Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник з конструювання - частини 1 і 2.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Поняття конструкції швейних виробів та вимоги, що ставляться до конструкції

Конструювання одягу – це предмет, який вивчає сукупність методів та способів, які дозволяють побудувати деталі крою.

Якість швейного виробу багато у чому залежить від якості конструкції.

Наприклад, якщо спинка у виробі завужена, то це заважає рухам рук. Поставити їх вперед замовник не може. У такому костюмі замовник відчуває себе досить незручно.

Або якщо у штанах лінія кроку розташована низько, то виріб виглядає неохайно і некрасиво, і також заважає рухатись. А якщо навпаки – лінія кроку зависока, то штани одягнути неможливо. І таких прикладі можна навести багато.

В умовах масового виробництва одягу до конструкції ставляться наступні вимоги:

  • конструкція повинна забезпечити гарну, якісну посадку виробу на фігурі;

  • конструкція має відповідати тенденціям розвитку моди;

  • конструкція повинна користуватися попитом у населення.

В умовах індивідуального виготовлення одягу конструкція повинна:

  • відповідати обраній моделі за зовнішнім виглядом;

  • відповідати типу статури замовника;

  • відповідати розмірам фігури замовника.

Як в умовах масового, так і в умовах індивідуального виробництва одягу конструкція моделі повинна бути художньо завершеною.

Технологічна та економічна конструкції

Незалежно від способу виробництва одягу конструкція має бути технологічною та економічною.

Технологічною називається конструкція, яка забезпечує більш легку і якісну обробку виробу і його вузлів.

Економічна конструкція – це конструкція, яка дозволяє виготовляти виріб з низькою собівартістю.

А що можна зекономити під час виготовлення одягу – це спробуйте визначити самі.

Зв’язок конструювання одягу з іншими навчальними дисциплінами

Конструювання одягу тісно пов’язане з іншими навчальними предметами, а особливо з такими, як моделювання, технологія пошиття одягу, матеріалознавство, малювання. Перед тим, як розпочати будувати креслення конструкції виробу, потрібно чітко визначити його призначення. І залежно від того повсякденний цей одяг, святковий, спортивний чи якогось іншого призначення будувати його конструкцію.

Наприклад, при побудові вшивного рукава для святкових виробів при знаходженні висоти окату від вертикального діаметра пройми віднімається менша величина (до 1,5 см), ніж у виробах, призначених для повсякденного застосування (до 3,5 см). При побудові святкових виробів покрою “кімоно” рукав будується з великим нахилом, а для спортивних виробів – з високим розташуванням і т.д.

Перш ніж побудувати конструкцію, обов’язково потрібно з’ясувати, з якого матеріалу буде виготовлятися виріб. Від цього залежать прибавки для виготовлення виробу і сама конструкція.

Наприклад:

  • для пальтових тканин у конструкції враховується прибавка на товщину, а для більшості костюмних – ні;

  • якщо тканина добре піддається ВТО, то надаються припуски на цей вид оброблення, а якщо не піддається, то волого-теплове оброблення замінюється виточками або рельєфами;

  • якщо виріб виготовляється зі шкіри, то відразу у конструкцію вносимо більше відрізних деталей і припуск на ВТО не враховуємо.

Потрібно уважно роздивитися малюнок моделі і відповідно до силуетної форми обрати величину прибавок по лініях грудей, талії і стегон. Закрійник повинен сам уміти добре малювати. Йому потрібно вміти відчувати силуетні лінії, пропорції для того, щоб виріб мав красивий зовнішній вигляд і забезпечував гарну посадку на фігурі.

За малюнком не завжди можна визначити, за рахунок чого забезпечена опуклість на груди або облягання по талії. Тому перед тим, як розпочати будувати креслення, потрібно чітко визначити всі конструктивні особливості даної моделі і продумати технологічну обробку виробу. Тому закрійнику потрібно знати не тільки конструювання, а й технологію виготовлення одягу.

Майже у кожній моделі є елементи технічного моделювання, нехай навіть незначні, але без знання їх правил обійтися неможливо. Адже конструювання і моделювання нероздільно пов’язані між собою. Також конструювання одягу тісно пов’язане з антропологією, кресленням, математикою, загальною естетикою, зі знанням швейного обладнання.

