17.7. Облік доходів

Особливості формування доходу від реалізації будівельного контра­кту відображено у П(С)БО 18.

Основним елементом доходу від контракту є ціна, передбачена будівельним контрактом. Крім зазначеної суми, дохід від будівельного контракту включає:

• відхилення від ціни за будівельним контрактом;

• претензію за будівельним контрактом;

• заохочувальні виплати за будівельним контрактом у тому ступені, в якому вони можуть привести до отримання економічних вигод і якщо їх можна достовірно виміряти.

Схему формування доходу від будівельного контракту наведено на рис. 17.4.

Відхилення від ціни за будівельним контрактом — зміна ціни будівельного контракту внаслідок змін попередньо погодженого обсягу робіт, конструктивно-якісних характеристик і строків виконання будівельного контракту.

Претензія за будівельним контрактом —це сума майнової відповідальності замовника чи іншої сторони, яку вимагає відшкодувати підрядник понад ціну контракту. На відміну від відхилень претензії пов'язані з додатковими сумами, які підрядник намагається отримати як компенсацію за витрати, що не включені до первісної ціни контракту.

Заохочувальні виплати за будівельним контрактом — додаткові суми, що сплачуються підряднику за виконання (перевиконання) умов контракту. Напри­клад, будівельна організація може отримати право на заохочувальні виплати, якщо завершить роботи за контрактом достроково.

П(С)БО 18 розділяє будівельні контракти з фіксованою ціною і контракти за ціною „витрати плюс", оскільки вони відрізняються за порядком обчислення вар­тості контракту підрядником і замовником.

Найбільш поширеною в Україні є форма будівельних контрактів, укладених за ціною „витрати плюс" (це зафіксовано у відповідній нормативно-правовій базі з питань будівництва, зокрема в розглянутих вище „Правилах визначення вар­тості будівництва" ДБН 1.1.1-2000), за якою проектними організаціями склада­ється кошторисна документація, де обґрунтовується та надалі узгоджується замо­вником і підрядником договірна ціна будівництва. Незважаючи на зміни цієї ціни, які можуть відбутися за час будівництва, такий будівельний контракт вважається укладеним за ціною „витрати плюс".

Відповідно до П(С)БО 18 „Будівельні контракти" оцінка доходу протягом виконання будівельного контракту переглядається у разі:

• погодження із замовником відхилень та (або) претензій, які змінюють ціну будівельного контракту у періоди після його укладання;

• зміни узгодженої ціни будівельного контракту з фіксованою ціною за наяв­ності умов, що передбачають її зміни.

Доходи, як і витрати протягом періоду виконання будівельного контракту ви­знаються на дату балансу за ступенем завершеності будівельно-монтажних робіт. Існують такі 3 методи оцінки ступеня завершеності БМР:

1 — вимірювання та оцінка виконаних робіт;

2 — співвідношення обсягу завершеної частини робіт до їх загального обся­гу у натуральному вимірі;

3 — співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат.

В будівельній галузі найчастіше застосовується метод вимірювання та оцін­ки виконаної роботи. Положенням про підрядні контракти у будівництві, затвер­дженому Міністерством України у справах будівництва і архітектури 15 грудня 1993 р. № 9, передбачено, що головним документом, який відбиває хід будівни­цтва від початку виконання робіт до їх закінчення (від початку до закінчення виконання будівельного контракту), є Журнал виконаних робіт, відповідальність за ведення якого підрядником покладається на посадову особу. Замовник здійс­нює контроль і технічний нагляд за обсягом і вартістю виконаних робіт.

На підставі даних Журналу виконаних робіт (типова форма .№ КБ-6), до якого посадовою особою підрядника після вимірювання і оцінки за кошторисною документацією обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт вносяться відпо­відні дані за видами робіт, складається Довідка про вартість виконаних підряд-| них робіт та витрати (форма № КБ-3) або акт приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в). Вказані форми затверджені наказом Держкомстату і Дер­жавного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29 грудня 2000 р. № 416 299.

До доходу генпідрядника включається уся вартість виконаних за будіве­льним контрактом робіт. Вартість робіт, виконаних субпідрядниками, генпід­рядники визнають як інші прямі витрати, пов'язані з виконанням будівельного контракту.

Субпідрядники до доходу включають, як і раніше, вартість виконаних влас­ними силами будівельно-монтажних робіт.

До доходу підрядники (генпідрядники, субпідрядники) включають також суму відхилень, претензій та заохочувальних виплат. Тобто сума майнової відповіда­льності за порушення замовником умов будівельного контракту відображується підрядником у складі доходу від будівельного контракту. Сума заохочувальних виплат за виконання і перевиконання умов будівельного контракту, наприклад, премії за введення об'єкта, визнається підрядником доходом від будівельного ко­нтракту, а нарахована конкретним працівникам підрядника премія за введення відображається як витрати на оплату праці.

Доходи і витрати за кожним окремим будівельним контрактом відобража­ються у бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування.

Не визнаються доходами одержані від замовників для фінансового забезпе­чення виконання будівельного контракту аванси, які відображаються підрядни­ком у складі його зобов'язань і зменшуються після виконання робіт, визнання до­ходу і заліку заборгованості.

Для обліку доходів від будівельного контракту Планом рахунків бухгалтер­ського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій передбаче­но субрахунок 703 „Дохід від реалізації робіт і послуг".