Бітництво як явище субкультури.
Бітники” – (“розбите покоління”) – назва групи американських письменників, які прийшли в літературу в 1950-х роках і стали виразниками нонкомформістських настроїв. Бітники ставили собі за мету епатувати суспільство поміркованих. Бітництво зародилося у повоєнній Америці, в роки переоцінки моральних цінностей і серйозних змін у суспільстві.
У той час це означало «пошарпаний життям», «поношений», «втомлений». Бітники пропагували відчуження від соціальних проблем, відмову від усіляких статків та бродяжили країною.
«Розбите покоління» вступило в свій час як доволі агресивно налаштоване та ідеологічно озброєне угрупування молоді, яке протестувало проти американської зовнішньої політики, натомість приймало ідеї марксизму та анархізму. Цей протест також був спрямований проти суспільної думки та моралі і святая святих – американського стилю життя, американської мрії.
Однак, бітництво це і літературне угрупування, що не визнавало існуючих суспільних цінностей і не приймало естетичних установок традиційного мистецтва. Бітники тяжіли до безсюжетності, вільного вірша та імпресіонізму; мова віршів – метафорична, з шокуючою лексикою та натуралізмом описів.
Літературу бітників доречно розбити на дві групи:
1. З 1945 по 1952 рр. – описова, коли до “розбитих” був уперше виявлений інтерес із боку преси; вона “включена” “у момент свого особистого, внутрішнього життя”, тобто у “світ хіпстерскої культури”;
2. з 1953 по 1962 рр. – праці цих же авторів, але у період осмислення, коли “умерши, “розбитий рух” вплинув на зовнішній світ”.
9.
Література Америки
У 1900 році вийшов у світ перший роман Т. Драйзера "Сестра Керрі". Цей роман, як і інші романи Драйзера того часу, був пов'язаний з натуралізмом. Одночасно з подальшим розвитком натуралізму, до якого були близькі і письменники " втраченого покоління "(чия юність припала на період між світовими війнами - Хемінгуей, Фіцджеральд, Стайн, Стейнбек), в Америку прийшов і європейський модернізм, до якого можна віднести поезію Еліота, втім емігрував до Англії. Продовжувала розвиватися дитяча література. Всесвітню популярність здобув класик дитячої літератури Лаймен Френк Баум, автор вигаданої країни Оз. Певних успіхів досягла науково-художня література. У 1926 році Поль де Крюи, мікробіолог і письменник випустив у світ одну з самих своїх відомих книг - "Мисливці за мікробами". Одним з найбільших письменників Америки першої половини XX століття є Вільям Фолкнер, який отримав в 1949 році Нобелівську прийому. Серед визнаних майстрів американської прози XX століття слід назвати Кетрін Енн Портер. Велику роль в американській літературі двадцятого століття зіграли емігранти: важко недооцінити скандал, який викликала Лоліта; дуже помітну нішу становить американська єврейська література, часто гумористична: Зінгер, Беллоу, Рот, Маламуд, Аллен; одним з найвідоміших чорношкірих письменників був Болдуін. Особливе місце в літературі 50-х років займає роман Дж. Селінджера " Над прірвою в житі ". Це вийшло у світ в 1951 році твір став (особливо, серед молоді) культовим. В американській драматургії 50-х років виділяються п'єси А. Міллера і Т. Вільямса. У 60-і роки отримують популярність п'єси Е. Олбі ("Випадок у зоопарку", "Смерть Бессі Сміт", "Хто боїться Вірджинії Вулф?", "Все в саду"). На початку другої половини XX століття вийшов ряд романів Мітчела Уїлсона, пов'язаних з темою науки ("Живи з блискавкою", "Брат мій, ворог мій"). Ці книги отримали широку популярність (особливо в Радянському Союзі в 1960-70-х роках). Різноманітність американської літератури ніколи не дозволяє одному руху повністю витіснити інші; після бітників 50-60-х (Дж. Керуак,, Л. Ферлінгетті, Г. Корсо, А. Гінзберг) найпомітнішою тенденцією став - і продовжує бути - постмодернізм (наприклад, Пол Остер, Томас Пінчона). Широку популярність останнім часом отримали книги письменника-постмодерніста Дона Делілло (нар. 1936). Одним з відомих дослідників американської літератури XX століття є перекладач та літературний критик А.М.Зверев (1939-2003).
10.