикаторному режимах?
Як змінюється статична характеристика сельсинів, працюючих в трансформаторному режимі при включенні навантаження в коло обмотки ротора СП?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
Дослідження роботи системи стабілізації температури повітря в термостаті, що включає позиційний регулятор температури повітря
1. Об'єкт дослідження:
система стабілізації температури повітря в термостаті з позиційним регулятором температури повітря ЦР8001/2.
2. Мета роботи :
вивчити принцип дії та особливості структури системи;
проаналізувати роботу системи в режимі стабілізації температури повітря.
3. Теоретичні відомості
Система стабілізації температури повітря (газу, рідини) у заданій місткості підтримує температуру Т на заданому рівні Т0 з заданою точністю у процесі зміни збурень, що викликають відхилення Т від Т0. Такі системи включають у себе об'єкт управління (ОУ) - місткість, у якій здійснюється стабілізація температури, та автоматичний керуючий пристрій (АКП) - регулятор температури, що здійснює керуючі дії на ОУ для підтримання Т на рівні То.
Функціональну схему замкненої системи стабілізації температури зображено на рис. 1.
Задана дія G(t),яка подається до АКП, забезпечує формування в ньому заданого значення температури Т0(G(t)). Фактичне значення температури Т вводиться до АКП через основний зворотний зв'язок (ОЗЗ), в котрий включено датчик температури (сприймаючий елемент).
Керуюча дія U(t) в таких системах формується АКП c використанням інформації про відхилення Т від То тобто інформації про Т = Т0 - Т. При цьому говорять, що така система працює за принципом відхилення.
Замкнені системи, які працюють за принципом відхилення, забезпечують на усталених режимах роботи високу статичну точність стабілізації керованої величини (в даному випадку - температури повітря Т) за рахунок того, що керуюча дія буде змінюватися доти, доки існує відхилення Т від Т0.. Як тільки відхилення стає рівним нулю керуюча дія перестає змінюватися. і за умови незмінності збурень, які діють на ОУ, керована величина Т стабілізується на заданому рівні Т0
Р
егулюючими
органами об'єкту управління, що
використовуються АКП для стабілізації
температури повітря в приміщенні, є
нагрівальний елемент (НЕ) та вентилятор
(М).
Рис. 1. Функціональна схема замкненої системи стабілізації температури повітря в приміщенні, що включає позиційний регулятор температури
При цьому керуюча дія з боку АКП формується у вигляді вмикання НЕ при Т < То, та вмикання ВЛ і вимикання НЕ при Т > Т0.
ОУ
в сільському господарстві, в яких
виникає потреба в стабілізації
температури, як правило, мають високу
інерційність. Через це в системах
стабілізації температури практично
завжди використовують найбільш
прості і дешеві позиційні регулятори.
В
Рис. 2. Статична
характеристика двопозиційного регулятора
температури
З рисунка видно, що в статичній характеристиці позиційного регулятора є зона неоднозначності ΔТ0= T0 мах - T0 min , завдяки якій включення і виключення НЕ (виключення і включення ВЛ) виникає при різних температурах, що відрізняються на величину ΔТ0 .Наявність зони неоднозначності ΔТ0 в характеристиці регулятора температури приводить до того, що в замкнутих системах стабілізації температури з таким регулятором усталений режим роботи, на якому Т = Т0 , неможливий. Температура повітря в таких системах на усталених режимах роботи постійно змінюється, здійснюючи коливання відносно якогось середнього значення Т0 ср .Причиною цього є те, що при Т≤T0 min позиційний регулятор вмикає тільки НЕ , який збільшує Т до T0мах , а при Т≥T0мах тільки ВЛ , який зменшує Т до T0 min.
Введення в статичну характеристику регулятора температури зони неоднозначності (гістерезису) усуває можливість повторних спрацювань позиційного регулятора на режимах перемикань при Т = То і підвищує тим самим , запас стійкості замкненої системи, що включає в себе позиційний регулятор.
Задана дія (ЗД), що прикладається до регулятора температури для його настройки на задану температуру Т0 і зону неоднозначності ΔТ0 , формується оператором у вигляді повороту відповідних ручок настройки регулятора.
Сприймаючим елементом (СЕ) вимірювального пристрою (ВП) регулятора температури є мідний термометр опору ТСМ, який вмикається в одне плече вимірювальної мостової схеми змінного струму.
В інші плечі схеми ввімкнуто потенціометри, пов'язані з ручками настройки регулятора. Сигнал, пропорційний відхиленню Т від Т0, формується мостовою схемою, яка виконує функції ВП, у вигляді напруги в діагоналі моста, фаза якої визначається знаком відхилення. Після підсилення напруга перетворюється на постійну напругу, полярність якої також залежить від знака відхилення. Цією напругою живиться електромагнітне реле, що управляє включеннями НЕ та ВЛ в процесі стабілізації температури повітря в термостаті (приміщенні).
