- •Передмова
- •Загальні відомості про конструювання одягу
- •Короткі відомості про одяг
- •Основні вимоги до одягу
- •Класифікація одягу
- •Поняття конструкції швейних виробів та вимоги, що ставляться до конструкції
- •Технологічна та економічна конструкції
- •Зв’язок конструювання одягу з іншими навчальними дисциплінами
- •Вибір матеріалу
- •Вибір моделі
- •Вибір конструкції
- •Методи конструювання одягу
- •Розмірна стандартизація одягу
- •Характеристика силуетів одягу
- •Характеристика основних покроїв плечових виробів та форм рукавів
- •Основні конструктивні лінії та рівні
- •Контролюємо себе і вирішуємо проблеми:
- •Розділ Іі
- •Підготовка замовника до зняття вимірів
- •Основні антропометричні точки Основні антропометричні точки, які необхідно
- •Правила зняття вимірів
- •Обхватні виміри, які знімаються спереду
- •Основні виміри, які знімаються спереду, збоку та ззаду
- •Перевірка правильності зняття вимірів
- •Зняття додаткових вимірів
- •Методика зняття додаткових вимірів спереду
- •Методика зняття додаткових вимірів ззаду
- •Методика зняття додаткових вимірів збоку
- •Зняття проекційних вимірів
- •Виміри для конструювання спідниць
- •Балансові виміри при конструюванні спідниці
- •Виміри для конструювання штанів
- •Зняття основних вимірів для конструювання штанів
- •Типи будови тіла чоловічих та жіночих фігур в залежності від осанки
- •Визначення типу будови тіла залежно від осанки за розмірними ознаками
- •Прибавки і припуски, що використовуються при конструюванні одягу
- •Розподіл прибавок на вільне облягання
- •Величини прибавок до виміру Оп в залежності від виробу та форми рукава
- •Величини прибавок на утеплювальну прокладку та їх розподіл
- •Контролюємо себе і вирішуємо проблеми:
Вибір моделі
Обрана модель має враховувати тип фігури людини. Так, якщо фігура має широкі стегна, то потрібної пропорційності статури можна досягти, запроектувавши у конструкції одягу трохи розширений і піднятий вгору плечовий зріз. Цього ж ефекту допомагають досягти горизонтальні кокетки на пілочці і на спинці, трикутний виріз горловини, вшивний рукав, широкий комір. У такому випадку не потрібно прикрашати стегна зайвими деталями, спідниця має бути розширеною донизу. Також допомагає вирішенню проблеми застосування темних кольорів у нижній частині одягу у поєднанні зі світлими кольорами у його верхній частині.
Для фігури з надто широкими плечима плечові накладки повинні мати мінімальну висоту або зовсім бути відсутніми. Таким фігурам пасують рукави реглан з низьким похилим розташуванням пройми, розширені до низу вшивні рукави. Коміри та лацкани мають бути невеликих розмірів.
Якщо фігура асиметрична і має одне плече вище за інше, то цей недолік фігури виправляють, застосувавши у конструкції більш високу плечову накладку з боку більш низького плеча. При створенні моделей для таких статур використовують асиметричне рішення композиції з розташуванням драпування або кишені з боку більш високого плеча.
Якщо у фігури одне стегно є вищим за інше, то у композиції моделі більш високе стегно намагаються прикрити декоративною деталлю, зав’язкою пояса, бантом.
Якщо проектуються моделі для людей низького зросту, то потрібно дотримуватися наступних правил:
Верхня й нижня частини одягу мають бути витримані в одному тоні. У чоловіків є небажаним використання піджаків іншого кольору по відношенню до кольору штанів.
Піджак і жакет не повинні бути надто довгими.
Одяг не повинен бути надто облягаючим, на ньому не бажано розміщувати горизонтальне оздоблення.
Незалежно від сезону одяг повинен мати рукави.
Фасони не повинні містити відрізну лінію талії, у них мають переважати вертикальні лінії покрою.
Спідниці не повинні бути ані надто довгими, ані надто короткими.
Деталі одягу мають бути невеликими за розміром.
Потрібно обходити капелюхи з широкими крисами. Взуття, рукавички та головні убори по відношенню до кольору костюма потрібно підбирати більш темних тонів.
Якщо фігура має невисокий зріст, але є досить стрункою, то вона має вишуканий вигляд у конічних кльошових спідницях, у розкльошонній до низу спідниці-штанах, а також у спідниці-клинці з вузьким поясом або у спідниці з суцільно викроєним високим поясом. Такі спідниці можна доповнити жилетами-болеро.
Якщо фігура має невеликий зріст і є досить повною, то для такої статури лінії фасону повинні мати вертикальну спрямованість або сходитись на талії, утворюючи між собою гострий кут. Спідниці для таких фігур мають бути подекуди подовженими.
При проектуванні виробів на повні фігури незалежно від їх зросту потрібно дотримуватись наступних правил:
Застосовувати у композиціях моделей переважно вертикальні лінії;
Використовувати у костюмах подовжені спідниці прямого покрою або розширені до низу типу «годе» без зайвої ширини на стегнах.
Потрібно обходити прилеглі силуети. Вироби, починаючи з 52-го розміру і вище, повинні бути подекуди вільними.
