Трактування поняття “бюджетування” в економічній літературі

Джерело	Визначення
Білобловський С. Складові елементи процесу бюджетуваня // Економіка, фінанси, право. – 2003. - №8. – С.20	Бюджетування – це технологія фінансового планування, обліку, контролю доходів і витрат одержуваних від бізнесу на всіх рівних керування, що дає змогу аналізувати прогнозовані і отримані фінансові показники
Самойловський А.Л. Бюджетування в страховій компанії як комплексний процес управлінських дій // Український інвестиційний журнал. – 2002. - №1. – С.3	Бюджетування пов’язує всі завдання з конкретними цілями фірми, чітко визначає відповідальних осіб по кожній сфері і завданню, дає змогу ефективно управляти фінансовими ресурсами компанії, стимулює керівників відділів до максимально ефективної роботи, робить усю діяльність прозорою і ясною для вищого керівництва
Харко А.Ю. Бюджетування у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства // Фінанси України. - 2003. - №9. – С.87	Під бюджетуванням у сучасних умовах господарювання слід розуміти планування діяльності підприємства шляхом розроблення системи взаємозв’язаних бюджетів, комплексно орієнтовані на ринкові потреби і покликаних забезпечити стійкий фінансовий стан і поступальний розвиток підприємства відповідно до його головної місії та статутних завдань
Крайник О.П. Фінанансовий менеджмент: Навч. Посібник. – К.:Дакор, 2001. – 260с.	Бюджетування – це процес планування майбутньої діяльності підприємства та оформлення його результатів системою бюджетів
Сухарева Л.А., Петренко С.Н. Контроллинг – основа управления бізнесом. – К.: Єльга, Ника-Центр, 2002. – С.96	Бюджетування можна визначити як процес вироблення оптимальних напрямків використання доходів і формування витрат підприємства у процесі здійснення його фінансово-господарської діяльності та розрахованого на певний період часу. При цьому бюджетування охоплює розроблення бюджетів, організацію їх здійснення і контроль за їх виконанням
Корецький М.Х., Дацій Н.В., Пельтек Л.В. Управлінський облік: Навч.посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 296с. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник. – Д. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 440с.	Бюджетування – процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів
Добровський В.М., Гнилицька Л.В., Коршикова Р.С. Управлінський облік: Навч.-метод. посіб. для самост.вивч.дисц./За ред. В.М. Домбровського. – К.: КНЕУ, 2003. – 235с.	Бюджетування – процес планування, що передбачає планування майбутніх подій, і підготовка на цій основі окремих бюджетів структурними підрозділами або функціональними сферами діяльності підприємства
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Управлінський облік» / Державний комітет статистики України, Держ.акад.статистики, обліку та аудиту; Укладач Л.В. Нападовська. – К., 2006. – 296с.	Бюджетування – це перша стадія процесу управління підприємством, на основі якого здійснюється формування техніко-економічних показників, які повинні бути досягнуті підприємством у чітко визначені терміни

2. Відповісти на тестові питання.

2.1. Яке з визначень не розкриває сутності бюджету:

1. Бюджет – забезпечує управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками;

2. Бюджет об’єднує в собі основну, фінансову та інвестиційну діяльність підприємства;

3. Бюджет є економічним регулятором відносин між структурними підрозділами підприємства, а також підприємством та зовнішнім середовищем;

4. Бюджет забезпечує регулярне отримання достовірної інформації щодо господарської діяльності підприємства;

5. Бюджет представляє собою поділ економічних показників підприємства на доходи і витрати.

2.2. Механізм бюджетного керування складається з етапів:

1. постановка цілей; планування; виконання; контроль; аналіз відхилень; формування управлінського впливу; коригування;

2. постановка цілей; планування; коригування; виконання; аналіз відхилень; контроль; формування управлінського впливу;

3. постановка цілей; планування; формування управлінського впливу; контроль; аналіз відхилень; виконання; коригування

4. постановка цілей; планування; виконання; коригування; формування управлінського впливу; аналіз відхилень; контроль;

5. постановка цілей; планування; формування управлінського впливу; коригування; виконання; контроль; аналіз відхилень.

