- •1. Електричне поле
- •1.1 Основні поняття. Закон Кулона
- •1.2 Основні характеристики електричного поля
- •1.3 Графічне зображення електричного поля
- •1.4 Провідники та діелектрики в електричному полі
- •2. Електрична ємність та конденсатори
- •2.1 Електрична ємність конденсатора та енергія зарядженого конденсатора
- •2. 2 Способи з’єднання конденсаторів
- •2.2.1 Паралельне з'єднання конденсаторів
- •2.2.2 Послідовне з'єднання конденсаторів
- •Напруга на конденсаторах розподіляється обернено пропорційно їх ємностям:
- •Загальна обернена ємність дорівнює сумі обернених ємностей окремих конденсаторів:
- •Мішане з’єднання конденсаторів
- •3. Електричні кола постійного струму
- •Електрорушійна сила і напруга
- •Закон Ома
- •Закон Ома для повного кола
- •Електричні кола з резисторами. Перший закон Кірхгофа
- •Властивості послідовного з'єднання:
- •Властивості паралельного з’єднання резисторів
- •Мішане з’єднання резисторів
- •Робота і потужність електричного струму
- •Режими роботи джерела електричної енергії .
- •Властивості режиму
- •Потенціальна діаграма
- •Складні електричні кола постійного струму
- •Другий закон Кірхгофа
- •Правила знаків
- •Метод накладання
- •Електричні кола змінного струму
- •Параметри змінного струму
- •Графічне зображення синусоїдних величин
- •Лінійні послідовні кола змінного струму Коло змінного струму з активним опором
- •Властивості кола з активним опором
- •Коло з індуктивністю ( ідеальна котушка )
- •Властивості кола
- •Коло з ємністю ( ідеальний конденсатор)
- •Коло змінного струму з активним опором та індуктивністю
- •Трикутник опорів
- •Графіки миттєвих значень струму, напруги та потужності
- •Розв’язання
- •Коло змінного струму з активним опором та ємністю
- •Приклад 9 Рис. 40
- •Послідовне з’єднання активного, індуктивного та ємнісного опору
- •Трикутник опорів
- •Трикутник потужностей
- •Приклад 10
- •К оливальний контур
- •Умови виникнення
- •Лiнiйнi паралельнi кола змiнного струму
- •Метод провідностей
- •Властивостi розгалуженого кола l і с
- •Символiчний метод розрахунку кiл змінного струму з паралельним та мішаним з’єднанням опорiв
- •Резонанс струмів
- •Умови виникнення
- •Властивості при резонансі струмів
- •6.Реактивна потужність всього кола дорівнює нулю з генератором обмiну енергiї немає.
- •Резонансна частота, резонансний опiр та добротнiсть контуру
- •Р озрахунок паралельних кіл методом провідностей
- •1.Повний опір віток
- •Лінійні кола несинусоїдного струму Поняття про коливання негармонійної форми
- •Симетричні несинусоїдні криві
- •Криві геометрично правильної форми
- •Діюче значення несинусоїдних величин
- •Вплив параметрів кола на форму кривої струму
- •Розрахунок лінійних кіл несинусоїдногоструму
- •Основні поняття про трифазну систему електричних кіл
- •Контрольні питання
- •З’єднання обмоток трифазного генератора зіркою
- •Порядок побудови діаграм:
- •Контрольні питання
- •З’єднання обмоток трифазного генератора трикутником
- •Контрольні питання
- •З’єднання споживачів енергії зіркою
- •Симетричне навантаження
- •Властивості при симетричному навантаженні
- •Несиметричне навантаження
- •Властивості при несиметричному навантаженні:
- •2. Коротке замикання фази при відключеному нейтральному проводі (рис 74)
- •3. Трифазне коло з нейтральним проводом, який має опір (рис 75)
- •Контрольні питання
- •З’єднання споживачів енергії трикутником
- •Властивості при з’єднанні трикутником
- •Симетричне навантаження
- •Порядок побудови діаграм
- •Несиметричне навантаження
- •Контрольні питання
- •Обертове магнітне поле трифазної системи.
