Лабораторна робота 1

ТЕМА: ЯКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ КАРБОНУ, ГІДРОГЕНУ, НІТРОГЕНУ, СУЛЬФУРУ, ГАЛОГЕНІВ. ДОБУВАННЯ МЕТАНУ ТА ВИВЧЕННЯ ЙОГО ВЛАСТИВОСТЕЙ.

Мета: Виявити елементи, що входять в молекулу органічних речовин.

Методи звичайного якісного аналізу не придатні безпосередньо для елементного аналізу органічних сполук. Для виявлення елементів, що входять до складу органічних сполук, їх необхідно перевести попередньо у неорганічні сполуки, які далі досліджуються звичайними методами, що застосовуються в неорганічному аналізі.

Представником алканів є метан, який отримують в лабораторії із натрій етаноату. Метан горить слабкосвітлим полумям. За звичайних умов метан, як і всі алкани. Не реагує ні з концентрованими мінеральними кислотами, ні лугами, ні з окисниками чи відновниками.

Реактиви, матеріали та обладнання

Глюкоза ( крохмаль, сахароза), купрум (ІІ) оксид (порошок), вапняна вода (насичений розчин), хлороформ, натрій етаноат безводний, натронне вапно, сірники, спиртівка, мікролопатка, газовідвідна трубка, мідний дріт ( довжиною 12-15 см), тримач для пробірок.

1.1 ВИЯВЛЕННЯ КАРБОНУ ТА ГІДРОГЕНУ В ОРГАНІЧНИХ СПОЛУКАХ

1.1.1 Хід роботи

У суху пробірку насипають чорний порошок купруму (ІІ) оксиду (висота шару біля 5 мм). Додають половину мікролопатки глюкози (крохмалю, сахарози) і ретельно перемішують. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою. Кінець трубки опускають у пробірку, що містить 6-10 крапель вапняної води.

Пробірку з сумішшю тримають майже горизонтально і нагрівають на полум'ї пальника.

1.1.2 Хімізм процесу

1.1.3 Спостереження

1.1.4 Висновок

1.2 ВИЯВЛЕННЯ ГАЛОГЕНУ РЕАКЦІЄЮ БЕЙЛЬШТЕЙНА

1.2.1 Хід роботи

Спіраль на кінці мідного дроту нагрівають полум'ї пальника до зникнення стороннього забарвлення. Охолоджену спіраль опускають у пробірку з 1-2 краплями хлороформу і знову вносять у полум'я.

1.2.2 Хімізм процесу

1.2.3 Спостереження

1.2.4 Висновок

1.3 ВИЗНАЧЕННЯ НІТРОГЕНУ В ОРГАНІЧНИХ СПОЛУКАХ

РЕАКТИВИ, МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ

Сечовина, натрій металічний, сульфат заліза /П/ 0,1 н.розчин, хлорид заліза (ІІІ) 0,1 н.розчин, соляна кислота 2 н.розчин, лакмусовий та фільтрувальний папір. Пробірки, скло предметне, фарфорова чашка, піпетка.

1.3.1 Хід роботи

В маленьку суху тугоплавку пробірку ( 60 мм * 5 мм), нахиляючи її, вносять кілька кристаликів або краплин досліджуваної речовини і шматочок металічного натрію з горошину, яку перед цим висушують фільтрувальним папером та очищують під впливом оксиду.

Пробірку тримають майже горизонтально в пробіркотримачі, нагрівають на полум'ї пальниа так, щоб металічний натрій розплавився, потім повертають пробірку вертикально,

щоб краплини гарячого натрію впали на речовину (обережно, спалах!), а потім нагрівають суміш до червоного жару.

Досліджувана речовина розпадається, а нітроген, з'єднавшись з вуглецем і натрієм, утворює цианістий натрій:

С + N + Na → NaCN

Розжарений кінець пробірки занурюють у фарфорову чашку з 5-8 мл дистильованої води. Пробірка розтріскується, інколи відбувається спалах непрореагованого лужного металу (працювати потрібно у витяжній шафі і в запобіжних окулярах, дотримуючись безпеки ), а вміст її розчиняється у воді. Розчин відфільтровують від кусочків вугілля та скла.До фільтра додають по 2 краплі розчину залізних квасців і хлорного заліза. Суміш, яа повинна мати лужну реакцію ( перевірити лакмусовим папером ), кип'ятять півхвилини, швидко охолоджують і підкисляють соляною кислотою. Виникнення синьо-зеленого забарвлення і утворення синього осаду берлінської глазурі свідчить про наявність в розчині Нітрогену. Якщо Нітроген відсутній, то розчин має жовте забарвлення.

1.3.2 Хімізм процесу

1.3.3Спостереження

3. Висновок