Принципи правової освіти

Формування змісту правової освіти має будуватися на таких принципах:

• науковість, що передбачає ознайомлення учнів із сучасними державо-правовими процесами та їх відображенням у правових актах та сучасній науковій літературі;

• цілісність і системність, тобто відтворення державно-правових явищ через загальне бачення у їх багатогранності, взаємозв’язках та взаємозумовленості;

• конкретно-історичний підхід, який передбачає необхідність розуміння учнями причин, що зумовили конкретне явище етапів його розвитку, тенденцій, якими визначається його розвиток;

• гуманізація, органічне поєднання національних і загальнолюдських елементів;

• культуро відповідність, що передбачає органічну єдність правової освіти, культури, мови, традицій і звичаїв народу, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

• підбір матеріалу, що має вирішальне значення для освіти, виховання і розвитку учнів;

• демократизація системи викладання, відмова від авторитарної педагогіки, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій.

Зміст і структура правової освіти

В загальноосвітніх навчальних закладах «Основи правознавства» вивчаються в 10 класі. При цьому береться до уваги той факт, що учні мають базові знання з історії держави і права, які отримали під час вивчення історії України і всесвітньої історії, знайомі з правами дитини тощо.

Старша школа (10-12 класи) функціонуватиме як профільна. Зміст правової освіти формується на трьох рівнях.

Рівень стандарту, що визначає обов’язковий мінімум змісту правових знань, необхідних у повсякденному житті.

Академічний рівень передбачає формування в учнів уміння орієнтуватися у суспільних процесах, усвідомлення цінностей і принципів, на яких формується правова система, вміння користуватися вітчизняними нормативними та міжнародно-правовими актами, юридичною літературою, працювати із сучасними носіями інформації (банками правових даних, електронними підручниками, інформаційно-бібліографічними центрами).

Профільна підготовка.

Учні соціально-гуманітарного профілю правознавство вивчають у 10, 11 та 12 класах. Тут основними завданнями є формування у школярів навичок самоосвіти, володіння основами методології та методики правових досліджень. У цих класах у більшому обсязі подаються юридичні знання, поглиблено вивчаються правознавчі курси за рахунок варіативної частини.

2.1

Тема 2. Структура та організація процесу навчання правознавства

Процес навчання – це цілеспрямована

Взаємодія вчителя та учнів, у ході якої

Розв’язуються завдання освіти, виховання

І загального розвитку.

Ю. Бабанський

Сутність процесу навчання правознавства

Хто вчить інших, той навчає сам себе, не

Лише тому, що повторенням він зміцнює

засвоєні знання, а й тому, що одержує

можливість глибше проникнути у предмет.

Я. А. Коменський

1. С приймання – відображення у свідомості людин6и окремих властивостей предметів і явищ, діючих у цей момент на органи відчуття.

2. Р озуміння (осмислення) – встановлення зв'язків між явищами та процесами, зясування складу, призначення, розкриття причин явищ або розкриття різноманітних залежностей.

3. У загальтнення – передбачає виділення та об'єднання загальних значних рис предметів і явищ.

4. З акріплення – забезпечує міцне запам’ятовування, поглиблює знання, здійснює їх перенесення на нові ситуації, розвиває навчально-пізнавальні вміння та навички.

5. З астосування – вміння застосовувати знання на практиці у навчальному процесі та в житті.

Е фективність засвоєння учнями навчального матеріалу безпосередньо залежить від мотивації учня, рівня розвитку емоційної сфери школярів. Велике значання у процесі засвоєння належить самостійній і творчій активності школярів.

П ояснювально-ілюстративний підхід – головне призначення в тому, щоб озброїти учнів системою наукових знань, уміннями та навичками, з допомогою яких вони зуміють не тільки отримати нові знання, а й активно користуватимуться ними у житті.

П рограмоване навчання – важливий шлях надійного, ефективного керування процесом учіння з допомогою упорядкованого вибору навчальної інформації, удосконалення процесу діяльності і дій самих учнів.

П роблемне навчання – націлює на розвиток пізнавальних можливостей учнів, на розвиток їх дослідницького і творчого підходу до оволодіння знаннями.

2.2

Завдання педагогіки – зробити науку до

того зрозумілою і засвоюваною, щоб

змусити її говорити простою, звичайною мовою.

О .Герцен

Знання без виховання – це меч у руках

божевільного.

Д. Менделєєв

2.3

+

Усний

2.5