17.2. Ціноутворення у будівництві

Встановлення договірної ціни у будівництві здійснюється відповідно до ДБН 1.1.1-2000 „Правила визначення вартості будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174.

Основою для складання договірних цін є затверджені в установленому по­рядку зведені кошторисні розрахунки, розроблені в складі проектно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу, локальні та об'єктні кошториси (ресурсні кошториси), а також кошторисні норми на конструктивні елементи і види робіт, вартісні показники продукції і послуг для будівництва.

Правила визначення кошторисної вартості будівництва є єдиними і не зале­жать від способу здійснення будівництва: підрядного чи господарського. Кошто­рисна вартість будівництва, що визначається за локальними кошторисами, міс­тить прямі і накладні витрати.

Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну платню робіт­ників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріа­лів, виробів, конструкцій.

Заробітна платня (основна та додаткова) що наводиться в прямих витратах у локальних кошторисах, вираховується окремо для робітників-будівельників і монтажників та для робітників, зайнятих у керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Розрахунок заробітної платні виконується на підставі нормативних трудовитрат і вартості людино-години, які відповідають середньому нормативному розряду робіт для ланки робітників-будівельників, мо­нтажників та середньому нормативному розряду ланки робітників, зайнятих у керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Кошторисна вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, зайнятих у будівельному виробництві, в прямих витратах визначається виходячи з нормати­вного часу їх роботи, необхідного для виконання встановленого обсягу будівель­них та монтажних робіт, та вартості експлуатації будівельних машин і механізмів за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах. У вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, у тому числі зазначається заробітна плата робітників, зайнятих у керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Амортизаційні відрахування, витрати на ремонт та переміщення меха­нізованого виробничого знаряддя враховані у складі накладних витрат.

Кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходя­чи з обсягів робіт, передбачених робочими кресленнями, та відповідних поточних цін. Поточні ціни на матеріали для будівництва визначаються як франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика. У складі кошторисної вартості матеріальних ресур­сів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб. Кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб'єктний склад або місце його передачі до монтажу.

Накладні витрати — це сума коштів для відшкодування витрат буді­вельних і монтажних організацій, пов'язаних зі створенням загальних умов будівельного виробництва, його організацією, управлінням і обслугову­ванням. Порядок розрахунку накладних витрат застосовується при ви­значенні вартості будівництва і не залежить від відомчої належності підрядної організації. Для розрахунку накладних витрат їхні статті групуються в 3 блоки:

♦ заробітна плата працівників: апарату, старших виконавців робіт (начальни­ків дільниць), виконавців робіт, майстрів, механіків будівельних дільниць (крім тих, що входять до складу виробничих бригад), а також тих, що здій­снюють господарське обслуговування;

♦ збір на обов'язкове пенсійне страхування, збір на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, збір на соціа­льне страхування на випадок безробіття та збір на соціальне страхування від нещасних випадків;

♦ решта статей накладних витрат.

До зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, окрім наведе­них вище витрат, додатково включаються:

♦ кошторисний прибуток;

♦ кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

♦ кошти на покриття додаткових витрат, зв'язаних з інфляційними процесами;

♦ кошти на страхування ризику.

Кошторисний прибуток — це кошти, що враховують економічно обґрунто­вану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монта­жних робіт. Розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, техні­чної та технологічної складності будови, строків будівництва, умов його фінансування тощо. Визначений на підставі аналізу цих факторів розмір кошто­рисного прибутку погоджується із замовником.

Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва призначені на відшко­дування:

♦ збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні тендеру) або в процесі будівництва;

♦ збільшення вартості будівництва, спричиненого зміною державних стандар­тів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування тощо. Кошти на страхування ризику включаються до зведеного кошторисного роз­рахунку вартості будівництва за рішенням замовника в обґрунтованому розмірі, але не більш ніж два відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва.