4. Контрольно-пропускний пункт

Контрольно-пропускний пункт — це укомплектований пункт, який використовується для контролю руху, перевірки засобів пе­ресування та пішоходів. Право миротворця проводити обшук визначене в Мандаті, в у явленні про операцію і в Домовленості про Статус Сил.

Закриті контрольно-пропускні пункти також нази­ваються шлагбаумами.

Контрольно-пропускні пункти встановлюються, щоб виявити всім сторонам І місцевому населенню району присутність миро­творців; розглянути й звітувати про всю діяльність; перевірити й оглянути всіх людей і рух до і від миротворчої зони; не допустити проникнення порушників і контрабанди зброєю, боєприпасами, вибухівками; діяти або співпрацювати з патрулем пункту спосте­реження; зупиняти ввесь рух або лише обрану частину.

1. Види контрольно-пропускних пунктів

Є два основних види контрольно-пропускних пунктів – постійні і мобільні.

1. Постійні контрольно-пропускні пункти

Постійні контро­льно-пропускні пункти розгортаються у визначених районах. Як правило, військо постійно перебуватиме в такому контрольно-пропускному пункті. Контрольно-пропускні пункти споруджуються при дорозі або на важливому шляху, звичайно на перехресті доріг або при вході до контрольованого району.

Контрольно-пропускний пункт укомплектовується протягом доби і оснащується засобами щодо зупинки руху (бетонні або рухомі бар'єри), а також відводиться місце для обшуку під час докладніших обшуків.

Контрольно-пропускний пункт можна швидко перетворити в шлагбаум. Контрольно-пропускні пункти будуть відрізнятися рівнем обшуку, який вони повинні проводити (лише військові засоби пересування; всі засобі пересування; випадкові обшуки).

Підчас встановлення постійного контрольно-пропускного пункту треба брати до уваги:

• видимість (як правило, пункт фарбують білою фарбою та ставлять розпізнавальний знак сили) і добрі засоби безпеки;

• розташування на стратегічній позиції (перехрестя доріг; вузька долина);

• устаткування засобами для зупинки руху;

• місце обшуку (підвищені площини або рів для перегляду під машинами);

• місце притулку для персоналу;

• оснащення радіо- й телефонним зв'язком;

• спроможність виконувати роль пункту спостереження (якщо на це дозволяє ситуація і місцевість);

• спроможність пере­творитися швидким темпом у шлагбаум;

• можливість спорудження плоту та інших перешкод, щоб не допустити намагань обійти контрольно-пропускний пункт.

2. Мобільні контрольно-пропускні пункти

Мобільні контро­льно-пропускні пункти розгортаються там, де миротворчим силам тяжко покривати всі дороги і шляхи постійними контрольно-пропускними пунктами.

Як мінімум, мобільні контрольно-пропускні пункти складаються з підсиленого відділення у двох броне­транспортерах. Група залишає базу, оперує на призначеній дорозі і встановлює тимчасові контрольно-пропускні пункти, які діють . Мобільний контрольно-пропускний пункт встановлюється за декілька хвилин і повинен діяти не менш чотирьох годин до від’їзду на нове місце.

Мобільний контрольно-пропускний пункт розгортають так, щоб:

• перекрити дороги, які не контролює постійний контрольно-пропускний пункт; розташовують у прихованому місці;

• проводити тимчасові, фундаментальні інспекції;

• чітко визначати належність до миротворчих сил (як правило, портативними написами); координувати свої дії з іншими контрольно-пропускними пунктами та пунктами спостереження;

• мати у полі зору постійних пунктів спостереження, щоб вони могли його підтри­мувати.

Мобільний контрольно-пропускний пункт користується ресур­сами батальйонної штаб-квартири, наприклад розвідувальним взводом, а також ресурсами роти, якщо на це дозволяє ситуація і є належні ресурси.

Мобільний контрольно-пропускний пункт не є патрулем для виявлення миротворчої присутності. Це окремі операції з контро­льно-пропускною місією, що, як правило, відбуваються в умовах обмеженої видимості. Батальйон веде докладний вахтовий журнал з кожної контрольно-пропускної місії.