Етапи діяльності вчителя при підготовці до уроків
Назва етапу |
Аналітичний |
Стратегічний |
Тактичний |
Редакційний |
Робочий (аудиторний) |
Контрольно-підсумковий |
Зміст етапу |
Проблемний аналіз теми
Формулювання основних питань
Пошук відповідей на них
Формулювання відповідей |
Визначення «обличчя» аудиторії (класу)
Формулювання цільової установки
Завдання та над завдання
Формулювання тезису і цікавого (рекламного) заголовка |
Добір фактів, аргументів, ілюстрацій
Вибір прийомів та засобів активізацій
Композиція матеріалу |
Заміна незрозумілих слів
Роз’яснення важких термінів
Зменшення повторів, штампів
Спрощення мови |
Орієнтація на аудиторію
Тактика лекції
Читання лекції
Зворотний зв'язок зі слухачами |
Самоаналіз:
Позитивні якості й вади
Аналіз відгуків |
Результат етапу |
Теоретична концепція лекції-уроку |
Робочі тези та рекламна назва |
Загальний план та композиція лекції |
Читання вголос відредагованого тексту |
Лекція (урок) |
Виправлення тексту |
3.6
Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.
Високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу;
Втілювати виховний потенціал;
Генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей з наукових теорій, не містить надто ускладненого і другорядного матеріалу;
Реалізувати між предметні зв’язки та ідею взаємозв’язку та ідею взаємозв’язку науки, практики і виробництва;
Формувати вміння і навички учнів з правознавства.
Основні
розділи навчальної програми:
Пояснювальна
записка, яка містить виклад мети
навчання з правознавства, ознаки
процесу (організація навчання);
Зміст
навчального матеріалу з розподілом
його на розділи і теми із зазначенням
кількості годин на кожну з них;
Обсяг
знань, умінь і навичок (у їх різновидах);
Перелік
обов’язкової літератури для учнів та
методичної літератури для вчителів;
Критерії
оцінювання роботи навчальних досягнень
учнів.
дати
розгорнуту перспективу вивчення курсу
в цілому (а також кожної теми) і
розв’язаних з ним питань із суміжних
дисциплін;
визначити
психолого-педагогічну та методичну
значущість кожної теми щодо курсу і
цілому;
дати
розгорнутий перспективний план вивчення
кожної теми та пов’язаних з нею питань;
вибрати
раціональну структуру заняття та
визначити його композиційну побудову;
чітко
спланувати навчальний матеріал і
роботу учнів щодо для його засвоєння
Раціональна
організація навчального процесу
потребує керування між предметними
зв’язками через розробку навчальних
програм курсу та їх взаємного узгодження.
Специфіка
предмета
Міжпредметні
зв’язки
Логіка
викладання
Методи
навчання
Навчальна
програма курсу