Конструктивні пояси фігури

Фігура людини має характерні точки, які проявляються у переважній більшості видів одягу. Якщо однойменні точки з’єднати прямими лініями, то отримуємо конструктивні пояси фігури. Ці лінії умовного горизонтального членування, як правило, є опорними для різних видів виробів. Лінійні розміри фігури на цих рівнях визначають розміри деталей крою на відповідних ділянках.

Досвід століть показує, що залежно від того, який ідеал краси існував у ту чи іншу епоху, певні конструктивні пояси фігури підкреслювали деталями одягу або покроєм, а деякі з них залишали майже поза увагою. Зміна ідеалу вела за собою і зміну ролей у конструктивних поясах. Але акцентування саме цих рівнів разом з майстерністю художника завжди приводило до відчуття краси і гармонії костюма в цілому.

Тому і сьогодні при конструюванні та моделюванні одягу використовують конструктивні пояси, як лінії умовного членування фігури по горизонталі, для того, щоб зосередити основну увагу на головних ознаках костюма. За допомогою конструктивних поясів характеризують особливості стилю моделі, її силует та форму, пропорції, розташування і характер декоративно-конструктивних ліній, розташування, розміри і форму деталей.

Основними конструктивними поясами є:

  1. конструктивний пояс голови.

Він підкреслюється зачіскою, стрічкою, головним вбранням і визначає розміри головних уборів та капюшонів.

  1. шийний конструктивний пояс.

Цей пояс підкреслюється коміром, шийною хусткою, шарфом, біжутерією. У конструкції виробу він визначає розміри горловини та коміра.

Малюнок 1

Конструктивні

пояси фігури

  1. плечовий конструктивний пояс.

Даний пояс підкреслюють покроєм рукава, погонами, високими кокетками, плечовими накладками. Його розміри визначають у конструкції ширину плечового зрізу та місце розташування плечової точки.

  1. грудний конструктивний пояс.

Цей пояс підкреслюється прилеглою формою виробу, рельєфами, кокетками, лінії яких проходять по центру опуклості грудей, підрізами з м’якими складками, які розміщують над або під грудьми, драпуванням на грудях. Лінійні розміри цього поясу визначають основну розмірну ознаку виробу – його розмір.

  1. талієвий конструктивний пояс.

На ділянці талії даний пояс підкреслюють покроєм прилеглої форми, відрізною талією, поясом, оздобленням. Він є опорним для поясних виробів і визначає у чоловічому одязі повноту.

  1. тазовий конструктивний пояс.

Він проходить через сідничні точки та низ живота, тобто через найширшу частину тулуба, і підкреслюється горизонтальним швом на лінії стегон, кокетками спідниць, лінією низу жакета, поясом, що розміщується на цьому рівні, драпуванням. Він обумовлює розміри виробу по лінії стегон і визначає повноту у жіночому одязі.

  1. стегновий конструктивний пояс.

Цей пояс проходить через верхню частину ноги. Він може підкреслюватись лінією низу шортів або короткої спідниці і визначає розміри штанів чи спідниць на цій ділянці.

  1. колінний конструктивний пояс.

Підкреслюється лінією низу штанів типу гольф або капрі, лінією низу спідниці. Він визначає розміри штанів прилеглої форми на ділянці коліна.

  1. гомілковий конструктивний пояс.

Цей пояс може мати три різновиди і проходити подекуди нижче коліна, або через найширшу частину гомілки, або через найвужчу її частину. Пояс може підкреслюватися лінією низу пальта, плаща, сукні, спідниці, штанів, або оздобленням штанів на цій ділянці. Він визначає розміри штанів прилеглої форми у нижній частині і розміри штанів типу галіфе та бриджі на цій ділянці.

  1. передплечовий конструктивний пояс.

Даний пояс має чотири різновиди. Він може проходити по руці під проймою, по ліктьовому суглобу, по середині передпліччя, по зап’ястку і підкреслюватися лінією низу рукава, манжетою, вишивкою, мережкою та іншими видами оздоблення. Розміри цього поясу визначають розміри рукавів на всіх ділянках.