11. Визначення об’ємів земляних мас

Об’єми земляних мас, корисних копалин та інше можна обчислити по топографічним картам і планам з горизонталями.

При відсутності детальних топографічних карт виконуються спеціальні топографічні або маркшейдерські знімання для визначення об’ємів земляних мас або корисних копалин.

По топографічним картам та планам можна визначити об’єми характерних форм рельєфа: гір, пагорбів, котловин. Коли маємо замкнені горизонталі, їх розглядають як усічені конуси. Для обчислення об’єму земляної маси між двома сусідніми горизонталями спочатку вимірюють площі ділянок обмежених нижньою S^н та верхньою S^в горизонталями (рис.2.11,а,б). Площі визначають графічним або механічним способом (розділ 3,§ 10).

Об’єм визначається за формулою

, (3.40)

де h – висота перерізу горизонталей.

S^н, S^в – площі земної поверхні, обмежені нижньою та верхньою горизонталями.

Тоді загальний об’єм земляної маси обчислюється за формулою

. (3.41)

Для визначення об’ємів при розробці корисних копалин (грунтів) відкритим способом виконують геодезичне знімання бровок кар’єрів на певні визначені терміни виконання робіт (рис. 3.19,а).

а б Профіль І-І

М_г = 1:500 М_в = 1:500

Рис. 3.19. Схема визначення об’ємів земляних мас при розробці кар’єрів

За матеріалами зйомки через певні інтервали l будують вертикальні профілі, замикаючи їх на верхніх бровках та підошвах відкосів (рис. 3.19,б). При цьому горизонтальний та вертикальний масштаби профіля повинні бути однаковими (М_г = М_в).

Обчислюють та вимірюють площі вертикальних перерізів S₁, S₂, …, S_n. Об’єм земляної маси між двома сусідніми перерізами (профілями) визначається за формулою

. (3.42)

Загальний об’єм шуканої маси обчислюють за формулою (3.41).

При використанні сучасних геодезичних електронних приладів можна визначати просторові координати (х, у, z) характерних точок поверхонь відкосів, виємок грунтів та корисних копалин. Це дозволяє на ЕОМ автоматизувати процес визначення об’ємів земляних мас.

18