- •Передмова
- •Основні завдання рекомендацій:
- •На самостійне вивчення винесені теми та окремі питання тем:
- •Тема 1: ”Сутнісна характеристика інновацій та інноваційних процесів”
- •I.Завдання для самостійної роботи
- •1.1Розглянути вузлові питання
- •Розглянути методичні вказівки до вивчення тем.
- •Життєвий цикл інновацій
- •1.5. Теми рефератів:
- •Тема 2 : ”Становлення і сучасні тенденції розвитку інноваційно-підприємноцьких теорій”.
- •1.4. Виконати завдання та відповідні такі запитання (письмово):
- •1.1.3. Інноваційні теорії технологічних змін.
- •1.1.4. Теорії технологічного суспільства.
- •1.1.5. Сучасні концепції інноваційного розвитку.
- •1.1.6. Еволюція парадигми інноваційного розвитку.
- •1.2. Методичні вказівки до вивчення теми. Література [1], [2], [9], [10].
- •Тема 3: Особливості створення інновацій і формування попиту на них.
- •Тема 4 : ”Інноваційна політика підприємства”
- •Втілення інноваційної політики у планах і програмах підприємства
- •Структура та рівень інноваційного потенціалу організації
- •1.3.Ключові терміни і поняття:
- •1.4.Дайте письмові відповіді на завдання та запитання:
- •Тема 5 : ”Оновлення техніко – технічної бази підприємства.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Розрахунок і порівняння технологічної собівартості деталей за різного пічного обсягу їх випуску
- •Ключові терміни та поняття:
- •Запитання та завдання (письмово):
- •Розв’язати економічну ситуацію:
- •Тема 6: ”Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності фірми”
- •Запитання та завдання:
- •Задачі для розв’язку:
- •Вихідні дані для розрахунку ефективності придбання ліцензії
- •Результати самостійної роботи оформити звітом у зошит для ”Самостійних робіт”.
- •Тема 7: ”Система управління інноваційними процесами”
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Розглянути вузлові питання теми:
- •Методичні вказівки до вивчення теми.
- •1.4.Завдання та запитання (письмово):
- •Тема 8: „Моніторинг інновацій”
- •1.3. Ключові терміни і поняття:
- •1.4. Завдання та запитання (письмово)
- •Тема 9: „Особливості та механізми ринку новацій”
- •Задачі для розв’язку.
- •Результати самостійної роботи за пунктами 1.2. В зошиті для „ср”. Комплексні тести:
- •Література:
1.4. Виконати завдання та відповідні такі запитання (письмово):
1.Що таке життєвий цикл інновацій? Охарактеризуйте його стадії.
2.Опишіть види кривої життєвого циклу.
3 У чому виявляється циклічний характер інновацій?
4.Опишіть процес переходу інновації від одного етапу життєвого циклу до іншого. Якими способами він може відбуватися?
5. Охарактеризуйте можливі варіанти поширення інновації у галузі. Чим обумовлене їх відхилення від кривої класичного типу?
1.5. Теми рефератів:
1.5.1. Об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності
1.5.2. Інноваційний менеджмент як підсистема менеджменту .
1.5.3. Моделі інноваційного процесу .
II. Оформити результати самостійної роботи у формі звіту, до якого входять:
2.1.Назва теми
2.2.Відповіді на питання – п.1.4.
2.3.Реферат
Тема 2 : ”Становлення і сучасні тенденції розвитку інноваційно-підприємноцьких теорій”.
Навчальні цілі: допомогти студенту розуміти природу економічних спадів та зростання та їх вплив на інноваційну політику.
Студент повинен знати: теорії циклічного економічного розвитку.
Студент повинен вміти: визначити рівень науково місткість виробництва.
Завдання для самостійної роботи
Розглянути вузлові питання
1.1.1. Генезис інноваційно-підприємницьких теорій:
Формування теорій інноваційного розвитку у їх сучасному вигляді є результатом праці усіх, хто досліджував економічний розвиток суспільства та економік, у процесі якого було виявлено нерівномірність темпів економічного зростання.
1.1.2. Теорії циклового економічного розвитку.
На систематичність економічних криз першими вказали англійські економісти X.Кларк і Вільям-Стенлі Джевонс (1835—1882), проаналізувавши період між двома світовими «економічними катастрофами» 1793 і 1847 років. Виявлені ними цикли економічного розвитку започаткували новий напрям наукових досліджень, спрямованих на визначення причин такої циклічності. На їх основі виникли теорія циклічних криз К. Маркса, теорія довгих хвиль М. Кондратьєва та ін.
Теорія циклічних криз. Сформульована вона в 60-ті роки XIX ст. німецьким економістом Кар лом Марксом (1818—1883), Піднесення і спади в економічному розвитку він пояснював матеріальними чинниками. Маркс доводив, що матеріальною основою циклічного руху економіки є середній термін життя основного капіталу, вкладеного в засоби виробництва (на той час 10—13 років). Припущення, що економічні кризи спричинені особливостями відтворення основного капіталу, висловив і український економіст Михайло Туган-Барановський (1865— 1919), який також дотримувався марксистської концепції. У своїй праці «Промислові кризи. Нарис із соціальної історії Англії» він вказує, що перешкодою для безперервного розвитку виробництва є не так зовнішні, як внутрішні особливості економічної системи, які, власне, і породжують циклічність її розвитку. М. Туган-Барановський вважав, що циклічність припливів та відпливів у промисловості залежить від дії закону виробництва: зростання виробництва обумовлює зростання споживання.7
Теорія довгих хвиль. Сформульована російським економістом Миколою Кондратьєвим (1892—1938). Проаналізувавши у 20-ті роки XX ст. декілька довгострокових динамічних рядів, побудованих за економічними показниками Франції, Англії, США, Німеччини, він дійшов висновку про існування довгого циклу економічної кон'юнктури з тривалістю 50—55 років. Основними причинами виникнення довгих хвиль М. Кондратьєв вважав нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота тощо. Він вказав на зв’язок довгих хвиль з технічним розвитком виробництва, науково-технічними відкриттями, винаходами та їх упровадження.