2.3. Що має бути базою для розкриття невизначеності зовнішнього середовища:

1. налагоджене планування, яке дає змогу розробляти планові документи, близькі за показниками до фактичних процесів;

2. інформування керівництва щодо ринку збуту;

3. налагодження контактів з контрагентами підприємства;

4. порівняння показників найбільш успішних підприємств-контрагентів;

5. використання інформаційних технологій при визначення економічних показників.

2.4. Які з перелічених ситуацій щодо процесу планування не відносяться до таких, що спостерігаються на українських підприємствах:

1. планово-економічні служби готують велику кількість документів, при цьому більшість із них не може бути використана для прийняття управлінських рішень;

2. планові дані значно відрізняються від фактичних;

3. річний промислово-фінансовий план не впроваджується в щоденну практичну діяльність менеджерів;

4. економічне планування традиційно не доводиться до планування фінансування і тому не дає можливості визначити справжню потребу у фінансуванні діяльності підприємства;

5. використання сучасних концепцій планування та управління діяльністю підприємства.

2.5. Що впливає на впровадження бюджетування як концепції планування на підприємствах:

1. економічне середовище є досить нестабільним, а підприємства змушені швидко й адекватно реагувати на його зміни;

2. на підприємстві існує великий документообіг, який впливає на певні етапи управління;

3. відхилення фактичних подій від запланованих;

4. неможливість системи обліку надавати певні дані у форматі фінансового плану;

5. нестабільність законодавчої бази, що впливає на зростання кількості фінансових порушень.

2.6. Система бюджетів на підприємстві дає змогу:

1. заздалегідь оцінити ефективність управлінських рішень;

2. оптимально розподілити ресурси;

3. порівняти витрати у процесі розроблення концепції ведення бізнесу;

4. всі відповіді вірні.

2.7. Що з переліченого відноситься до завдань розроблення бюджетів:

1. інформування керівництва про зовнішнє середовище;

2. визначення економічних показників, за якими складають бюджети;

3. аналіз існуючої системи обліку з її подальшим коригуванням до вимог чинного законодавства;

4. регулювання відносин структурних підрозділів підприємств;

5. забезпечення поточного планування.

2.8. Виберіть із наведених завдань те, яке не відноситься до завдань розроблення бюджетів:

1. створення бази для оцінки і контролю планів підприємства;

2. визначення обсягу та складу витрат;

3. забезпечення витрат підприємства фінансовими ресурсами з різних джерел;

4. виконання вимог нормативної та законодавчої бази;

5. надання інформації менеджерам про доходи і витрати підприємства.

2.9. До функції бюджетів відносять:

1. підготовка документів для прийняття управлінських рішень;

2. аналіз фактичних і планових показників;

3. визначення потреби у фінансових ресурсах;

4. розроблення стратегії розвитку підприємства;

5. збільшення поінформованості керівництва підприємства та окремих структурних підрозділів щодо зовнішнього економічного середовища.

2.10. Виберіть із наведених функцій ту, яка не відноситься до функції бюджетів:

1. попередження про можливі проблеми в майбутньому;

2. координування діяльності менеджерів різних підрозділів підприємства;

3. оцінка отриманих результатів;

4. здійснення контролю за діяльністю підрозділів підприємства;

5. формування фактичних даних щодо показників діяльності підприємства.

2.11. Що не відноситься до переваг бюджетування:

1. впливає на мотивацію і настрій колективу;

2. дозволяє організовувати і контролювати роботу підприємства в цілому;

3. аналіз бюджетів дозоляє вчасно вносити коригувальні зміни;

4. дозволяє вчитися на досвіді складання бюджетів минулих періодів;

5. зменшення конфліктів між менеджерами різних ланок.

