
- •1. Мета та задачі дисципліни, її місце і значення у навчальному процесі
- •2. Вимоги до компетенцій, знань та умінь
- •Склад і структура дисципліни
- •2.1. Розподіл за семестрами та модулями
- •3.2 Лекційні заняття
- •3.3 Лабораторні заняття
- •3.4 Розрахунково-графічна робота, її характеристика
- •3.4.1. Критерії оцінювання виконання ргр
- •3.5. Планування самостійної роботи студента
- •3.5.1. Завдання для самостійної роботи студентів
- •3.5.2. Питання до модульної контрольної роботи № 1
- •3.5.3. Питання до модульної контрольної роботи № 2
- •3.5.4. Підсумковий контроль
- •3.5.4.1. Питання теоретичної частини екзаменаційних білетів
- •Кредитно-модульна система оцінки знань
- •4.1. Розподіл балів та кредитів
- •4.2. Оцінка та критерії оцінки засвоєння дисципліни
- •4.2.1. Критерії оцінювання підсумкового контролю
- •4.2.2. Критерії оцінювання модульних контрольних робіт №1 та №2
- •4.2.3. Критерії оцінювання виконання накопичувальної частини дисципліни
- •5 Література
- •5.1. Основна література
- •5.2. Додаткова література
Прийняті скорочення
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина; ЗМ – змістовий модуль; І – іспит; КП – курсовий проект; КР – курсова робота; |
КС – комп’ютерна система; ОТ – обчислювальна техніка; ПК – персональний комп'ютер; РГР – розрахунково-графічна робота; РР – розрахункова робота; СРС – самостійна робота студента. |
1. Мета та задачі дисципліни, її місце і значення у навчальному процесі
Метою вивчення дисципліни є формування комплексу знань, на яких базуються сучасні комп’ютерні системи, та набуття практичних навичок виконання розрахунків та розробок в галузі обчислювальної техніки.
Для досягнення мети вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти арифметичні, логічні та алгоритмічні основи обчислювальної техніки, принципи побудови та функціонування комп’ютерних систем різноманітною архітектури, навчитися вирішувати задачі: виконування арифметичних дій з двійковими числами (кодами) різних форматів; обчислювання логічних функцій; складання схем найпростіших цифрових пристроїв; розробки алгоритмів програм; аналізу архітектури комп'ютерів; надбання навичок добору оптимальних складових комп’ютера; засвоєння методів забезпечення надійної роботи комп’ютерного обладнання.
Дисципліна базується на знаннях на знаннях і вміннях, отриманих при вивченні інформатики, математики та фізики в загальноосвітній середній школі.
Дисципліна «Архітектури комп’ютерних систем» є однією з початкових у системі професійної та практичної підготовки бакалаврів за напрямком 6.170102 «Системи технічного захисту інформації». Вона узагальнює набуття студентами базових знань в області інформатики та обчислювальної техніки, проектування цифрових обчислювальних пристроїв у галузі захисту інформації. Дисципліна безпосередньо готовить студентів до вивчення курсів: "Технології програмування", "Операційні системи та прикладне програмування".
Дисципліна має націлити майбутніх фахівців на осмислене і творче застосування отриманих знань в їх практичній діяльності.
2. Вимоги до компетенцій, знань та умінь
Вимоги до знань та умінь визначаються галузевими стандартами вищої освіти України, ОКХ та ОПП для галузі знань 1701 – Інформаційна безпека, для бакалаврів напряму підготовки 6.170102 – Системи технічного захисту інформації.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: вимоги, які висуваються до апаратних та програмних засобів комп'ютерних систем при їх виборі; порядок розробки алгоритмів комп'ютерних програм, порядок розрахунків логічних пристроїв.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти: користуватися довідниковою літературою для проведення необхідних розрахунків; вибрати необхідний склад апаратних та програмних засобів для комп’ютерної системи, яка використовується для рішення експериментальних і практичних завдань в галузі інформаційної безпеки; на основі початкових даних вести розробку алгоритмів, програм та конструкторської документації, налагодження, макетування засобів технічного захисту інформації з обмеженим доступом та пристроїв внутрішньо об’єктового контролю, яки базуються на обчислювальної техніки; представляти результати роботи й обґрунтовувати запропоновані рішення на сучасному науково-технічному й професійному рівні.
Склад і структура дисципліни
Курс та семестр вивчення за навчальним планом |
1 курс, 1 семестр |
|
Кількість кредитів EСTS |
4,5 |
|
Кількість семестрових модулів |
2 |
|
Повний обсяг часу на вивчення дисципліни, год. |
162 |
|
В тому числі кількість аудиторних занять, год. |
72 |
|
З них |
лекційних, год. |
36 |
лабораторних, год. |
36 |
|
практичних, год. |
- |
|
Види завдань та робіт (РР, РГР, КР, КП) |
РГР |
|
Обсяг часу на СРС, год. |
72 |
|
Індивідуальна робота, год. |
18 |
|
Підсумкові форми контролю: З (залік), I (іспит) |
І |