ТЕМА № 2

Повітря робочої зони. Засоби його оздоровлення

1. Мікроклімат робочої зони

2. Нормування та контроль параметрів мікроклімату

3. Склад повітря робочої зони

4. Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві

5. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами

6. Ветиляція виробничих приміщень

1. Мікроклімат робочої зони

Стан повітря робочої зони у виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метеорологічними умовами.

Мікроклімат або метеорологічні умови виробничих примішені, визначаються за такими параметрами:

- температурою повітря в примішеній, С;

- відносною вологістю повітря, %;

- рухливістю повітря, м/с;

- тепловим випромінюванням, Вт/м³.

Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму його терморегуляцію і визначають самопочуття.

Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Потік теплових випромінювань складається, головним чином, із інфрачервоних променій. Передача тепла тепловою радіацією (тепловипромінюванням) залежить від температури поверхні та ступеня її чорноти: темні шорсткі поверхні випромінюють тепла більше, ніж гладкі блискучі. Від температури повітря передача теплоти випромінюванням не залежить. Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлюється теплотворенням в організмі людини.

Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється віл 40-50 кДж/хв а стані покою до 3340 кДж/хв при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає за умови, що тепловиділення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Робота при високій температурі повітря (30 °С) при вологості 80-90% призводить до зниження працездатності на 5% після 5 годин безперервної праці. При низьких температурах повітря може статися місцеве або загальне переохолодження організму, що веде до захворювання. Переохолодження супроводжується зниженням працездатності. Зниження відносної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних

шляхів.

Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. Переміщуючись вдовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низькім його температурі зростають втрати тепла конвекцією, то веде до переохолодження організму людини. Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

2. Нормування та контроль параметрів мікроклімату

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.

Оптимальні мікрокліматичні умови − це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.

Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності. Нормуютея в залежності від категорії робіт по важкості (табл. 2.1) та періоду року.

Таблиця 2.1 − Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (ДСН 5.3.6.042-99)

Категорія роботи	Характеристика робіт	Енерговитрати
1-легка	роботи, шо виконуються сидячи, стоячи, або пов'язані т ходьбою, але не потребують систематичного напруження або піднімання та перенесення вантажів	до 150 ккал/год (174Дж/с)
2 а-середньої важкості	роботи, шо виконуються сидячи, стоячи або пов'язані ходьбою, але не потребують перенесення вантажів	від 151 до 200 ккал/год (175-232 Дж/с)
2б-посередньої важкості	робочії, пов'язані з ходьбою і перенесенням вантажів вагою до 10 кг	від 20 Ідо 250 ккал/год (233-290Дж/с)
3 - важка	роботи, пов'язані і перенесенням вантажів паюю понад 10 кг і систематичним напруженням	більше 250 ккал/год (290 Дж/с)