
- •7.092501 – “Автоматичне управління технологічними процесами
- •7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва”
- •7.09019 – “Механізація і електирфікація сільського господарства”
- •7.092501 – “Автоматичне управління технологічними процесами
- •7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва”;
- •03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15. Передмова
- •Правила техніки безпеки
- •Лабораторна робота №1 Вивчення і аналіз роботи логічних елементів автоматики
- •1. Об'єкти дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •З. Теоретичні відомості
- •Р ис. 6 Часова діаграма т-тригера
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Результати дослідження роботи логічних елементів
- •2. Результати дослідження роботи т-тригера
- •3. Результати дослідження роботи лічильника та дешифратора
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •1.Об’єкт дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Результати дослідження роботи сельсинної системи в трансформаторному режимі
- •2. Результати дослідження роботи сельсинної системи в індикаторному режимі
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •1. Об'єкт дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •Р ис.5. Принципова електрична схема лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 Дослідження характеристик датчика освітленості та аналіз роботи приладу контролю полум'я
- •1. Об'єкт дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •3. Теоретичні відомості
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Визначення питомої чутливості фоторезисторів фотоголовки приладу пкп-ф
- •2. Перевірка спрацювання пкп-ф при настроюванні на освітленість
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1. Результати дослідження характеристик магнітного підсилювача
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1. Об'єкт дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи:
- •1. Об'єкти дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1.Результати дослідження електромагнітної муфти
- •Результати досліджень положення ро електрорушійного вм
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
Р ис. 6 Часова діаграма т-тригера
Рис. 7 Схема чотирирозрядного двійкового лічильника
Перекидання тригера проходить у моменти зникнення напруги на його вході (моменти t1, t2, t3, tn). З діаграми видно, що при такому спрацюванні тригера кількість імпульсів на виході в два рази менша, ніж на вході. Цю властивість Т-тригера використовують для побудови двійкових ЛІЧИЛЬНИКІВ, призначених для підрахунку кількості імпульсів, що надходять на вхід лічильника, та фіксації цього числа у вигляді двійкового коду. Кількість Т-тригерів у лічильнику визначає його розрядність. Схему чотирирозрядного двійкового лічильника наведено на рис.7, а умовне позначення - на рис. 8.
З
Рис. 8 Умовне
позначення чотирирозрядного двійкового
лічильника
Кожну десяткову цифру N від 0 до 9 можна подати у вигляді:
N=Q4·23 + Q3·22 + Q2·21 + Q1·20,
де коефіцієнти Q1, Q2, Q3, Q4 можуть приймати значення 0 або 1.
Рис. 9 Умовне позначення двійково-десяткового дешифратора
4. Будова лабораторної установки
Рис. 10 Схема
експериментальної установки для аналізу
роботи найпростіших логічних елементів
ТА-НІ і АБО
Схему для аналізу роботи Т-тригера наведено на рис. 12. До виходів тригера підключені світлодіоди та клеми, до яких підключається вольтметр, а подача імпульсів на вхід моделюється за допомогою вимикача.
Рис. 11 Схема експериментальної установки для аналізу роботи Т-тригера
Електричну схему установки для аналізу роботи лічильника та дешифратора наведено на рис. 12. До виходів двійкового лічильника приєднано світлодіоди та входи дешифратора. На вихід останнього ввімкнуто цифровий індикатор.
П
одача
імпульсів на вхід лічильника моделюється
за допомогою кнопки SB1.
Рис. 12 Схема експериментальної установки для аналізу роботи лічильника і дешифратора
5. Порядок проведення роботи
Ознайомитись з призначенням, принципом дії логічних елементів АБО , ТА-НІ, Т-тригера, двійкового чотирирозрядного лічильника, дешифратора, а також будовою лабораторних установок, технічними характеристиками приладів, що використовуються в роботі.
Подати живлення на лабораторний стенд.
Перебрати всі можливі комбінації нулів та одиниць (0 – контакти вимикача розімкнуто, 1 – контакти вимикача замкнуто) на вході в логічні елементи (всього 16 комбінацій), вимірюючи при цьому напругу на виході елементів. Результати вимірів записати в табл.1.
Нарисувати схеми лабораторних установок і записати в таблицю.
Технічні характеристики приладів, що використовуються в роботі.
Подати живлення на лабораторний стенд.
Перебрати всі можливі комбінації нулів та одиниць (0 – контакти вимикача розімкнуто, 1 – контакти вимикача замкнуто) на вході в логічні елементи (всього 16 комбінацій), вимірюючи при цьому, напругу на виході елементів. Результати вимірів записати в табл.1.
Проаналізувати роботу Т-тригера, імітуючи подачу імпульсу на його вхід за допомогою вимикача S (О - контакти вимикача розімкнуто, 1 - контакти вимикача замкнуто). Результати вимірів для виходу Q записати в табл. 2.
Нарисувати часову діаграму роботи Т-тригера.
Проаналізувати роботу лічильника і дешифратора, для чого спочатку натиснути на кнопку СБРОС для обнулення вихідних сигналів лічильника і дешифратора. Показання лічильника і дешифратора, які відповідають кількості імпульсів на їх входах, занести в табл. 3. Натискуючи кнопку SB один раз, імітуємо подачу одного імпульсу на вхід лічильника. Покази лічильника і дешифратора, які відповідають кожному імпульсу, занести до табл.3, послідовно добавляючи на вхід лічильника по одному імпульсу.