Лабораторна робота 3 Тема: циклоалкани та арени Мета: Вивчити методи добування бензену та його властивості,особливості властивостей аренів.

Реакція добування бензену своїм характером аналогічна реакції добування метану із натрій етаноату. Вихідною речовиною може бути натрій бензоат С₆Н₅ – СООН або бензенова кислота С₆Н₅ СООН.

Типовими реакціями для аренів за нормальних умов є реакція заміщення, а не реакція приєднання. Бензен стійкий до окислювачів, його гомологи досить легко окиснюються до бензенової кислоти, що пояснюється впливом бензенового кільця на активність Карбону метилової групи.

3.1 Взаємодія бензену з бромом

Реактиви: бензен, етиловий спирт, бромна вода

Обладнання: пробірки.

3.1.1 Хід роботи

В пробірку вносять 3 краплі бромної води і 2 краплі бензену. Вміст пробірки ретельно збовтують і дають відстоятись. Нижній шар (бромна вода) втрачає колір, а верхній шар (бензен) забарвлюється в коричнево – жовтий колір.

3.1.2 Хімізм процесу

3.1.3 Спостереження

3.1.4 Висновок

2. Взаємодія бензену з розчином калій перманганату

Реактиви: бензен, перманганат калію 0,1 н. розчин, сульфатна кислота 2 н.розчин

Обладнання та матеріали: пробірки.

1. Хід роботи

В пробірку наливають 2-3 мл бензену і приливають 2 мл 0,1 н.розчину перманганату калію, 2-3 краплі 2 н. розчину сульфатної кислоти і струшують. Зміна кольору перманганату калію не спостерігається навіть при нагріванні, що вказує на стійкість бензенного ядра до окислювачів.

3.2.3 Спостереження

3.2.4 Висновок

2. Окиснення гомологів бензену( толуену)

Реактиви: толуен, перманганат калію, О,І,Н розчин, сульфатна кислота, 2Н розчин.

Обладнання та матеріали: пробірки.

3.3.1 Хід роботи

В пробірку наливають 3 краплі перманганату калію, і краплю розчину сульфатної кислоти, потім додають 1 краплю толуену та енергійно струшують горизонтальними рухами протягом 1-2 хвилин дознебарвлення розчину.

3.3.2 Хімізм процесу

3.3.3 Спостереження

3.3.4 Висновок.

Лабораторна робота 4

Тема: ГАЛОГЕНО ПОХІДНІ ТА ГІДРОКСИ СПОЛУКИ

Мета: Вивчити особливості властивостей спиртів, фенолів.

Спирти – це похідні вуглеводнів, у молекулах яких один чи кілька атомів Гідрогену (крім атомів Гідрогену ароматичного кільця) заміщені на гідроксильні групи.

Феноли – це похідні бензену і нафталену, у молекулах яких гідроксильні групи сполучені безпосередньо є атомами Карбонуароматичного кільця.

4.1 Добування бромистого етилу

Реактиви: етиловий спирт, бромід калію (порошок), сульфатна кислота (α = 1,84 г/см³).

Обладнання та матеріали: пробірка з газовідвідною трубкою, спиртівка, скальпель, штатив, піпетка, скляна паличка.

4.1.1 Хід роботи

В пробірку з відвідною трубкою поміщають 3 краплі спирту, 2 краплі води і 3 краплі сульфатної кислоти ( у витяжній шафі ). Охолодивши розігріту спиртовокислотну суміш, в неї вносять на кінці скальпеля декілька кристалів броміду калію. Пробірку закріплюють похило в лапці штатива і обережно нагрівають її вміст до кипіння. Кінець відвідної трубки занурюють в іншу пробірку, яка містить 6-7 крапель води і охолоджується льодом. Нагрівання ведуть до зникнення кристалів броміду каліюв реакційній пробірці.

В пробірці - приймачі утворююиться два шари: нижній – бромистий етил, верхній – вода. З допомогою піпетки забирають верхній шар. Скляною паличкою вносять 1 краплюбромистого етилу в полум'я спиртівки. Полум'я забарвлюється по краях в зелений колір.

4.1.2 Хімізм процесу

4.1.3 Спостереження

4.1.4 Висновок