3. Заходи щодо порушників

Порушники можуть бути захоплені в миротворчій зоні в формі або цивільному одязі.

Порушниками можуть бути молоді або старі чоловіки, жінки, які втікають перед нападом терористів або які проникли з особливим завданням (саботаж, підступні убивства, намір вести політичну роботу, яка не відповідає завданням миротворчої сили).

1. Стосовно озброєних порушників у миротворчому районі необхідне:

• встановити місцеперебування озброєних порушників і припинити їх рух;

• мати достатню силу, щоб миротворчий персонал міг розібратися з іншими порушниками, які проникають в район, або з іншими озброєними елементами, які можуть завдати клопоту.

1. Якщо озброєні порушники погодяться залишити район миротворчих операцій, їх ескортуватиме миро­творчий персонал. Потрібно докладати всіх зусиль, щоб отримати таку інформацію:

• прізвища та походження порушників і, по можливості, фотознімки;

• належність до основного підрозділу або організації;

• особливе завдання порушників;

• стан і вид їх зброї та боєприпасів;

• накази, які вони могли мати під час їх захоплення миротворним військом або іншими озброєними елементами в тому районі.

2. Якщо озброєні порушники не хочуть залишати район, їх потрібно тримати у визначеному місці. Потрібно припинити шляхи їх постачання і проникнення.

3. Ситуація може стати небезпечною, якщо:

• порушники всіма способами намагаються втекти;

• інші сили, прихильні до порушників, можуть підсилити та звільнити порушників;

• є інші озброєні елементи, які готові використати нагоду, щоб захопити або вбити порушників, коли їх звільнять миротворчі сили, або, якщо миротворці не достатньо сильні, щоб захистити порушників.

4. Якщо порушники здадуться, на найнебезпечніших порушників потрібно надіти наручники або знешкодити в інший спосіб.

5. Порушники обшукуються. Обшук жінок проводять жінки-миро­творці, а якщо їх немає, то жінок-порушників треба тримати під уважною вартою. Порушникам треба зав'язати очі, щоб вони не бачили шляху до місця ]х ув'язнення.

6. Порушників треба тримати в безпечному місці, поки військова поліція, персонал розвідки або представники місцевої міліції (поліції) їх не допитають. Під час допиту повинен бути присутній командир. Якщо потрібний перекладач, то він повинен бути призначений з миротворчої сили, а не найнятий з місцевих осіб.

7. Після закінчення допиту оперативний офіцер організує передачу порушника (порушників) представникам місцевої міліції (поліції). Порушники не затримуються більше 48 годин; вони звільняються в районі, де немає загрози з боку іншої сторони того району. В деяких випадках ВОП миротворців може дозволити залишити зброю, але без боєприпасів, вибухівок та іншого бойового оснащення.

2. Обшук, захоплення та арешт.

Якщо є ДПСС для миротворчих сил, то домовленість повинна включати вказівки щодо обшуку, захоплення та арешту. Якщо немає ДПСС, треба дотримуватися таких вказівок:

1. Контрабанда визначається в такий спосіб:

• зброя, яку обслуговує команда, та боєприпаси для такої зброї;

• всі ракети, реактивні протитанкові рушниці та інші подібні види озброєння;

• всі вибухівки, гранати, міни та подібні боєприпаси;

• зброя приватної власності (пістолети, мисливські гвинтівки, автоматична зброя) у демілітаризованій зоні;

• будь-які набої для зброї приватної власності.

2. Контрабанда конфісковується і зберігається згідно з умовами ДПСС.

Якщо кількість контрабанди обмежена і немає причини підозрювати злочинний намір, представник миротворчої сили на місці видає розписку в трьох копіях.

Контрабанда конфі­сковується і особі видається копія підписаної розписки. Підрозділ зв'язується з цивільною міліцією і передає контрабанду за розпискою.

Після описування особистих даних особи з контра­бандою її звільняють. Якщо підозрюють злочинний намір, затримуються всі пасажири машини для передачі їх представникам цивільної міліції.

3. Розписки про контрабанду повинні включати:

• інформацію про виявлення, дату, час, місце і прізвище особи, при якій виявлено контрабанду;

• прізвища пасажирів автомашини;

• прізвище особи, яка виявила контрабанду;

• опис контрабанди;

• серійні номери, якщо є;

• остаточне розпорядження.

Позначення контрабанди повинне бути двомовне і мати контрольний номер. Копії повинні мати:

• особи, які мали контрабанду;

• підрозділ, що захопив контрабанду;

• міліція, що отримала її.

4. Обшуки дозволені згідно з умовами Домовленості про Статус.

5. Контрабанда захоплюється для передачі цивільній міліції згідно з умовами Домовленості про Статус Сил та Правил відносно сутичок.

6. Персонал може затримувати порушників протягом обме­женого часу (дві години) або для передачі цивільній міліції згідно з умовами Домовленості про Статус Сил.