
- •Передмова
- •Робота 1 Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Правила протипожежної безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторне устаткування. Техніка виконання лабораторних робіт
- •П равила зважування на технохімічних вагах
- •Визначення абсолютної та відносної похибки досліду
- •Експериментальна частина
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню Теоретична частина.
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню
- •Експериментальна частина. Метод, оснований на вимірюванні об’єму водню, який виділяється при взаємодії металу з кислотою.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 3 Визначення молярної маси карбон (IV) оксиду.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 4 Визначення кількісного складу хімічної сполуки. Встановлення її хімічної формули.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 5 Визначення ступеню чистоти карбіду кальцію.
- •Теоретична частина.
- •1 Розчинення твердих речовин
- •2 Фільтрування
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 6 Визначення теплового ефекту хімічної реакції.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 7 Кінетика хімічних реакцій.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив природи реагуючих речовин на швидкість реакції.
- •Дослід 2. Вплив поверхні реагуючих речовин на швидкість гетерогенної реакції.
- •Дослід 3. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість гомогенної хімічної реакції.
- •Дослід 4. Вплив температури на швидкість реакції.
- •Дослід 5. Вплив каталізатора на швидкість реакції.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 8 Хімічна рівновага.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив концентрації реагентів на хімічну рівновагу
- •Дослід 2. Зворотність зміщення хімічної рівноваги реакції перетворення хромат – йонів у дихромат – йони.
- •Дослід 3. Вплив температури на хімічну рівновагу.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 9 Приготування розчинів.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •1. Визначення густини розчину ареометром.
- •2 . Приготування розчину із твердої речовини та рідкого розчинника н2о.
- •3. Приготування розчину певної концентрації методом розбавлення.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 10 Визначення концентрації розчинної речовини методом титрування.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 11 Визначення вмісту натрій хлориду в суміші
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні запитання і задачі
- •Робота 12 Електролітична дисоціація. Властивості електролітів.
- •Теоретична частина.
- •Константа дисоціації матиме такий вигляд:
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Визначення електропровідності розчинів.
- •Дослід 2. Вплив концентрації розчину слабкого електроліту на його ступінь дисоціації.
- •Дослід 3. Зміна електропровідності при нейтралізації слабкої основи слабкою кислотою.
- •Дослід 4. Порівняння ступеня дисоціації кислот.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 13 Реакції у розчинах електролітів. Гідроліз солей.
- •Теоретична частина.
- •Йонний добуток води.
- •Індикатори
- •Гідроліз солей
- •Експериментальна частина Дослід 1. Йонні реакції, які протікають практично необоротно і до кінця.
- •Дослід 2. Забарвлення деяких індикаторів в різних середовищах
- •Дослід 3 Вплив однойменних йонів на дисоціацію слабкого електроліту.
- •Дослід 4. Гідроліз солей.
- •Контрольні питання і задачі
- •Приклади розв’язування задач:
- •Робота 14. Малорозчинні електроліти. Добуток розчинності
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Умови утворення осаду.
- •Дослід 2. Умови розчинення осадів.
- •Дослід 3. Розчинення осадів малорозчинних електролітів при хімічній взаємодії.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 15 Окисно-відновні реакції
- •Теоретична частина.
- •Метод електронного балансу.
- •Йонно-електронний метод
- •Дослід 5.
- •Дослід 6.
- •Контрольні питання і задачі.
- •Робота 16 Загальні уявлення про електрохімічні процеси. Гальванічні елементи
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина Дослід 1. Порівняння хімічної активності металів.
- •Дослід 2. Гальванічні елементи.
- •Дослід 3. Складання концентраційного гальванічного елемента.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 17 Електроліз
- •Теоретична частина.
- •Приклади задач по електролізу водних розчинів солей.
- •Акумулятори
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 18 Корозія металів, захист від корозії
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Утворення гальванічних пар при хімічних процесах.
- •Дослід 2. Корозія внаслідок різного доступу кисню.
- •Дослід 3. Вплив йона Cl- на швидкість корозії.
- •Дослід 4. Анодне і катодне покриття.
- •Контрольні питання і задачі
- •Додатки
- •1. Стандартизовані назви хімічних елементів і простих речовин
- •2. Назви деяких кислот
- •3. Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •4. Тиск насиченої водяної пари (рн2о) при різних температурах
- •5. Відносні густини та масова частка (w) розчиненого NaCl при 20°c
- •6. Відносні густини розчинів сульфатної кислоти
- •7. Відносні густини розчинів хлоридної кислоти
- •8. Добуток розчинності малорозчинних речовин у воді при 25 0с
- •9. Стандартні електродні потенціали (e0) металів (ряд напруг)
- •10. Періодична система елементів д.І.Менделєєва
Робота 7 Кінетика хімічних реакцій.
Мета роботі – ознайомлення студентів з основними поняттями і теоретичними положеннями кінетики хімічних реакцій. Вивчення швидкості хімічної реакції і ії залежності від різних факторів.
Теоретична частина.
