Про гімназію, та гімназичні порядки, про вчителів.

Чоловіча гімназія знаходилася на Преображенській вулиці, паралельній Двірцевій, в одному кварталі, вверх до з’єднання вулиць.

Це була велика двоповерхова будівля, розташована в великому садку, відгородженому від вулиці трьома будівлями. В гімназії було велике подвір’я, яке в літній та весняний час, а також під час великих перерв, гімназисти використовували вали для різних розваг учнів старших класів, та для пустощів малих хлопчаків, з підготовчого та першого класів.

В зимовий час значна частина подвір’я заливалася водою і утворювався каток, на який, в передвечірній час сходилися кататися гімназисти різних класів. За цим, гімнастичним, двором була велика площа зайнята казармами піхотного полку,з великим плацом, де проводилися навчання солдатів, з шикування, крокування ротами та полком, та багнетному бою.

На першому поверсі гімназичного приміщення був вхід, через парадні двері, в велику приймальню, тут, в заскленій рамці, що висіла на комоді, були взірці сукняної тканини, з якої повинна була шитися форма верхнього одягу. Учбова форма повсякденного вжитку складалася із куртки і штанів, світлосірого кольору, кашкета, синього кольору, з голубим кантом, та металевою білою кокардою з буквами: «ЕКГ». Куртка підперезувалася ременем з нікельованою бляхою, на якій також були виштампувані ці ж букви «ЕКГ». Окрім повсякденної форми був і парадний мундир синього сукна з рядом в десять штук металевих нікельованих ґудзиків і стоячим комірцем обшитим срібною каймою.

В цій парадній знаходився швейцар в форменому одязі, який окрім порядку та чистоти в приміщенні спостерігав за годинником і дзвонив в великий дзвінок сповіщаючи про початок та кінець уроків.

Урок проводився п’ятдесят хвилин. В цьому ж приміщенні знаходилася вішалка для одягу вчителів, та двері, що вели до учительської.

Всі вчителі гімназії, директор, інструктор та наглядачі мали також робочу та парадну форму. На лацканах їх комірів були золотисті зірочки, які показували цивільний чин даного вчителя. Жінок вчителів в чоловічій гімназії не було. Верхній одяг вчителя і його кашкет також були форменими. Виключеннями були тільки викладач німецької мови – пастор, лютеранської церкви. Бек, вчитель французької мови, французький підданий Фурньє, та наш гімназичний священик. Кожний гімназист, починаючи з підготовчого класу і до останнього восьмого класу, завжди мав при собі учнівський квиток, в якому були занесені всі правила поведінки учня, як в класі, так і на вулиці, а також в громадських місцях ж до восьми годин вечора. Після восьмої години вечора гімназистам бути на вулиці не дозволялося.

З передньої, швейцарської,широкі мармурові сходи вели на другий поверх, де другі двері в довгий, через весь перший поверх, півтораметровий коридор до якого прилягали бокові коридорчики, де знаходилися вішалки для шинелей, кашкетів та колошів. В кінці цього коридору був теплий ватерклозет. На початку кожного коридорчика по обидва боки було по два класних приміщення. На першому поверсі було вісім класних приміщень, в кінці довгого коридору було приміщення в якому на великій перерві, дружина одного із службовців продавала чай, гарячі сосиски, булочки, молоко, бублики. Сюди, на великій перерві приходили і дівчата із прислуги, що приносили сніданки гімназистам із багатих родин.

* Каланча – пожежна вишка (вежа).

В цьому ж коридорі, в протилежному кінці був невеликий темний карцер. Та за все моє перебування в гімназії, в тому карцері так ніхто і не сидів. Після уроків, до війни 1914 року, всі класи прибиралися, милася підлога, служачи ми чоловіками. Під час літнього відпускного часу з липня до початку серпня класні приміщення вибілювалися, чистилися печі, підлога та вікна фарбувалися в білий колір. В кожному класі розміщувалося 32-35 учнів. В підготовчому класі було по чотири уроки, а в інших по п’ять, шість.

В війну 1914 року жіноча гімназія була переобладнана в лазарет (шпиталь) для поранених військових. Гімназистки ж були переведені до чоловічої гімназії і навчалися в ній, в першу зміну до двох годин дня. Всі гімназисти хлопці були переведені в другу зміну, з заняттям від третьої голини до дев’ятої вечора.