Література:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. -К.:Вища шк., 1995. – С. 211-236.

2. Патофізіологія: підручник /За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця, Г.М.Бутенка та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 228-240.

3. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я.Данилової. - К.: Здоров'я., 2001. - С.91-103.

4. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

5. Патологічна фізіологія /За ред. М.С. Регеди, А.І. Березнякової. – Львів.: «Магнолія», 2011. – 490 с.

6. Атаман О.В. Патофізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник /видання друге, доопрацьоване і доповнене. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 512с.

Заняття 14 Тема: Запалення: патогенез ексудації та проліферації.

Актуальність теми: Поворотним моментом в історії розвитку вчення про запальну реакцію організму стала розроблена І.І. Мечніковим фагоцитарна теорія запалення. І.І. Мечніков відкрив, детально вивчив і дав загально біологічну інтерпретацію основної ланки запальної реакції організму – фагоцитозу. У зв’язку з утвердженням фагоцитарної теорії змінилося традиційне трактування запальної реакції як синоніма хвороби; запалення стали розглядати не як основний прояв хвороби, а як захисну реакцію організму проти неї. В цілому повинна бути встановлена міра адекватності запального процесу, з одного боку, характеру і інтенсивності подразника, а з другого – потребі організму в захисті від даного флогенного фактора. В залежності від такої оцінки запальний процес , в одних випадках треба стимулювати, а в інших – пригнічувати. Такою є загальна схема підходів до аналізу запалення та його фармакотерапії.

Навчальні цілі: уміти розкрити суть процесів ексудації і еміграції лейкоцитів та фагоцитарної реакції, їх механізми і місце в розвитку запалення, оцінити їх біологічне значення, визначати характер ексудату, його властивості. Уміти використовувати ці дані з метою встановлення етіології, вибору тактики лікування і прогнозування наслідку за­пального процесу.

Знати:

• причини та механізми збільшення судинної проникності у вогнищі запалення;

• фактори, що сприяють ексудації;

• роль лейкоцитів і продуктів їх розпаду у вогнищі запалення;

• патогенез основних порушень обміну речовин при запаленні;

• стадії фагоцитозу і їх механізм.

Вміти:

- оцінити склад і властивості ексудатів, значення ексудату для перебігу запалення;

- диференціювати стадії фагоцитозу на препаратах експериментальних тварин;

- пояснити суть біологічної теорії запалення І.І. Мечнікова.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи Питання для повторення:

1. Артеріальна, венозна гіперемія, стаз.

2. Механізми транскапілярного транспорту речовин.

3. Еміграція лейкоцитів; послідовність виходу різних форм лейкоцитів у вогнище запалення.

4. Лізосоми, їх будова і функція.

5. Види, будова і функція лейкоцитів.

6. Загальне поняття про фагоцити.

Питання для самоконтролю знань:

1. Чоловік 30 років скаржиться на задуху, важкість у правій половині грудної клітки, загальну слабкість. Температура тіла 38,9'С. Об’єктивно: права половина грудної клітки відстає від лівої. Плевральна пункція виявила ексудат. Що являється провідним чинником ексудації у хворого?

A. Підвищення проникності стінки судин

B. Підвищення кров’яного тиску

C. Гіпопротеїнемія

D. Агрегація еритроцитів

E. Зменшення резорбції плевральної рідини

2. Біохімічні зміни у вогнищі запалення - гіперосмія, гіперонкія, ацидоз, набряк. Розвиток гіперосмії, в деякій мірі, пов'язаний із зростанням концентрації К+ в зоні запалення. Вкажіть причини, що спричинили гіперкаліємію при запаленні.

A. Активація проліферативних процесів

B. Збільшення проникності судинної стінки

C. Інтенсивна деструкція пошкоджених клітин

D. Пригнічення глікогенолізу в зоні запалення

3. При мікроскопії мазка ексудату, отриманого від щура з асептичним перитонітом, з додаванням в ексудат пташиних еритроцитів, виявлені макрофаги, оточені чужорідними еритроцитами. Якій стадії фагоцитозу відповідає описана картина?

A. Наближення

B. Незавершеного фагоцитозу

C. Прилипання

D. Занурення

E. Внутрішньоклітинного перетравлювання

4. У хворого Д., 32 років, гнійна рана в нижній третині передпліччя. Хворому зроблено мазок із гнійного вмісту рани. Які клітини в основному виявлено у мазку при забарвленні за Романовським-Гімзою?

A. Базофіли

B. Еозинофіли

C. Лімфоцити

D. Еритроцити

E. Нейтрофіли

5. У хворого через добу після травми розпух колінний суглоб. При його пункції отримано 30 мл рідини рожевого кольору з питомою щільністю 1020. Загальний вміст білка в ній - 3%, альбумінів - 0,3%, глобулінів 2%, фібриногену - 0,7%, лейкоцитів - 1-3, еритроцитів - 15-20, місцями до 50 у полі зору. Якого характеру ексудат отриманий при пункції колінного суглоба у пацієнта?

A. Гнильний

B. Серозний

C. Гнійний

D. Геморагічний

E. Фібринозний

6. У хворого, що переніс травму з подальшим наступним геморагічним бурситом лівого колінного суглоба при огляді через 3 місяці відмічається обмеження об'єму рухів у даному суглобі внаслідок утворення рубця. Який компонент запалення є основою розвитку цього стану?

A. Первинна альтерація

B. Проліферація

C. Вторинна альтерація

D. Ексудація

E. Порушення мікроциркуляції

7. Головними проліферуючими клітинами, які формують грануляційну тканину в зоні запалення є:

A. Фібробласти і ендотеліоцити капілярів

B. Лімфоцити і фібробласти

C. Ендотеліоцити капілярів і лаброцити

D. Лейкоцити і ендотеліоцити капілярів

E. Гістіоцити і фібробласти

8. У хворого з хронічним запальним процесом шкіри і підшкірної клітковини виявлено утворення надлишкових грануляцій. Для корекції лікування призначено глюкокортикоїди, що попереджають розвиток надлишкових грануляцій, оскільки вони:

A. Сповільнюють дозрівання клітин

B. Прискорюють процеси мітозу

C. Мають катаболічний ефект

D. Мають анаболічний ефект

E. Зупиняють процеси старіння клітин

9. У хворого, який часто хворіє на гнійні захворювання, виявлений спадковий дефіцит мієлопероксидази. Дефект якої системи лежить в основі цього захворювання?

A. Клітинного та гуморального імунітету

B. Комплементу

C. Клітинного імунітету

D. Гуморального імунітету

E. Фагоцитозу

10. У хворого з рваною раною кількість гною значно зменшилася, на дні рани з’явилися грануляції. Які біологічно активні речовини стимулюють проліферацію у вогнищі запалення?

A. Простагландини

B. α2-макроглобулін

C. Альбуміни

D. Гістамін

E. Фактори росту