2.12. Що не відноситься до недоліків бюджетування:

1. різне сприйняття бюджетів у різних людей;

2. складність і дорожнеча системи бюджетування;

3. бюджети потребують від співробітників високої продуктивності праці;

4. протиріччя між досяжністю цілей та їх стимулюючим ефектом;

5. не можливо достовірно провести аналіз фінансової стійкості підприємства в умовах середовища, що постійно змінюється.

2.13. Принцип єдності полягає в тому, що:

1. планування повинно мати системний характер і являти собою сукупність взаємозв'язаних елементів, які розвиваються в одному напрямку заради спільної мети;

2. неможливо планувати діяльність одного підрозділу фірми без взаємозв'язку з іншими підрозділами і всілякі зміни в планах однієї структурної одиниці повинні відобразитись в планах інших;

3. кожен структурний підрозділ та кожен спеціаліст компанії незалежно від посади, яку він займає і виконуваних ним обов'язків приймає участь в складанні бюджетів підприємств;

4. планування повинно здійснюватись систематично в межах встановленого циклу і розроблені плани повинні безперервно змінювати один одного;

5. надає планам можливість змінюватись при виникненні непередбачених обставин.

2.14. Принцип координації полягає в тому, що:

1. планування повинно мати системний характер і являти собою сукупність взаємозв'язаних елементів, які розвиваються в одному напрямку заради спільної мети;

2. неможливо планувати діяльність одного підрозділу фірми без взаємозв'язку з іншими підрозділами і всілякі зміни в планах однієї структурної одиниці повинні відобразитись в планах інших;

3. кожен структурний підрозділ та кожен спеціаліст компанії незалежно від посади, яку він займає і виконуваних ним обов'язків приймає участь в складанні бюджетів підприємств;

4. планування повинно здійснюватись систематично в межах встановленого циклу і розроблені плани повинні безперервно змінювати один одного;

5. надає планам можливість змінюватись при виникненні непередбачених обставин.

2.15. Принцип участі полягає в тому, що:

1. планування повинно мати системний характер і являти собою сукупність взаємозв'язаних елементів, які розвиваються в одному напрямку заради спільної мети;

2. неможливо планувати діяльність одного підрозділу фірми без взаємозв'язку з іншими підрозділами і всілякі зміни в планах однієї структурної одиниці повинні відобразитись в планах інших;

3. кожен структурний підрозділ та кожен спеціаліст компанії незалежно від посади, яку він займає і виконуваних ним обов'язків приймає участь в складанні бюджетів підприємств;

4. планування повинно здійснюватись систематично в межах встановленого циклу і розроблені плани повинні безперервно змінювати один одного;

5. надає планам можливість змінюватись при виникненні непередбачених обставин.

2.16. Принцип безперервності полягає в тому, що:

1. планування повинно мати системний характер і являти собою сукупність взаємозв'язаних елементів, які розвиваються в одному напрямку заради спільної мети;

2. неможливо планувати діяльність одного підрозділу фірми без взаємозв'язку з іншими підрозділами і всілякі зміни в планах однієї структурної одиниці повинні відобразитись в планах інших;

3. кожен структурний підрозділ та кожен спеціаліст компанії незалежно від посади, яку він займає і виконуваних ним обов'язків приймає участь в складанні бюджетів підприємств;

4. планування повинно здійснюватись систематично в межах встановленого циклу і розроблені плани повинні безперервно змінювати один одного;

5. надає планам можливість змінюватись при виникненні непередбачених обставин.

2.17. Принцип гнучкості полягає в тому, що:

1. планування повинно мати системний характер і являти собою сукупність взаємозв'язаних елементів, які розвиваються в одному напрямку заради спільної мети;

2. неможливо планувати діяльність одного підрозділу фірми без взаємозв'язку з іншими підрозділами і всілякі зміни в планах однієї структурної одиниці повинні відобразитись в планах інших;

3. кожен структурний підрозділ та кожен спеціаліст компанії незалежно від посади, яку він займає і виконуваних ним обов'язків приймає участь в складанні бюджетів підприємств;

4. планування повинно здійснюватись систематично в межах встановленого циклу і розроблені плани повинні безперервно змінювати один одного;

5. надає планам можливість змінюватись при виникненні непередбачених обставин.

