Практичне заняття №1.5 (2 години)

Тема: «Невербальні компоненти спілкування.»

Мета: вчити мистецтву вірно користуватися невербальними компонентами спілкування.

Завдання: написати конспект за планом

План

1. Що таке невербальна (несловесна) комунікація?

2. Яким чином можна навчитися «читати людину», як книгу, і що для

цього треба знати про невербальні засоби спілкування?

3. Які характеристики невербальних засобів спілкування Ви знаєте?

4. Про що свідчать мова тіла людини, вираз її обличчя, усмішка й

жести?

5. Які є мімічні ознаки емоційного стану людини?

6. Що дає контакт очей?

7. Які правила невербального службового етикету Ви знаєте?

8. Навіщо потрібно вміти робити паузи, дотримуватись певної

швидкості мовлення, володіти голосом?

9.Як співвідносяться невербальні засоби і культура спілкування?

Вправа 1. Виберіть правильний висновок щодо впливу на аудиторію невербальних

засобів комунікації: а) Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж

слова, тому треба безперервно жестикулювати;

б) Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж

слова, тому при діловому спілкуванні треба бути завжди тактовним;

в) Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж

слова, тому при діловому спілкуванні треба розмовляти з підвищеною інтонацією.

Вправа 2. Усно дати відповіді на запитання:

1. Чому під час спілкування крім словесних, послуговуються невербальними засобами?

2. Як можна «читати людину» за жестами, мімікою, рухами тіла?

3. Назвіть мімічні ознаки різних емоційних станів.

4. Яка роль належить дистанції (відстані) у спілкуванні?

5. Що і як можна висловити поглядом?

Додаток

Форми і трактування невербальних сигналів

Поведінка Трактування Висновок

-Руки зчеплені на грудях Захисна позиція Переговори не завершені

-Легке постукування по столу Нетерплячка Переговори слід завершити

-Молитовно складені долоні,

пальці трохи розставлені Відчуття переваги,

співрозмовник вважає себе

хитрішим

Переконатися, що немає

підступу, можливо,

переговори треба завершити

-Співрозмовник потирає очі Недовіра Подумати

-Гризе нігті Невпевненість, страх Умови приймає, але не задоволений

-Легкий нахил голови набік Спокій, задоволення Переговори можна завершувати

-Підняття голови та погляд

вгору або нахил голови із

зосередженим виразом

Почекай хвилинку, поміркую Контакт припинити

-Рух голови та насуплені брови Не зрозумів, повтори Посилення контакту

-Посмішка, можливо, легкий

нахил голови

Розумію, мені нічого додати Підтримка контакту

-Ритмічне кивання головою Ясно, зрозумів, що тобі потрібно Підтримка контакту

-Довгий нерухомий погляд в очі співрозмовнику Хочу підкорити собі Діяти

за обставинами

-Погляд убік Нехтування Ухилення від контакту

-Погляд у підлогу Страх та бажання втекти Ухилення від контакту

Вправа 3. «Відображення почуттів»

Учасники розбиваються на пари. Один вимовляє емоційно забарвлену фразу — другий учасник спочатку повторює своїми словами зміст почутого (відображення змісту), а потім намагається визначити почуття, що, на його думку, переповнюють його партнера у момент говоріння (відображення почуттів). Партнер оцінює точність обох відображень. Потім учасники міняються ролями.

Мета: оцінити рівень емпатії — здатність переживати ті ж почуття, якими переповнений партнер по спілкуванню в даний момент.

Вправа 4. «Подарунок»

Кожен учасник без слів, тільки за допомогою міміки і жестів, повинен показати, який подарунок він «дарує» іменинниці, усі пробують угадати, що це за подарунок.

Вправа 5. «Повідомлення»

Розбиваються на пари, кожен повинен без слів, жестами повідомити своєму напарникові якесь повідомлення, а той повинен зрозуміти і розповісти, в чому зміст повідомлення. Потім міняються ролями.

Вправа 6. «Невербальна інтерпретація»

Розбиваються на дві команди, кожна команда придумує кілька слів, записує їх на окремих аркушах паперу. Потім з чужої команди вибирають людину, якій дають прочитати слово, і вона повинна жестами пояснити своїй команді, що це за слово, а команда має вгадати його, потім вибирається інша людина з чужої команди, що «показує» нове слово. Порівнюється, яка команда краще справилася.

Вправа 7. «Передання почуттів»

Усі встають один за одним. Останній повертає передостаннього і передає йому мімікою яке-небудь почуття (радість, гнів, сум, подив і т. ін.), той має передати наступному це ж почуття. У першого запитують, яке почуття він одержав, і порівнюють з тим, яке почуття було послано спочатку.

Вправа 8. «Контакт масок»

Ведучий говорить: «У повсякденному спілкуванні ми теж носимо маски, тільки маски не з паперу, а з мускульного гриму — з особливого виразу обличчя, пози, тону. Зараз ми подивимося, що це таке». Учасники сідають у коло, у центрі кола викладаються (текстом униз) 7 карток (якщо учасників більше, то ведучий придумує додаткові маски).

1 — маска байдужості;

2 — маска прохолодної ввічливості;

3 — маска зарозумілої неприступності;

4 — маска агресивності («спробуй не послухати мене»);

5 — маска слухняності чи догідливості;

6 — маска штучної доброзичливості чи співчуття;

7 — маска простодушної дивакуватої веселості.

Усі вибирають картку і читають свій текст. По черзі за номерами карток кожен повинен продемонструвати маску, що йому дісталася; треба придумати ситуацію, в якій довелося надягти вказану маску, і розіграти сценку цієї ситуації. Після чого група оцінює, як людина зуміла зобразити на обличчі необхідну «маску». Потім переходять до наступної сценки. На закінчення обговорюють питання: «Що мені дало це завдання?», «Кому вдалася «маска» у ході спілкування і чому декому важко вдержати цю «маску»?, «Які переживання виникали під час завдання?».