Курс «Латинська мова та основи медичної термінології»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для студентів I курсу стоматологічного факультету
з латинської мови та основ медичної термінології
щодо підготовки до практичного заняття № 2
І. Тема: 1. Фонетика. Наголос. Правила постановки наголосу. Довгота та
короткість другого складу.
2. Вступ до медичної термінології. Поняття «науковий термін».
Структура анатомо-гістологічних термінів.
II. Актуальність теми: Питання, що піднімаються на занятті, допомагають студенту практично користуватися лексичними одиницями нової мови, озвучувати друкований текст, логічно обґрунтовувати правильність вимови слова. Підкреслює важливість знання словотворчих елементів під час оволодіння медичною термінологією, використання її в подальшій практичній діяльності.
Цілі навчання: 1. Уміти ставити наголос в латинських словах.
2. Мати уявлення про історію виникнення та підсистеми медичної термінології.
Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
Для досягнення мети заняття необхідно мати базові знання та вміння з такого матеріалу:
№ п/п |
Питання |
Джерело інформації |
|
|
Що таке дифтонги? |
Підручник, § 3-7, с.20-25.
|
|
|
Що таке диграфи? |
|
|
|
Як читаються літеросполучення? |
|
|
|
Позиційне читання літер. |
|
|
|
Позначення в латинській мові звука [i]. |
Зміст навчання:
Перелік конкретних знань і умінь, яких необхідно набути при вивченні теми:
Знати правила довготи і короткості другого складу латинських слів.
Уміти візуально визначати довготу і короткість другого складу за позицією голосної і за суфіксом.
Уміти читати з самостійною постановкою наголосу.
Уміти визначати у слові грецькі корені і префікси, що пишуться через “у”.
Знати головні теоретичні положення про структуру і задачі курсу “Латинська мова і основи медичної термінології”.
Знати лексичний мінімум.
VI. Орієнтовна основа дії (оод):
Короткі методичні вказівки щодо роботи студента:
При визначенні наголосу в слові шукати другий склад від кінця.
Знайшовши його, застосувати правила з приведеної вище схеми.
Звертати увагу на наявність у слові позначок довготи і короткості ( ˉ , ˘).
Спробувати завчити грецькі корені з допомогою принципу абракадабри.
VII. Граф теми:
НАГОЛОС У СЛОВАХ |
На другому складі від кінця (якщо він довгий) |
На третьому складі від кінця (якщо другий короткий) |
наявність дифтонга: glutaeus |
Голосний перед двома або більше приголосними: ligamentum, |
Голосний перед х, z reflexus |
Довгі суфікси:–al-, -ar-, -at-, -os-, -ur-, -in- |
Голосний перед голосним: cranium |
Голосний перед диграфами : choledochus |
Короткі суфікси -ul-, -cul- -ol-, -ic- -itas
|
Голосний перед літеросполученнями b, c, d, g, p, t + l, r |