2.18. Принцип точності полягає в тому, що:

1. плани підприємства повинні бути конкретизовані і деталізовані до такого степеню, до якого дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства;

2. важливо враховувати кон'юнктуру ринку і залежність підприємства від наданих кредитів;

3. розроблення бюджету має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємства;

4. передбачає передачу кожному підрозділу відповідальності за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями втручання в необхідному випадку в ситуації з відповідними корегуючими заходами;

5. створення імпульсів, які спонукають працівників підприємств до більш якісної праці в розрахунку на винагороду.

2.19. Принцип пристосування до потреб ринку полягає в тому, що:

1. плани підприємства повинні бути конкретизовані і деталізовані до такого степеню, до якого дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства;

2. важливо враховувати кон'юнктуру ринку і залежність підприємства від наданих кредитів;

3. розроблення бюджету має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємства;

4. передбачає передачу кожному підрозділу відповідальності за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями втручання в необхідному випадку в ситуації з відповідними корегуючими заходами;

5. створення імпульсів, які спонукають працівників підприємств до більш якісної праці в розрахунку на винагороду.

2.20. Принцип повноти полягає в тому, що:

1. плани підприємства повинні бути конкретизовані і деталізовані до такого степеню, до якого дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства;

2. важливо враховувати кон'юнктуру ринку і залежність підприємства від наданих кредитів;

3. розроблення бюджету має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємства;

4. передбачає передачу кожному підрозділу відповідальності за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями втручання в необхідному випадку в ситуації з відповідними корегуючими заходами;

5. створення імпульсів, які спонукають працівників підприємств до більш якісної праці в розрахунку на винагороду.

2.21. Принцип відповідальності полягає в тому, що:

1. плани підприємства повинні бути конкретизовані і деталізовані до такого степеню, до якого дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства;

2. важливо враховувати кон'юнктуру ринку і залежність підприємства від наданих кредитів;

3. розроблення бюджету має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємства;

4. передбачає передачу кожному підрозділу відповідальності за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями втручання в необхідному випадку в ситуації з відповідними корегуючими заходами;

5. створення імпульсів, які спонукають працівників підприємств до більш якісної праці в розрахунку на винагороду.

2.22. Принцип матеріальної зацікавленості полягає в тому, що:

1. плани підприємства повинні бути конкретизовані і деталізовані до такого степеню, до якого дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства;

2. важливо враховувати кон'юнктуру ринку і залежність підприємства від наданих кредитів;

3. розроблення бюджету має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємства;

4. передбачає передачу кожному підрозділу відповідальності за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями втручання в необхідному випадку в ситуації з відповідними коригуючими заходами;

5. створення імпульсів, які спонукають працівників підприємств до більш якісної праці в розрахунку на винагороду.

3. Розв’язати графічний диктант.

3.1. Чи вірно, що першим етапом механізму бюджетного керування є планування?

3.2. Чи правильне твердження, що коригування є завершальним етапом механізму бюджетного керування?

3.3. Чи вірно, що бюджетування – це процес побудови фінансових звітів підприємства?

3.4. Чи притаманний процесу бюджетування принцип тематичності?

3.5. Чи вірно, що бюджетування включає в себе лише фінансову діяльність підприємства?

3.6. Чи впливає процес бюджетування на мотивацію працівників підприємства?

3.7. Чи вірно, що однією з переваг бюджетування є те, що даний процес дозволяє менеджерам низової ланки зрозуміти свою роль в організації?

3.8. Чи вірно, що система бюджетування є простою, доступною для розуміння, а також не вимагає додаткового витрачання коштів?

3.9. Чи є бюджет економічним регулятором відносин між структурними підрозділами підприємства?

3.10. Чи можуть внутрішні конфлікти в організації вплинути на побудову системи бюджетування?