9.3. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди тrірs

Угода ТRІРS, яка визнана світовим співтовариством як правовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, які розглядаються як товар, є однією з найважливіших угод Світової організації торгівлі (СОТ). Обов'язкове виконання цієї угоди є необхідною умовою вступу України до СОТ.

Захисту прав інтелектуальної власності присвячена III частина Угоди ТRІРS.

Угода вимагає, щоб були передбачені правозастосовні процедури, що дозволяють проводити ефективні дії проти будь-якого акту порушення прав інтелектуальної власності, включаючи термінове попередження порушень, а також засоби захисту, які будуть стримувати подальші порушення. Ці процедури повинні застосовуватись таким чином , щоб уникнути створення бар'єрів законній торгівлі і забезпечити захист від зловживань ними (стаття 41.1).

Процедури, що забезпечують захист прав, повинні бути неупередженими і справедливими, не повинні бути занадто складними або дорогими і призводити до невиправданих затримок (стаття 41.2).

Рішення по суті справи повинні складатися переважно в письмовій формі, надаватися, надаватися принаймні сторонам судового розгляду без невиправданої затримки и повинні грунтуватися тільки на доказах, за якими сторонам надана можливість висловитись (стаття 41.3).

Сторони в судовому розгляді повинні мати можливість перегляду остаточних адміністративних рішень і щонайменше правових аспектів первинних судових рішень по суті справи, за виключенням перегляду виправдувальних вироків по кримінальних справах (стаття 41.4).

При цьому країни члени не несуть ніяких зобов'язань щодо створення судової системи, яка забезпечить примусове здійснення прав інтелектуальної власності, яка відрізнялась би від системи застосування закону в цілому, а також стосовно розподілу засобів між примусовим здійсненням прав інтелектуальної власності і загальним виконанням закону (стаття 41.5).

Угода ТRІРS такі цивільно-правові і адміністративні процедури і засоби захисту прав інтелектуальної власності:

1) положення про неупереджені і справедливі процедури (стаття 42);

2. про докази (стаття 43);

3. про судові заборони. - тобто вимоги утриматись від правопорушень (стаття 44);

4. про відшкодування збитків (стаття 45);

5. про інші засоби - такі як повноваження видання розпоряджень про те, що були виведені з товарного обігу товари або конфісковані матеріали і обладнання, що використовувались при створенні товарів, по яких встановлено порушення прав (стаття 46);

6. про право на інформацію (наприклад, правомочність видавати розпорядження, що приписують порушнику інформувати право володільця про особистості третіх осіб, що беруть участь у виробництві і розповсюдження контрафактних товарів і послуг , і про канали їх розповсюдження (стаття 47);

7. про відшкодування збитку відповідачу у разі несумлінного використання системи забезпечення захисту прав (стаття 48);

8. про застосування вище вказаних принципів до адміністративних процедур (стаття 49).

Передбачається також можливість застосування судовими органами невідкладних і ефективних тимчасових заходів, спрямованих на попередження виникнення порушення будь-якого права інтелектуальної власності і, зокрема, попередження поступлення в торговельну мережу контрафактних«товарів.

Угода ТRІРS також вимагає, щоб країни-члени передбачали кримінальні процедури і покарання які б застосовувались принаймні у випадках умисної підробки товарних знаків або порушень авторського права здійснених в комерційних масштабах, і щоб вони передбачали такі правові засоби, як:

1) тюремне ув'язнення;

2. грошові штрафи;

3. накладення арешту;

4. конфіскацію і знищення контрафактних товарів і будь-яких матеріалів і знарядь виробництва, які переважно використовувались при здійсненні правопорушення

Удосконалення національного законодавства України здійснюється з урахуванням вимог цього міжнародного нормативного акту.