22.6.3. Облік витрат виробництва

Облік товарів і сировини у виробництві ведуть за цінами продажу в грошо­вому виразі (за сумою) щодо кожної матеріально відповідальної особи. Товари і сировину оприбутковують матеріально відповідальні особи за масою брутто (ма­сою необробленої сировини), напівфабрикати — за масою нетто.

Оприбуткування товарів і сировини, а також списання реалізованих готових виробів з-під звіту матеріально відповідальних осіб здійснюється за обліковими цінами сировини. Облікові ціни сировини проставляються в калькуляційних кар­тах. Відповідно до облікових цін контролюється списання вартості використаної сировини у виробництві.

Якщо облікові ціни комори і виробництва не збігаються, то у разі надхо­дження сировини у виробництво в накладній зазначають обидва види облікових цін і вартість сировини за ними.

Облік руху сировини та товарів на підприємствах громадського харчування на кухні ведеться на рахунку 23 „Виробництво", який призначений для узагаль­нення інформації про витрати на виробництво власної продукції на підприємст­вах громадського харчування. За дебетом рахунку 23 „Виробництво" відобража­ють вартість товарів і сировини, що надійшли у виробництво, а за кредитом — вартість сировини, що використана на виготовлення продукції власного виробни­цтва, вартість повернених товарів і сировини до комори, вартість нестачі товарів і сировини. Дебетове сальдо рахунку 23 „Виробництво" показує вартість залишків

сировини, що не пройшла кулінарне оброблення, сировини в напівфабрикатах і готових виробах, які не реалізовані та знаходяться у виробництві.

Для обліку витрат сировини підприємству необхідно вести аналітичний об­лік на рахунку 23. Аналітичний облік товарів і сировини ведуть щодо кожного виробництва і матеріально відповідальної особи.

Аналітичний облік дозволить забезпечити кількісно-сумову та якісну (сортову) інформацію про запаси, тобто наявність і рух сировини, готової продукції та купова­них товарів. Під сировиною розуміємо продовольчу сировину (продукцію рослинно­го, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнічного походження, що вико­ристовується для виробництва харчових продуктів) і харчові продукти (будь-які продукти, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживаються лю­диною у їжу або для пиття). Товари і сировину на виробництві обліковують матеріа­льно відповідальні особи: завідувач виробництва або бригада матеріально відпові­дальних осіб. До складу бригади можуть входити завідувач виробництва (шеф-кухар), його заступник, кухарі, помічник кухаря, роздавальниці та інші працівники.

На рахунку 23 „Виробництво" обліковуються також інші витрати, які вклю­чатимуться до собівартості продукції, яку виробляє підприємство громадського харчування, а саме: заробітна плата виробничого персоналу, відповідні нараху­вання на неї, амортизація виробничого приміщення, обладнання тощо.

Якщо на підприємствах громадського харчування планування і ведення об­ліку виготовлених кондитерських виробів та напівфабрикатів здійснюється так, як на промислових підприємствах, то під час калькулювання виробничої собіва­ртості враховуються всі поточні витрати на їх виробництво.

Витрати на виробництво товарів за елементами і статтями калькуляції наве­дені в Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених наказом Держкомпромполітики від 02.02.2001 № 47. Під­приємство самостійно встановлює перелік і склад статей калькулювання собіва­ртості продукції. Облік витрат на виготовлення продукції ведеться на рахунку 23 „Виробництво".

Основну кореспонденцію рахунків з обліку витрат на виробництво продукції наведено в таблиці.