- •Контрольні питання
Порядок побудови діаграм
1. Будуємо вектори фазних напруг на споживачах, які дорівнюють лінійним напругам під кутом 120о один до одного.
2. Будуємо вектори фазних струмів, при чому у кожного струму кут зсуву за фазою беремо залежно від виду навантаження.
3. Будуємо вектори лінійних струмів як різницю відповідних фазових струмів, згідно пункту 3.
На рис 5.2 побудована векторна діаграма для активно-індуктивного навантаження ZФ=R+jXL, j≠0, cosj≠1
Рис. 78
З трикутника СDМ=>CF/CD=cos300=>IЛ/2ІФ= /2
IЛ=
ІФ,
IЛ=ІА=ІВ=ІС
Потужність фази:
активна РФ=UфІФcosj,
реактивна QФ=UфІФsinj,
повна SФ=UфІФ.
Потужність трифазної системи:
активна Р=3РФ= UЛІЛcosj,
реактивна Q=3QФ= UЛІЛ sinj,
повна S=3SФ=3UфІФ= UЛІЛ
Несиметричне навантаження
1.Комплекси опорів фаз різні ZАВ¹ZВС¹ZСА.
2. Струми в кожній фазі різні İАВ¹İВС¹İСА, İАВ=ÚАВ/ZАВ, İВС=ÚВС/ZВС, İСА=ÚСА/ZСА.
3. Лінійні струми İА=İАВ-İСА, İВ=İВС-İАВ, İС= İСА-İВС.
Рис. 79
Для несиметричного навантаження лінійні струми знаходяться символічним методом або графічно ІА=lIА·mI, ІВ=lІВ·mI, ІС=lІС·mI (рис 78)
lIN- довжина вектору струму
mI - масштаб струмів
4. Потужність:
активна РАВ= UАВІАВcosj, РВС=UВСІВСcosj, РСА= UСАІСАcosj.
реактивна QАВ=UАВІАВsinj, QВС=UВСІВСsinj, QСА=UСАІСАsinj,
Приклад 19
В трифазне коло з лінійною напругою UЛ=220 В підключен приймач, фази якого мають активний опір R=30 Ом та індуктивний опір XL=40 Ом. Визначити фазний та лінійний струми, активну потужність та cosj.
Розрахунок
1. Знаходимо повний опір фази приймача
Z=
=
=50
Oм.
2.Фазний струм ІФ= UФ/ZФ=220/50=4,4 А.
3.Лінійний струм IЛ= ІФ=1,73 4,4=7,6 А.
4.Активна потужність РФ= UЛІЛcosj=1,73·220·7,6·0,6= =1733 Вт, де cosj=r/z=30/50=0,6
5.Будуємо векторну діаграму
Рис. 80
Приклад 20
У трипровідне трифазне коло з лінійною напругою 60 В підключені трикутником резистори з опорами RАВ=5 Oм, RВС=10 Oм, RСА=15 Oм
Знайти фазні та лінійні струми, активну потужність кожної фази, побуду-вати векторну діаграму напруг та струмів (масштаб mU=10 B/cм , mI=6 A/cм ).
Розрахунок
1. Знаходимо фазні струми
IAB=UAB/RAB=60/5=12 A, IBC=UBC/RBC=60/10=6 A, ICA=UCA/RCA=60/15=4 A.
2. Знаходимо активну потужність
PAB=UABIAB=60·12=720 Bт, PBC=UBC·IBC=60·6=360 Bт, PCA=UCAICA=60·4= =240 Bт
3. Будуємо векторну діаграму
4. З векторної діаграми знаходимо лінійні струми
IA=lIa mI=2,2 6=13,2 A, IB=lIbmI=3 6=18 A, IC=lIcmI=1,5 6=9 A.
Контрольні питання
1. З’єднання трифазної системи трикутником.
2. Назвати недоліки з’єднання обмоток генератора трикутником.
3.Як зміниться розжарення груп електроламп, з’єднаних трикутником, якщо згорить запобіжник лінійного проводу фази А?
Обертове магнітне поле трифазної системи.
Однією з переваг трифазної системи є можливість отримання обертового магнітного поля, яке застосовується в електричних машинах, вимірювальних приладах та апаратах змінного струму.