Хімічна кінетика вивчає швидкість та механізм гомогенних та гетерогенних хімічних реакцій.
Хімічні реакції можуть бути гомогенними та гетерогенними.
Гомогенні реакції протікають в об’ємі даної фази, в однорідному середовищі (наприклад, у газовій суміші або в рідкому розчині).
Гетерогенні реакції відбуваються на границі розподілу фаз між речовинами, які знаходяться у різних фазах (наприклад, на границі газ – тверда речовина або газ-рідина).
Швидкість хімічної реакції визначається кількістю актів перетворення за одиницю часу в одиниці об’єму (для гомогенних реакцій) або на одиниці поверхні розподілу фаз (для гетерогенних реакцій). Тому швидкість гомогенної хімічної реакції при постійному об’ємі системи вимірюється зміною концентрації реагентів за одиницю часу:
(1)
де с – концентрація будь-якого реагенту, моль/л;
t – час, с;
υ – швидкість хімічної реакції, моль/л · с.
Швидкість реакції визначається природою реагуючих речовин і залежить від умов протікання процесу (концентрації реагуючих речовин, температури, наявності каталізатору та інші).
Залежність швидкості реакції від концентрації виражається законом діючих мас: при постійній температурі швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрації реагуючих речовин взятих в ступенях, рівних стехіометричним показникам.
У загальному випадку для реакції:
mA + nB = qAB (2)
швидкість реакції записується так:
(3)
де k – константа швидкості, тобто швидкість при концентраціях реагуючих величин, які дорівнюють одиниці.
m, n – стехіометричні коефіцієнти речовин А,В.
Наприклад:
2NO(г) + O2(г) = 2NO2(г)
Хімічні реакції, що проходять у гетерогенних системах, де мають місце дві і більше фаз, значно складніші. Особливості гетерогенних реакцій полягають в тому, що в них велику роль відіграють:
а) процеси переносу реагуючих речовин із об`єму до границі твердої фази і в оборотному напрямі;
б) величина поверхні зіткнення фаз, на якій проходить реакція;
в) хімічна активність цієї поверхні.
Швидкість реакції між розчином (рідким чи газовим) і поверхнею твердого тіла без врахування процесу переносу виразиться таким чином:
υ = kSC1 · C2 ···, (4)
де k – константа швидкості;
S – величина активної поверхні твердого тіла;
C1 · C2 ··· - концентрації реагентів рідкої чи газової фази.
Наприклад:
С(к) + О2(г) = СО2(г)
υ = kS · CO2
Залежність швидкості реакції від температури характеризується температурним коефіцієнтом γ , який показує відношення констант швидкості при температурах (t0 + 10)i t0, тобто, у скільки разів швидкість збільшується при нагріванні на кожні 100. Згідно емпіричного правила Вант – Гоффа : при підвищенні температури на кожні 100 швидкість реакції зростає приблизно у 2-4 рази. Математично це правило відображається формулою:
(5)
де γ = 2 – 4 температурний коефіцієнт реакції ;
-
значення швидкості реакції при температурі
Т1
і
Т2.
Хімічна взаємодія відбувається не при кожному зіткненні реагуючих частинок. Частинки, які стикаються, повинні мати енергію, яка достатня для подолання сил відштовхування між їх електронними оболонками. Частинки з таким запасом енергії називають активними, а енергія, яку повинна одержати частинка, щоб перейти в активний стан, називається енергією активації Еа. Угруповання активних частинок, які знаходяться в процесі взаємодії, називаються активованим комплексом.
Енергія, яка необхідна для переводу реагуючих речовин у стан активованого комплексу називається енергією активації.
Залежність константи швидкості реакції k від температури виражається рівнянням Арреніуса:
(6)
В цьому виразі:
Ea – енергія активації;
А – число зіткнень в с;
е – основа натуральних логарифмів;
R – універсальна газова постійна;
Т – абсолютна температура.
З рівняння 6 видно, що константа швидкості дуже чутлива до змін температури та енергії активації, чим більша енергія активації, тим чутливіша дана реакція до впливу температури. Константа швидкості реакції тим більша, чим менша енергія активації.
Одним з методів прискорення хімічних реакцій є каталіз, якій здійснюється за допомогою речовин – каталізаторів. Каталізатор бере участь у проміжній хімічній взаємодії з компонентами реакційної системи, але не входить до складу продуктів реакції.
Механізм дії каталізатора пов`язаний із зменшенням величини енергії активації, що приводить до збільшення швидкості каталітичної реакції.
Залежно від агрегатного стану каталізатора і реагуючих речовин розрізняють каталіз гомогенний (наприклад, окиснення СО у газовій фазі в присутності пару води або окиснення сульфур (IV) оксиду киснем в присутності оксиду азоту у газовій фазі) та гетерогенний, коли реагенти і каталізатор знаходяться у різних фазах (наприклад, окиснення сульфур (IV) оксиду киснем на платиновому або ванадієвому каталізаторі, синтез аміаку з водню і азоту на залізному каталізаторі).