У плечовому одязі широко використовувати глибокі вирізи типу мис, овал, трапеція, відкриту застібку з лацканами.
Жакети мають бути подовженими з рукавами, які мають довжину до ліктя і нижче. Такій фігурі пасують комплекти, котрі складаються зі штанів класичної форми і жакета, що прикриває сідниці.
У композиціях треба обходити широкі рукави, кокетки, шлярки, манжети, широкі пояси, надмірне оздоблення.
Тканини не повинні бути легкими і не мати крупного малюнка. Їх відтінки можуть бути різними, але перевага має надаватися більш приглушеним та холодним кольорам.
Якщо фігура має виступний живіт, то у композиції одягу для такої фігури повинні бути присутніми лінії вертикальної спрямованості, здатні конструктивно забезпечити опуклість на цій ділянці. Деталі, що відвертають увагу, для такої фігури розташовують у верхній частині виробу. Це можуть бути вишукані оздоблювальні коміри, бейки, канти, тасьма, вишивка, строчки. Вони здатні відсвіжити обличчя і надати одягу урочистості та святковості.
Якщо фігура є похилою, то враження від фігури виправляють, збільшуючи товщину плечових накладок з боку спини. Створюють ілюзію прямої осанки композиції спинки м’якої, вільної форми з напуском, великий комір з високим стояком.
Якщо ж фігура, навпаки, перегиниста, то їй не варто підкреслювати виступні сідниці, і пряму вузьку спідницю краще замінити на спідницю-клинку або призбирану спідницю. Таким фігурам до лиця моделі з подовжніми вставками іншого кольору, без коміра або з V-подібним вирізом горловини.
Замалий бюст не вважається вадою фігури у молодому віці. Куртки, блузи, що нагадують чоловічі сорочки, короткі блузи-топи покрою трапеція є розрахованими саме на такий тип фігури. Жінкам більш старшого віку з такою особливістю фігури потрібно обходити облягаючі форми на ліфі. Їм личать моделі з кишенями на ділянці грудей, з м’якими складками або зборками на пілочці ліфа, горизонтальними кокетками, вставками, драпуванням, з рядами рюшей, воланів, жабо та кокільє на цій ділянці.
Якщо недоліком фігури є завеликий бюст, то при моделюванні одягу на такий тип будови тіла треба обходити надто прилеглі форми у верхній частині, деталі, які привертають до себе увагу на ділянці грудей, драпування. Не потрібно застосовувати у моделях пояси, що туго стягують талію. Потрібно відвернути увагу від цієї виступної частини хусткою яскравого кольору, яку зав’язують кругом шиї, недовгим намистом, оздобленням, котре розташовують над грудьми. Можна поставити смисловий акцент на ділянці стегон, розмістивши певне оздоблення або прикрасу по центру або збоку. Відвертає увагу від грудей і подовжений виріз, який також можна прикрасити оздобленням.
Для фігури з вузькими стегнами буде краще, коли її костюм буде складатися зі штанів та жакета. Пояс у таких моделях краще розташовувати на лінії стегон. Такій фігурі пасують спідниці з м’якими складками, покрою «сонце», спідниці зі зборками на талії. В урочистому одязі інколи застосовують спідні спідниці. Верхня частина одягу повинна мати прилеглий силует.
Якщо фігура має вузькі плечі, то можна за допомогою конструкції їх розширити, подовживши плечовий зріз і одночасно піднявши у конструкції плечові точки вгору, використовуючи при цьому більш високі плечові накладки. Створити ілюзію більш широких плечей допомагають рукави покрою реглан-погон, буф, «ліхтарик», короткі пелерини, широкі коміри та лацкани. аналогічними засобами «виправляють» і надто низькі плечі, які у моделі справляють враження втоми.
Від положення талії, її форми багато у чому залежить краса всієї фігури. Висока чи низька талія порушують гармонію сприйняття образу. Тому у цьому випадку до композиції одягу потрібно вносити корективи.
Так, якщо талія на фігурі розташовується високо, то модель не повинна мати горизонтального членування на цій ділянці. Лінія відрізу спідниці має проходити подекуди нижче природного положення талії на фігурі. У моделях для фігури з такими пропорціями не можна застосовувати широкі пояси.
Якщо вада фігури полягає у надто низько розташованій талії, то її ілюзорно можна усунути покроєм з підвищеним рівнем талії, що має назву «ампір», де спідницю з’єднують з ліфом вище природного рівня талії. Цій фігурі будуть пасувати м’які задрапіровані пояси. Можна використати вшивні пояси, розташовуючи їх вище і нижче природного рівня талії.
Якщо фігура має худорляві руки, то у моделях для такої фігури не можна застосовувати ані надто широких, ані надто вузьких рукавів. Таке ж правило діє і відносно фігури, яка має повні руки.
При повній і короткій шиї висота плечових накладок у виробі повинна бути мінімальною. Цій фігурі не до лиця коміри з високим стояком та закриті вирізи горловини. У цих моделях треба застосовувати комір з лацканами або глибокий виріз мисом.
Якщо шия є довгою і тонкою, то у моделях мають застосовуватися неглибокі вирізи, коміри з високим стояком або стояком, який зав’язується бантом. Можна доповнити костюм шийною хусткою, косинкою або шарфом.
