- •Організація розкриття і розслідування злочинів: тези лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Поняття, Завдання, система та загальні положення курсу «організація розкриття та розслідування злочинів»
- •1. Поняття, сутність організації розкриття та розслідування злочинів. Система організації розкриття та розслідування злочинів
- •2. Організаційні основи взаємодії слідчого з оперативними службами: характеристика принципів, специфічних для взаємодії з органом дізнання, форми взаємодії
- •3. Теоретичні засади планування розслідування, техніка планування
- •4. Теоретичні засади висування слідчих версій
- •5. Засади розшукової діяльності слідчого
- •1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
- •3. Поняття слідчої ситуації та етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів
- •4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню
- •Тема 3. Організація й особливості розкриття і розслідування злочинів «По гарячим слідах»
- •1. Загальні положення (основи методики) організації розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах»
- •2. Тактика затримання як тактичної операції та як слідчої дії
- •3. Організація взаємодії слідчого з органом дізнання під час розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах». Дослідчі ситуації розслідування
- •Тема 4. Організація початкового етапу розслідування злочинів
- •2. Висунення версій і планування розслідування на початковому етапі розслідування. Алгоритми вирішення слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування
- •3. Організація і проведення типових слідчих дій для початкового етапу розслідування
- •4. Особливості початкового етапу розслідування окремих видів злочинів (неочевидне вбивство, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хуліганство, шахрайство, вимагання, торгівля людьми)
- •Тема 5. Організація наступного етапу розслідування злочинів
- •1. Загальні положення організації розкриття та розслідування злочинів на наступному етапі розслідування. Особливості планування та ситуаційний характер наступного етапу розслідування
- •2. Організація встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину і прийняття заходів щодо їх усунення
- •3. Забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, та можливої конфіскації майна
- •4. Збір інформації про особистість обвинуваченого, необхідної для винесення обгрунтованого і справедливого вироку
- •5. Основи взаємодії слідчого з оперативними працівниками та іншими службами на наступному етапі розслідування
- •Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
- •1. Понятття та криміналістична характеристика злочинів минулих років. Основні умови діяльності слідчого при розкритті та розслідуванні злочинів минулих років
- •2. Організація, планування слідчими розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Метод колективного планування розслідування злочину та взаємодія слідчого.
- •3. Форми діяльності, які слідчий повинен здійснювати у справах про нерозкриті злочини
- •Тема 7. Організація розкриття і розслідування економічних злочинів
- •1. Поняття та криміналістична класифікація економічних злочинів
- •2. Особливості методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва
- •3. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з фактами фіктивного підприємництва Криміналістична характеристика. Способи вчинення і приховування даного виду злочину:
- •4. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з наданням послуг грального бізнесу.
1. Поняття, сутність організації розкриття та розслідування злочинів. Система організації розкриття та розслідування злочинів
Організація в широкому значенні - це підготовка до якої-небудь дії або процесу і забезпечення необхідних умов для успішного проведення цієї дії (процесу).
Організація розслідування злочинів представляється як самостійна частина (роздягнув) криміналістики і в даний час знаходиться у стадії становлення і остаточно ще не сформувалася.
Організація розкриття і розслідування злочинів (далі ОРРЗ)- це самостійний розділ науки криміналістики, що складається з наукових положень і рекомендацій по плануванню розслідування, взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими апаратами і іншими службами внутрішніх справ, використанні допомоги населення і іншим напрямам діяльності слідчого, що мають переважно організаційний характер, тобто забезпечуючим максимальну ефективність роботи по розкриттю, розслідуванню і запобіганню злочинів в цілому, і в певних умовах, незалежно від їх виду та групи.
До недавнього часу питання, що розглядаються в цьому розділі, відносили до інших розділів криміналістики. Проте жоден з них не пов’язаний органічно з яким-небудь конкретним розділом науки, але система будь-якої галузі знань повинна бути, перш за все, стрункої, логічно виправданої; зміст кожного розділу науки повинні складати структурні одиниці, що відносяться тільки до цього розділу і ні до якого іншому.
Колишня система криміналістики останніми роками перестала відповідати цій обов’язковій вимозі. В криміналістиці з’явилися нові напрями і наукові теорії; деякі з них (особливо ті, що знаходяться на стику різних розділів) перестали «вписуватися» в традиційну систему. В результаті система криміналістики як науки стала втрачати стрункість і впорядкованість.
