
- •Організація розкриття і розслідування злочинів: тези лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Поняття, Завдання, система та загальні положення курсу «організація розкриття та розслідування злочинів»
- •1. Поняття, сутність організації розкриття та розслідування злочинів. Система організації розкриття та розслідування злочинів
- •2. Організаційні основи взаємодії слідчого з оперативними службами: характеристика принципів, специфічних для взаємодії з органом дізнання, форми взаємодії
- •3. Теоретичні засади планування розслідування, техніка планування
- •4. Теоретичні засади висування слідчих версій
- •5. Засади розшукової діяльності слідчого
- •Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
- •3. Поняття слідчої ситуації та етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів
- •4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню
- •Тема 3. Організація й особливості розкриття і розслідування злочинів «По гарячим слідах»
- •1. Загальні положення (основи методики) організації розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах»
- •2. Тактика затримання як тактичної операції та як слідчої дії
- •3. Організація взаємодії слідчого з органом дізнання під час розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах». Дослідчі ситуації розслідування
- •Тема 4. Організація початкового етапу розслідування злочинів
- •2. Висунення версій і планування розслідування на початковому етапі розслідування. Алгоритми вирішення слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування
- •3. Організація і проведення типових слідчих дій для початкового етапу розслідування
- •4. Особливості початкового етапу розслідування окремих видів злочинів (неочевидне вбивство, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хуліганство, шахрайство, вимагання, торгівля людьми)
- •Тема 5. Організація наступного етапу розслідування злочинів
- •1. Загальні положення організації розкриття та розслідування злочинів на наступному етапі розслідування. Особливості планування та ситуаційний характер наступного етапу розслідування
- •2. Організація встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину і прийняття заходів щодо їх усунення
- •3. Забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, та можливої конфіскації майна
- •4. Збір інформації про особистість обвинуваченого, необхідної для винесення обгрунтованого і справедливого вироку
- •5. Основи взаємодії слідчого з оперативними працівниками та іншими службами на наступному етапі розслідування
- •Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
- •1. Понятття та криміналістична характеристика злочинів минулих років. Основні умови діяльності слідчого при розкритті та розслідуванні злочинів минулих років
- •2. Організація, планування слідчими розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Метод колективного планування розслідування злочину та взаємодія слідчого.
- •3. Форми діяльності, які слідчий повинен здійснювати у справах про нерозкриті злочини
- •Тема 7. Організація розкриття і розслідування економічних злочинів
- •1. Поняття та криміналістична класифікація економічних злочинів
- •2. Особливості методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва
- •3. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з фактами фіктивного підприємництва Криміналістична характеристика. Способи вчинення і приховування даного виду злочину:
- •4. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з наданням послуг грального бізнесу.
3. Форми діяльності, які слідчий повинен здійснювати у справах про нерозкриті злочини
Існують дві форми діяльності слідчих по нерозкритим злочинм, зокрема: 1) процесуальна форма: проведення організаційних заходів та проведення розшукових дій; 2) процесуальна форма (проведення процесуальних дій).
Під організаційними заходами необхідно розуміти конкретні дії слідчого, направлені на забезпечення надходження різних відомостей, що представляють інтерес, від установ, посадових осіб та громадян, а також безпосереднє вивчення матеріалів і документів, в яких фіксуються дані, що мають значення для розкриття злочину. До них відносяться:
- звернення до громадськості через засоби масової інформації з метою встановлення злочинців, а також очевидців вчинення злочину;
- направлення доручень органам дізнання щодо проведення дублюючих заходів оперативного характеру для перевірки достовірності даних, що є в матеріалах кримінальних справ;
- направлення завдань в оперативні частини виправно-трудових установ для перевірки конкретних осіб на причетність до злочину;
- повторне повідомлення про нерозкриті злочини інші територіальні органи;
- направлення орієнтуючих відомостей про прикмети злочинця, знаряддя злочину більш широкому колу слідчих і органів дізнання;
- організація через слідчих і оперативних працівників дізнання перевірки на причетність до нерозкритого злочину осіб, що знаходяться під слідством і притягнуті до криміншіміої відповідальності як обвинувачені у інших справах;
- повідомлення про нерозкриті злочини оперативних працівників виправно-трудових установ;
- пошук і вивчення кримінальних справ з аналогічними способами вчинення злочинів (що знаходяться й провадженні інших слідчих підрозділів і архівних кримінальних справ);
- використання можливостей криміналістичних і оперативних обліків; - направлення запитів в різні установи й організації, витребування та вивчення документів, які можуть мати значення для розкриття злочину;
- систематичне ознайомлення І матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи, а також про адміністративні правопорушення;
- аналіз, в межах своєї компетенції, заяв, скарг та інших повідомлень на адресу слідчого, прокурора, органів внутрішніх справ, у яких може міститися важлива для розслідування інформація, ознайомлення з матеріалами їх перевірки.
Під розшуковими заходами слід розуміти встановлення всіх осіб і об'єктів, які мають відношення до нерозкритого злочину, що здійснюється слідчим як безпосередньо, так і через органи дізнання. При провадженні слідчим розшукових заходів повинна дотримуватись наступна вимога: вони не можуть носити характер оперативно-розшукових заходів, які є у винятковій компетенції органів дізнання.
В роботі у справах про нерозкриті злочини минулих років можна виконувати наступні розшукові заходи:
- розшук злочинця за прикметами зовнішності;
- залучення до розшукових заходів потерпілих і свідків;
- розшук власників речей, які були виявлені на місці події;
- проводити допити осіб, з якими слідчий контактує при розслідуванні інших справ і яким можуть бути відомі обставини нерозкритих злочинів;
- розшук викрадених злочинцем речей в комісійних магазинах, ремонтних ательє, комбінатах побутових послуг тощо;
- розшук трупа й інших речових доказів в місцях їх вірогідного знаходження;
- забезпечувати належне зберігання речових доказів в спеціально обладнаних кімнатах (камерах схову);
- направляти доручення органам дізнання та правоохоронним органам інших держав;
- виставляти у встановленому порядку сигнальні, ідентифікаційна - розпізнавальні документи та направляти інформації (розпізнавальні картки,дактилокарти, тощо) в загальнодовідкові, інформаційні, оперативно-розшукові картотеки, криміналістичні обліки, банки даних розшукового призначення, а також довідкові документи (запити, звернення до картотек й обліків), використовувати автоматизовані інформаційні та пошукові системи;
- направляти до Департаменту інформаційних технологій запити щодо надання інформації на розшукуваних осіб, про їхню судимість та місця відбування покарань, наявність їхніх дактилокарт, затримання іншими органами і т.і.;
- направляти до відділів паспортної реєстраційної та міграційної роботи Департаменту громадянства паспортної та іміграційної служби МВС України за місцем одержання паспорта інформації про розшук обвинуваченого з дорученням про виконання на бланку форми №1 про отримання паспорта відповідної відмітки про розшук та ін.
Для забезпечення ефективності оперативно - розшукових заходів, вказівки слідчого про їх проведення повинні бути конкретними та виходити з плану роботи у справі.