Питання для самоконтролю

1. Що є предметом вивчення історії економічних вчень?

2. Які найдавніші писемні джерела пам’яток економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу ви знаєте?

3. Як були „упорядковані” масштаби лихварства законами Хаммурапі?

4. На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція?

5. Що становить багатство народу на думку авторів економічного трактату „Гуань-Цзи”?

Тести

1. Визначте найбільш вживані методи дослідження свого предмета історією економічних вчень:

а) статистичне спостереження; е) історичний;

б) аналіз і синтез; і) кумулятивізм;

в) індукція і дедукція; ж) парадигми;

г) абстракція; з)матеріалістична діалектика.

д) математичне моделювання;

2. Хто із вчених античного світу ввів у науку поняття „економіка”?

а) Катон; г) Арістотель;

б) Ксенофонт; д) Платон;

в) Демокріт; е) Колумелла.

3. Хто із античних філософів зробив найбільший внесок в дослідження економічних категорій обмін, цінність, гроші, капітал?

а) Арістотель; г) Варрон; в) Платон;

б) Ксенофонт; д) Колумелла.

Тема 2. Економічна думка в епоху середньовіччя. Меркантилізм

1. Особливості економічного розвитку в епоху Середньовіччя. Економічна думка Середньовіччя

2. Економічна думка України доби середньовіччя (Х-ХVІ ст.)

3. Меркантилізм – перша школа економічної теорії

1. Особливості економічного розвитку в епоху Середньовіччя. Економічна думка Середньовіччя

Епоха середньовіччя поділяється на два періоди: ранній – це період становлення феодальних відносин, пізній або розвинутий феодалізм – характеризується поступовим розкладом феодальних відносин. Це епоха первісного нагромадження капіталу. Відбувається поступове звільнення економічних поглядів від теологічних трактувань і становлення економічної науки. Економічна думка ще не відокремилась в самостійну галузь знання. Цей процес почався лише в період пізнього середньовіччя (ХVІ-ХVІІ ст.)

Економічні ідеї в арабських країнах

Великий вплив на розвиток економічної думки арабських країн справив іслам, якій разом з арабською державою починає свою історію з VІІ сторіччя. Всі положень цієї релігії були зібрані в одну книгу – Коран (“читання”). В цій книзі, поряд з іншими, розглянути й економічні питання: регламентація торговельних угод; майнових відносин; порядок укладання договору; класи, з яких утворено суспільство; приватної власності; заперечується надмірне збагачення; викладені настанови щодо доброго ставлення до рабів; засуджує лихварство; регламентується процедура укладання угоди та запису боргу.

В XІІ-XІІІ сторіччях відбувається підйом арабської науки. В цей період багатьма науковими проблемами займався відомий вчений Ібн Хальдун з Аравії (1332-1406). У своїх працях Ібн Хальдун: основою суспільного порядку проголосив приватну власність; розглядає товар та його властивості; ціноутворення та роль ринку; вказує, що в основі вартості лежить кількість затраченої праці; велику роль відводив грошам, золото і срібло виступають мірою вартості; відокремив необхідний і додатковий продукт; великого значення надає торгівлі (висловлювався за зниження і навіть ліквідацію податків з торгівлі, за усунення обмежень у зовнішній торгівлі).

Економічні ідеї в Західній Європі у добу Середньовіччя

Економічна думка Європи в період середньовіччя розвивалась на основі феодальних відносин під впливом християнства. Характерною рисою періоду середньовіччя виступає величезний вплив релігії на весь суспільний розвиток. Тому економічна думка носила переважно теологічний характер. Розвиток тогочасного суспільства країн Західної Європи умовно можна поділити на три періоди, які відображають еволюцію економічного, соціального та політичного устрою. Раннє середньовіччя (V–Х ст.), класичне середньовіччя (ХІ–ХV ст.), пізнє середньовіччя (ХVІ–ХVІІ ст.) Яскраве відображення раннього середньовіччя дають ”Варварські правди” (Бургундська, Салі чеська, Баварська та ін.) – записи права германських племен, а також господарські регламенти (”Капітулярій про вілли”, ”Саксонський капітулярій”) – інструкції управителям великих феодальних помість.

”Салічеська правда” – зведення законів салічних франків, складене на початку VІ ст., дає уявлення про соціально-економічний устрій Франкського королівства; визнає монопольне право феодалів на земельну власність; ідеальною організацією економічного життя проголошується натуральне феодальне господарство; чітко окреслює права поведінки та обов’язки суб’єктів господарювання.

У період класичного середньовіччя економічні погляди Західної Європи розвивались під впливом канонічної доктрини, яка трактувала економічні проблеми з позиції християнської ідеології Августин Блаженний.

Економічні ідеї пізнього канонізму здобули найбільшої системності і розвитку у вченні Фоми Аквінського (1225/1227-1274 рр.). Головні його твори “Сума проти поган” та “Сума теології” стали енциклопедією католицизму. У своїх творах Фома Аквінський:

– обґрунтовував станову ієрархію феодального устрою (характеризував суспільний поділ праці та майнову нерівність як природні явища. Суспільство Фома Аквінський розглядає як органічну систему у вигляді піраміди, поділ праці в якій визначає належне місце кожного. Таким чином пояснювалася феодальна ієрархія в суспільстві, захищалося рабство і кріпосництво).

– право приватної власності обґрунтовувалося необхідністю порядку в господарському житті і забезпечення мірного співжиття людей.

– обґрунтував теорію “справедливої ціни” яка повинна виходити з необхідних для виготовлення товарів “кількості праці і витрат”. Виокремив два види справедливості в обміні: 1) справедливість, засновану на об’єктивних умовах обміну, які відображають витрати виробництва; 2) справедливість, засновану на необхідності збереження соціального статусу учасників обміну”. Справедливою” буде ціна, яка забезпечує продавцю існування згідно з його суспільним рангом. Торговий прибуток і процент розглядалися як порушення справедливої ціни. Земельна рента вважалася доходом, що даний самим богом і не порушує “справедливої ціни”.

– визнавав необхідність грошей як міри вартості й засобу обігу; засуджував лихварство; був прихильником натурального господарства.