І семестр

Тема 1. Походження і розселення та перші державні формування давніх слов’ян.

1. Проблема етногенези слов’ян в історичних джерелах та науковій літературі. Слов'яни на карті Європи в VI - VII ст.

2. Суспільний лад і господарчий побут слов'ян за даними археологічних і письмових джерел.. Релігія давніх слов’ян.

3. Перші політичні об'єднання слов'ян: держава Само, «Славінії».

4.Особливості розвитку полабський і поморських слов’ян у ІХ – ХІ ст. Німецька агресія на землі полабських і поморських слов'ян.

Література:

Хрестоматия по истории средних веков. В 3 т. - М.Л 961-1963. – Т.1

Історія південних і західних слов'ян. - К., 1987.

Кобичев В.П. В поисках прародины славян. - М., 1973.

Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в зпоху раннего средневековья. Политическая и этническая история. - М.,1985.

Нидерле Л. Славянские древности. -М., 1956.

Петров В.П.Етногенез слов'ян. - К.. 1972.

Проблемы зтногенеза славян. - К., 1972.

Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян. - М.,1979.

Седов В.В. Славяне в древности, - М., 1994.

Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. – К., 1990.

«Дранг нах Остен» и народы Центральной и Восточной Европы. – М., 1977.

Бирнбаум X. Славянская прародина: новые гипотезы //Вопросы язьыкознания.-1998.-№ 5.

Горский А, Ветви славянского дерева //Родина.-2001 .-№ 9.

Щавелева Н.И. Происхождение и ранняя история славянских народов // Преподавание истории в школе. – 1990. - № 1.

Методичні рекомендації до підготовки до семінару. Вивчаючи джерела та літератури з теми семінару слід звернути увагу на те, що проблема походження і розселення слов’ян в сучасній історичній науці залишається дискусійною. Етногенез слов’ян становить собою тривалий процес, до якого були залучені як слов’янські, так і неслов’янські компоненти. Досить важливе місце в історії слов’ян займає V – VI ст., коли вони, захоплені могутніми міграційними потоками народів, що переселялися, пересуваються в різних напрямках. Вони розселяються на захід, в райони Одеру та Ельби, піднімаються на північ, до узбережжя Балтика, охоплюють значні простори Східної Європи. На півдні слов’яни займають придунайські землі та центральну частину Балканського півострова. На сьогодні сформовано декілька концепцій про етногенезу слов’ян, серед яких найбільш обґрунтованими є дунайська, вісло-одерська, верхньодніпровська та концепція азіатського походження.

Необхідно звернути увагу на роль зовнішнього фактора в процесі створення слов’янських переддержавних об’єднань. На перше місце слід поставити контакти с високорозвиненою Візантійською імперією. По-друге, значний вплив на долю народів Центральної та Південно-Східної Європи в VII ст. мав Аварський каганат. По-третє, в VII ст. слов’яни починаюсь відчувати тиск з боку західних сусідів, перш за все франків.

Окреме питання присвячено вивченню історії полабський і поморських слов’ян, які проживали в басейні річок Ельби та Одеру та на узбережжі Балтійського моря. Їх доля склалася винятково трагічно: від полабських слов’ян збереглася лише незначна група лужицьких сербів, що зараз проживають у Німеччині, а від поморських слов’ян - невелика група кашубів, які увійшли до складу польської нації.

Особливу увагу слід сконцентрувати на вивченні питань соціально-економічного і політичного розвитку полабсько-поморських слов’ян. Племінні князівства полабських сербів, велетів, ободритів мало достатньо передумов для створення держави. Там рано стали зростати міста, розвивалися металургійна справа і ремісниче виробництво, високого рівня досягло суднобудівництво. У ІХ ст. Бодритське князівство за соціально-економічним розвитком випереджало Польське князівство. В ХІ ст. найсильнішим політичним утворенням була Вендська держава. Слід також чітко простежити причини, етапи та наслідки німецької агресії на емлі полабських і поморських слов’ян.

Поняття, необхідні для засвоєння: етногенез, Славінія, Аркона, Вендська держава, полабські слов’яни, поморські слов’яни, маркграфство (маркграф), політеїзм.

Основні дати теми:

І-ІІ ст. н.е. – перші відомості про слов’ян у працях античних авторів Гая Плінія Старшого, Тацита, Птолемея;

VI-VII ст. – відомості про слов’ян у працях візантійський авторів Прокопія Кесарійського, Агафія Миринейського, Фіофілакта Сімокатти;

623-658 рр. – існування держави «Само»;

30-70ті рр. VII ст. – існування політичного об’єднання «Сім родів»;

928-929 рр. – похід німецького імператора Генриха Птахолова в землі полабських слов’ян;

983 р. – слов’янське повстання проти німецького володарювання;

1031-1066 рр. – правління князя Готшалка у Бодрицькому князівстві;

1147 р. – хрестовий похід проти слов’ян;

1169 р. – зруйнування Аркони датським королем Вальдемаром І.

Завдання та вправи для самостійної роботи:

1. Які події європейської історії називають «Великим переселенням народів»? Обґрунтуйте хронологічні рамки цього процесу.

2. Поясніть, чому між слов’янськими народами при всій тотожності мови і елементів культури наявні серйозні відмінності, навіть за антропологічним типом?

3. Вивчивши письмові джерела про слов’ян, заповніть наступну таблицю:

Автор, найменування джерела	Дата створення джерела	Зміст
		господарство	Суспільні відносини	Політичний лад	Релігійні вірування	Побут

4. Порівняйте внутрішню організацію Федерації лютицьких племен, Бодрицького князівства і Поморської федерації у ІХ-ХІ ст. Зробіть це за допомогою таблиці:

Назва об’єднання полабсько-поморських слов’ян	Характер об’єднання	Органи управління	Роль князівської влади
Федерація лютицьких племен
Бодрицьке князівство
Поморська федерація