Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пилипенко Г,І. методичка.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

1.4. Виконати завдання та відповідні такі запитання (письмово):

1.Що таке життєвий цикл інновацій? Охарактеризуйте його стадії.

2.Опишіть види кривої життєвого циклу.

3 У чому виявляється циклічний характер інновацій?

4.Опишіть процес переходу інновації від одного етапу життєво­го циклу до іншого. Якими способами він може відбуватися?

5. Охарактеризуйте можливі варіанти поширення інновації у га­лузі. Чим обумовлене їх відхилення від кривої класичного типу?

1.5. Теми рефератів:

1.5.1. Об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності

1.5.2. Інноваційний менеджмент як підсистема менеджменту .

1.5.3. Моделі інноваційного процесу .

II. Оформити результати самостійної роботи у формі звіту, до якого входять:

2.1.Назва теми

2.2.Відповіді на питання – п.1.4.

2.3.Реферат

Тема 2 : ”Становлення і сучасні тенденції розвитку інноваційно-підприємноцьких теорій”.

Навчальні цілі: допомогти студенту розуміти природу економічних спадів та зростання та їх вплив на інноваційну політику.

Студент повинен знати: теорії циклічного економічного розвитку.

Студент повинен вміти: визначити рівень науково місткість виробництва.

  1. Завдання для самостійної роботи

    1. Розглянути вузлові питання

1.1.1. Генезис інноваційно-підприємницьких теорій:

Формування теорій інноваційного розвитку у їх сучасному вигляді є результатом праці усіх, хто досліджував економічний розвиток суспільства та економік, у процесі якого було виявлено нерівномірність темпів економічного зростання.

1.1.2. Теорії циклового економічного розвитку.

На систематичність економічних криз першими вказа­ли англійські економісти X.Кларк і Вільям-Стенлі Джевонс (1835—1882), проаналізувавши період між двома сві­товими «економічними катастрофами» 1793 і 1847 років. Виявлені ними цикли економічного розвитку започатку­вали новий напрям наукових досліджень, спрямованих на визначення причин такої циклічності. На їх основі виник­ли теорія циклічних криз К. Маркса, теорія довгих хвиль М. Кондратьєва та ін.

Теорія циклічних криз. Сформульована вона в 60-ті роки XIX ст. німецьким економістом Кар лом Марксом (1818—1883), Піднесення і спади в економічному розвитку він по­яснював матеріальними чинниками. Маркс доводив, що матеріальною основою циклічного руху економіки є серед­ній термін життя основного капіталу, вкладеного в засоби виробництва (на той час 10—13 років). Припущення, що економічні кризи спричинені особли­востями відтворення основного капіталу, висловив і укра­їнський економіст Михайло Туган-Барановський (1865— 1919), який також дотримувався марксистської концепції. У своїй праці «Промислові кризи. Нарис із соціальної істо­рії Англії» він вказує, що перешкодою для безперервного розвитку виробництва є не так зовнішні, як внутрішні особ­ливості економічної системи, які, власне, і породжують циклічність її розвитку. М. Туган-Барановський вважав, що циклічність припливів та відпливів у промисловості за­лежить від дії закону виробництва: зростання виробництва обумовлює зростання споживання.7

Теорія довгих хвиль. Сформульована російським еко­номістом Миколою Кондратьєвим (1892—1938). Проаналі­зувавши у 20-ті роки XX ст. декілька довгострокових дина­мічних рядів, побудованих за економічними показниками Франції, Англії, США, Німеччини, він дійшов висновку про існування довгого циклу економічної кон'юнктури з тривалістю 50—55 років. Основними причинами виник­нення довгих хвиль М. Кондратьєв вважав нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота тощо. Він вказав на зв’язок довгих хвиль з технічним розвитком виробництва, науково-технічними відкриттями, винаходами та їх упровадження.