2. Способи дій військової сили при проведенні ммо з примушення до миру

Типовими завданнями операцій з примушення до миру є:

• поновлення правопорядку;

• захист гуманітарних операцій та прав людини;

• стримування конфлікту;

• розведення сил ворогуючих сторін;

• встановлення зон безпеки та нагляд за ними;

• гарантування або заперечення просування та посилення санкцій.

Відмінністю завдань є виконання миротворчими підрозділами поліцейських функцій.

Значно зростає обсяг завдань підрозділами інженерних військ і тиловим службам для забезпечення гуманітарних операцій, поновлення місцевої інфраструктури.

Миротворчі підрозділи застосовуються для спонукання сторін конфлікту до взаємних поступок і досягнення згоди, тому існує висока можливість ведення обмежених бойових дій між миротворчим контингентом і конфліктуючими сторонами.

Протистояння може довести до повномасштабних бойових дій. У цьому випадку миротворчі підрозділи потрапляють в умови близькі до конфлікту низької інтенсивності, а операції з примушення до миру являють собою активну військову фазу бойових дій (з елементами стабілізаційних і специфічних дій) проти сторін конфлікту, яка завершує комплекс політичних, дипломатичних і економічних заходів з метою рішучого примушення сторін конфлікту до встановлення перемир’я.

4. Підготовка механізованого взводу до дій у ммо

   1. Можливі завдання механізованого взводу у ммо

Взвод зі складу миротворчого контингенту самостійно або у складі роти може залучатися до виконання найбільш характерних завдань:

• організації всіх видів спостереження;

• здійснення контролю за пересуванням людей і транспортних засобів у зоні роз’єднання (буферній, демілітаризованій зоні);

• проведення патрулювання;

• взяття під охорону та оборону важливих об’єктів;

• захист своїх сил і засобів (організація безпеки миротворчих підрозділів);

• всебічного сприяння переговорам;

• блокування районів, населених пунктів;

• сприяння гуманітарній допомозі та економічній діяльності;

• забезпечення супроводження колон гуманітарної допомоги, інших важливих вантажів і високоповажних посадових осіб.

5. Принципи миротворчих операцій

У ході миротворчих операцій повинні дотримуватися наступні основні принципи:

• законність; згода сторін;

• неупередженість (нейтральність);

• рішучість і цілеспрямованість;

• чіткість намірів;

• відкритість дій миротворчих сил;

• багато національність;

• інтеграція та єдність дій;

• власна безпека і застосування сили виключно для необхідної самооборони;

• легке розпізнавання контингентів миротворчих сил;

• передбачення інцидентів;

• визнання повноважень місцевої влади.

0. Зміст основних понять:

Рішучість. Миротворці повинні виявляти рішучість і солідар­ність, бо в іншому випадку падатиме престиж миротворчої сили.

Нейтральність. Неупередженність необхідна для дотримання довіри і самовпевненості сторін, причетних до конфлікту, і країни-господаря. Якщо підозріватимуть миротворчу силу у прихильному ставленні до однієї з причетних сторін, це приведе до втрати довіри з боку іншої сторони. А якщо спільна довіра зникне, миротворчі сили матимуть труднощі виконувати Мандат,

Чіткість наміру. Воюючі сторони і населення району операцій мають знати чого саме миротворчі сили намагаються досягти і чому відсутність цього веде до непорозуміння і недовіри,

Передбачення. Інциденти, які можуть спровокувати насильство, треба передбачати і запобігати їм. Миротворчі сили швидкого реагування повинні завжди бути готовими зайняти позиції між обома сторонами перед тим, як інцидент може зрости,

Визнання повноважень місцевої влади. Миротворча сила розгортається в країні на запрошення її уряду і може залишитися лише за згодою того уряду. Хоч миротворча сила користується певним імунітетом, її члени повинні поважати закони і звичаї країни-господаря.

Інтеграція. Миротворча сила повинна бути інтегрована (об’єднуватися в межах досягнення загальної мети миротворчої операції).