Якщо
по котушці пропустити синусоїдальний
струм (
),
то магнітне поле котушки буде змінюватись
вздовж осі котушки. Таке поле називається
пульсуючим.
Розглянемо
статор трифазного двигуна з трьома
однаковими котушками, зміщеними одна
відносно одної на 120˚. Якщо котушки
підключити до симетричної трифазної
мережі, тоді в них виникнуть струми
,
,
,
графічно зображені на рис 79
Струм додатнього знаку (напрямку) проходить від початку котушки (A, B, C) її кінця (x, y, z) та позначається хрестиком та точкою в кінці. Струм від’ємного знаку проходить від кінця до початку.
Простежимо за напрямком магнітного потоку, утвореного трьома котушками в чотирьох моментах часу t0, t2, t4, t6.
Одночасно розглянемо зміну магнітного потоку в статорі двигуна за допомогою векторного зображення.
Якщо напрям струму в котушці від початку обмотки до її кінця, то напрямок вектору магнітного потоку буде визначатись від початку обмотки до її кінця вздовж осі.
В
початковий момент часу t0
по
першій котушці двигуна струм не проходить
,
тому магнітний потік першої котушки
також дорівнює нулю ФА=0.
У другій котушці струм від’ємний, тому
в кінці котушки у
ставимо хрестик, а на початку цієї
котушки В
– точку. У третій котушці струм додатній,
тому на початку С
ставимо
хрестик, в кінці z
– точку.
Після визначення напрямку струму по правилу свердлика знаходиться напрям магнітних силових ліній. Навколо провідників С та у магнітні силові лінії замикаються за годинниковою стрілкою, а навколо провідників z та В – проти напрямку обертання годинникової стрілки. Тоді результуючий магнітний потік Ф направлений вниз ( рис. 80 а).Аналогічно для інших моментів часу ( рис. 80 б, в, г).
При
цьому вектори магнітних потоків другої
та третьої котушок дорівнюють
,
але напрямок магнітного потоку другої
котушки визначається від кінця до
початку вздовж осі, відповідно напрямок
потоку третьої котушки – від початку
до її кінця.
Результуючий магнітний потік дорівнює амплітудному значенню ФМ потоку окремої котушки помноженому на 1,5 та направлений горизонтально зліва направо (рис. 81 а, 82). аналогічно для інших моментів часу (рис. 81 б, в, г).
Якщо розглянути послідовно моменти часу t1, t2, t3, t4, t5, t6, то можна зробити висновок, результуючий магнітний потік залишаючись незмінним по величині, обертається в просторі з кутовою швидкістю, рівною кутовій швидкості струму ω.
Якщо потрібно змінити напрямок обертання результуючого магнітного потоку, то достатньо змінити послідовність фаз, тобто змінити струми в двох котушках, наприклад, першу котушку приєднати до фази В, а другу – до фази А.
Рис. 81
а) б) в) г)
Рис.
8
а) б) в) г)
Рис. 83
о
Рис. 84
На рис. 83 а зображена схема включення статорних обмоток асинхронного двигуна. Обмотки статора живляться трифазним струмом та утворюють обертове магнітне поле. При обертанні магнітний потік перетинає ребра ротора, який виконаний у вигляді “білячого колеса” (рис. 83 б).
Рис. 85
В провідниках ротора індукується е. р. с. та виникає струм, який по закону Ленца протидіє причині, яка його викликає. Т. я. в даному випадку причиною появи струму в роторі є рух магнітного потоку статора, то при виникненні струму ротора відбувається взаємодія магнітних потоків ротора та статора, в результаті якої ротор обертається у напрямку обертання магнітного потоку статора. Однак, фактично швидкість обертання ротора завжди менше швидкості обертання магнітного потоку статора, тому що при наближенні кутової швидкості ротора до кутової швидкості магнітного потоку статора зменшується індукована е. р. с. та, відповідно, обертаючий момент на валу ротора.
На практиці також застосовується двофазне обертове поле, яке можна отримати при живленні двох взаємно перпендикулярних обмоток двофазним несиметричним струмом.
