Тема 7. Боснія і Герцеговина наприкінці xvіii – 1914 р.

1. Боснія і Герцеговина у складі Османської імперії: особливості політичного, економічного та національного розвитку.

2. Повстання 1875-1878 рр. Окупація Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною (1978-1908 рр.)

3. Боснія і Герцеговина напередодні Першої світової війни.

Література:

Балканы в конце XIX – начале ХХ вв.: очерки становления национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной Европе. – М., 1991.

Балканские народы и европейские правительства в XVIII – начале ХХ вв. (документы и исследования). – М., 1982.

Балканские страны в новое и новейшее время. Сборник статей. – Кишинев, 1977.

Історія південних і західних слов'ян. - К., 1987.

История Югославии. В 2х тт. Т.1. - М., 1963.

История южных и западных славян: Курс лекций. – М., 1979.

На путях к Югославии: за и против. Очерки истории национальных идеологий югославских народов. Конец XVIII – начало ХХ вв. – М., 1997.

Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне Первой мировой войны. – М., 1985.

Методичні рекомендації до підготовки до семінару. Необхідно чітко засвоїти особливості статусу Боснії і Герцеговини у складі Османської імперії: периферійний характер політичного і економічного розвитку, складність етноконфесіональної структури, наявність ісламізованої слов’янської знаті, переважний розвиток мусульманських традицій і культури.

Представляється важливим зрозуміти, що саме Боснія і Герцеговина в першій половині ХІХ ст. стали центром феодального опору реформам в Османській імперії. Рух проти реформ набув тут своєрідної форми боротьби за автономію. Мусульманська верхівка боснійсько-герцеговинських феодалів намагалась зберегти свої автономні права і привілеї. Найбільшої гостроти ця боротьба досягла на початку 30-х рр. ХІХ ст., друга хвиля опору реформам прокотилася у 40-ві рр., а на початку 50-х рр. з лозунгами автономії виступили лідери християнських селянських рухів. Кульмінаційним пунктом боснійсько-герцеговинського визвольного руху стало повстання 1875-1878 рр., яке відіграло роль детонатора у розвитку Східної кризи 70-х рр.

Вивчаючи проблему окупації, а потім анексії цих територій Австро-Угорщиною, слід враховувати, що саме цим провінціям відводилася роль форпосту у планах економічного та політичного посилення впливу імперії на Балканах. Австро-угорській владі вдалося помітно інтегрувати БіГ в економічну та політичну структуру імперії, провести низку суттєвих реформ в бук модернізації краю. Але політика модернізації зустрічала протидію сильних мусульманських традицій, особливого менталітету мусульманського етносу і всього боснійсько-герцеговинського суспільства.

Поняття, необхідні для засвоєння: сепаратизм, анексія, інтеграція.

Основні дати теми:

1831-1833 рр. – повстання боснійських феодалів проти султана;

1851 р. – карна експедиція Омер-паши Латаса проти боснійських феодалів;

1875-1878 рр. – анти османське повстання в Боснії і Герцеговині;

1878-1908 рр. – окупація БіГ Австро-Угорщиною;

1883-1903 рр. – правління в БіГ австро-угорського міністра Б.Калая;

1905 р. – надання православному населенню БіГ церковно-шкільної автономії;

1907 р. – створення в БіГ сербської партії – Сербської народної організації;

1907 р. – оформлення в БіГ мусульманської партії – Мусульманської народної організації;

1908 р. – виникнення в БіГ хорватської партії – Хорватського народного об’єднання;

1908 р. – анексія БіГ Австро-Угорщиною;

1909 р. – Австро-Угорщина надала мусульманам БіГ церковно-шкільну автономію;

1910 р. – Австро-Угорщина дарувала БіГ Конституцію;

1914 р. – вбивство у Сараєві ерцгерцога Франца Фердинанда членами терористичної організації «Млада Босна».

Завдання та вправи для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте особливості політичного, економічного і етноконфесійного становища Боснійського еялету наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст.

2. Визначте причини феодального сепаратизму боснійської знаті в першій половині ХІХ ст.? В чому він проявлявся?

3. Чому, на Вашу думку, Герцеговина з 1832 по 1851 р. була виділена у самостійну область зі своїм візирем, якого призначав султан із місцевих феодалів?

4. Яке місце відводилося Боснії і Герцеговині у сербській зовнішньополітичній програмі «Начертаніє»?

5. Охарактеризуйте заходи з інтеграції Боснії і Герцеговини, які проводилися айстро-угорським урядом. До яких змін у боснійському суспільстві вони призвели?

6. Що представляв собою проект «айстро-угорських Балкан»? Хто був його автором, у чому полягала його сутність?