Виходячи з суті ОРРЗ в системі організації розслідування злочинів, як і в інших розділах криміналістики, можна виділити наступні підрозділи або окремі криміналістичні теорії:
1)криміналістичні версії і планування розслідування;
2) криміналістична реєстрація;
3) взаємодія слідчого з працівниками карного розшуку, фахівцями криміналістами і співробітниками інших служб органів внутрішніх справ;
4) розшукова робота слідчого;
5) використання допомоги населення і засобів масової інформації при розкритті, розслідуванні і запобіганні злочинів;
6) вивчення особи підозрюваного і обвинуваченого;
7) профілактична робота слідчого;
8) основи використання ЕОМ в розкритті і розслідуванні злочинів;
9) дослідча перевірка матеріалів, що містять ознаки злочину.
2. Організаційні основи взаємодії слідчого з оперативними службами: характеристика принципів, специфічних для взаємодії з органом дізнання, форми взаємодії
У криміналістичній літературі під взаємодією слідчого з органами дізнання (оперативними службами), підприємствами, установами, громадськістю та засобами масової інформації розуміють як спільну та взаємопогоджену їх діяльність, спрямовану на розслідування і попередження злочинів. Це такий взаємозв’язок у їх діяльності, що забезпечує правильне поєднання повноважень, методів і засобів, притаманних кожному із учасників взаємодії.
Взаємодія з органами дізнання (оперативними службами) як вид взаємодії – виявляється в процесах співпраці з оперативно-розшуковими підрозділами (вона передбачена ст. 114 КПК України, а також випливає зі змісту Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про державну податкову службу»).
Загальними принципами взаємодії слідчого вважаються наступні: принцип законності; принцип доцільності; забезпечення керівної і організаційної ролі слідчого у взаємодії; принцип плановості взаємодії.
Спеціальні принципи взаємодії слідчого з оеративними службами: конфіденційність джерел оперативно-розшукової інформації (є головною запорукою успішної взаємодії слідчого та оперативного працівника); самостійність органу дізнання при виборі в межах чинного законодавства засобів та методів оперативно-розшукової діяльності.
Форми взаємодії слідчого з органами дізнання (оперативними слжбами) за характером поділяють на два види: а) процесуальні (або нормативно-правові); б) непроцесуальні (або організаційно-тактичні).
До процесуальних форм взаємодії слідчого з органами дізнання відносять такі.
Доручення слідчого щодо проведення слідчих чи розшукових дій (ст. ст. 114, 118 КПК), яке є процесуальним документом, а отже копія доручення додається до кримінальної справи. На доручення орган дізнання має дати письмову відповідь.
Надання допомоги слідчому в проведенні слідчих дій (ст. 114 КПК).
Виконання органом дізнання необхідних оперативно-розшукових заходів у порушеній ним та переданій слідчому кримінальній справі про тяжкий злочин, якщо не встановлено особу, котра вчинила злочин (ст. 104 КПК).
Виконання органом дізнання приводу обвинуваченого або свідка за постановою слідчого (ст. ст. 70, 136 КПК).
Виконання органом дізнання оперативно-розшукових заходів у справі, зупиненої у зв’язку з невстановленням місцеперебування обвинуваченого, в разі оголошення особи в розшук або коли не встановлено особу, котра вчинила злочин (ст. ст. 139, 207, 209 КПК).
До непроцесуальних форм взаємодії слідчого з органами дізнання відносять такі.
1) Взаємне інформування полягає в інформуванні й передаванні органами дізнання слідчому матеріалів щодо того, що під час проведення оперативно-розшукових заходів виявлені ознаки злочину.
2) Спільний аналіз та оцінка первинного матеріалу про злочин слідчим та оперативним працівником за участю керівників цих підрозділів.
3) Спільне розроблення версій та узгоджуваного плану розслідування (спільне панування).
4) Сумісна робота в межах постійно діючої чи тимчасово створеної слідчої оперативної групи, створеної для розкриття й розслідування найбільш тяжких злочинів, де постійно виникає необхідність у проведенні складних слідчих дій або слідчих дій у комплексі з оперативно-розшуковими та організаційними заходами.
5) Сумісне вивчення стану злочинності на обслуговуваній території, виявлення причин і умов, що сприяють скоєнню злочинів, і ужиття заходів щодо їх усунення.
Можуть мати місце й інші форми взаємодії слідчого і органів дізнання у боротьбі із злочинністю. До них можна віднести проведення міжвідомчих оперативних нарад і профілактичних заходів; спільне проведення занять; сумісний аналіз оперативної ситуації у регіоні і напрацювання стратегії взаємодії у боротьбі зі злочинністю певної категорії; концентрація спільних зусиль на викритті корумпованих посадових осіб в регіоні, тощо.