
- •1. Вступ
- •1.1. Опис
- •1.2. Рівень
- •Тема 1. Основні поняття інтелектуальної власності
- •1.1. Основні поняття I визначення
- •1.2. Результат творчої діяльності як об'єкт власності
- •1.3. Правовий зміст інтелектуальної власності
- •1.4. Поняття об'єктів права інтелектуальної власності
- •Тема 2. Еволюція інтелектуальної власності
- •2.1. Еволюція промислової власності
- •2.2. Еволюція авторського права і суміжних прав
- •2.3. Еволюція інтелектуальної власності в Україні
- •Тема 3. Мiсце I роль інтелектуальної власностi в економiчному 1 соцiальному розвитку суспiльства
- •3.1. Соціально-економічні стратегії в країнах світу
- •3.2. Промислова власність і розвиток
- •3.3. Авторське право і розвиток культури
- •3.4. Соціологічні аспекти інтелектуальної власності
- •Тема 4. Обєкти і субєкти права iнтелектуальної власностi
- •4.1. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності
- •4.2. Об'єкти і суб'єкти авторського права і суміжних прав
- •4.3. Об'єкти і суб'єкти права промислової власності
- •4.4. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
- •Тема 5. Система охорони інтелектуальної власності в україні
- •5.1. Інститути права інтелектуальної власності
- •5.2. Джерела права інтелектуальної власності інтелектуальної власності
- •Тема 6. Міжнародна система охорони інтелектуальної власності
- •6.1. Міжнародні договори в сфері інтелектуальної власності
- •Договори, що встановлюють міжнародну систему охорони Паризька конвенція з охорони промислової власності
- •Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження на товарах
- •Найробський договір про охорону олімпійського символу
- •Договір про закони по товарних знаках
- •Договори, що полегшують отримання охорони промислової власності в декількох країнах Договір про патентну кооперацію (рст)
- •Договір про патентне право
- •Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури
- •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- •Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридський протокол)
- •Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження і їх міжнародній реєстрації
- •Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •Договори, що засновують міжнародні класифікаційні системи Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію
- •Ніцька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
- •Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків
- •Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків
- •6.2. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
- •Адміністрування міжнародних договорів
- •6.3. Міжнародна співпраця в рамках регіональних договорів про інтелектуальну власність
- •Африканські угоди про створення організацій інтелектуальної власності
- •Угоди країн Латинської Америки по охороні інтелектуальної промислової власності
- •6.4. Участь України в міжнародних договорах про інтелектуальну власність
- •Тема 7. Правова охорона об'єктiв інтелектуальної власності
- •7.1. Охорона прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •7.2. Охорона прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 8. Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності
- •8.1. Міжнародна охорона прав на об'єкти промислової власності
- •8.2. Міжнародна охорона об'єктів авторського права і суміжних прав
- •Тема 9. Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •9.1. Форми захисту прав інтелектуальної власності
- •9.2. Способи захисту прав інтелектуальної власності
- •9.3. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди тrірs
- •3. Модульне планування
- •4. Організація самостійної роботи
- •4.1. Перелік тем для виконання самостійної роботи
- •4.2. Ситуаційні завдання
- •4.3. Список рекомендованої літератури для виконання самостійної роботи
- •4.4. Графік виконання і захисту самостійної роботи
- •5. Організація підсумкового контролю знань для студентів денної форми навчання
- •Система оцінювання академічних досягнень студента
- •Переклад з 100-бальної шкали в 5-бальну здійснюється в такий спосіб:
- •5.1. Перелік питань до складання заліку
- •5.2. Тести для підготовки до складання заліку
- •5.3. Приклад завдання при складанні заліку
- •5.4. Список рекомендованої літератури для підготовки до заліку
- •6. Організація контролю знань студентів заочної і прискореної форм навчання
- •6.1. Перелік тем для виконання самостійної роботи
- •7. Організація підсумкового контролю знань (для студентів заочної та прискореної форм навчання)
- •Система оцінювання академічних досягнень студента
- •Переклад з 100-бальної шкали в 5-бальну здійснюється в такий спосіб:
Ніцька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
Ніцька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків є багатостороннім міжнародним договором, підписаним 15 червня 1957 року. Вона вступила в силу 8 квітня 1961 р., була переглянута в Стокгольмі 14 червня 1967 р. і в Женеві 13 травня 1977 р. Текст після цього останнього перегляду називається «Женевський акт», до тексту якого в 1979 р. були внесеш поправки.
Угода відкрита для держав - учасниць Паризької конвенції.
Ратифікаційні грамоти або акти про приєднання повинні здаватися на зберігання генеральному директору ВОІВ.
Відповідно до Ніцької угоди міжнародна класифікація включає перелік класів, супроводжуваний при необхідності пояснювальними записками, і алфавітний перелік товарів і послуг, що вказує клас, до якого належить кожний товар або послуга. Обидва переліки- час від часу змінюються і доповнюються Комітетом експертів, в якій представлені всі договірні держави.
Ніцька класифікація існує як на англійській, так і на французькій мові, причому обидва тексти є автентичними. Зараз є також офіційні тексти або офіційні переклади Ніцької класифікації на інших мовах.
Кожна країна Ніцького союзу має право застосовувати Ніцьку класифікації або як головну систему, або як допоміжну систему, маючи на увазі, що країни Ніцького союзу вільні у виборі Ніцької класифікації товарів і послуг в якості єдиної класифікації, яка використовується з метою реєстрації знаків або в збереженні існуючої національної системи класифікації товарів і послуг, а Ніцьку класифікацію використовувати як додаткову класифікацію, яка буде також указуватися в офіційних публікаціях знаків.
За станом на 15 січня 2001 р. учасниками Ніцької угоди були 65 держав.
Хоча учасниками Ніцької угоди є лише 60 держав, фактично класифікацію використовують відомства з товарних знаків більше 140 держав, а також Міжнародне бюро ВОІВ, Відомство Бенілюксу з товарних знаків, Африканська організація інтелектуальної власності і Відомство по гармонізації внутрішнього ринку (по товарних знаках і промислових зразках) Європейського співтовариства.
Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків
Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків була ухвалена 12 червня 1973 р. на Дипломатичній конференції у Відні. Угода вступила в силу 9 серпня 1985 р. Угода відкрита для держав - учасниць Паризької конвенції. Ратифікаційні грамоти або акти про приєднання повинні здаватися на зберігання генеральному директору ВОІВ.
Угода тісним чином пов'язана з іншими класифікаційними документами, зокрема з Ніцькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків і Страсбурзькою угодою про Міжнародну патентну класифікацію.
Угодою засновується класифікація для знаків, які включають образотворчі елементи або складаються з них. Класифікація складається з 29 категорій, 144 груп і 1569 підгруп, згідно з з якими вкрай детально класифікуються образотворчі елементи знака.
Полегшення проведення попереднього пошуку, будучи головною метою Міжнародної класифікації, не чинить, згідно з самою Угодою, ніякого впливу на об'єм охорони, що надається знаку. Проте держави на свій розсуд мають право надати Класифікації правову компетенцію, що виходить за межі простих адміністративних можливостей, що надаються Угодою.
Держави - члени Союзу мають право застосовувати Міжнародну класифікацію або як основну, або як допоміжну систему. Іншими словами, у них є вибір: розглядати Міжнародну класифікацію як єдину використовувану класифікацію або застосовувати її разом з національною класифікацією.
Міжнародна класифікація містить не тільки підгрупи, але і додаткові підгрупи, призначені для образотворчих елементів, які вже охоплені основними підгрупами, але які вважається доцільним згрупувати згідно з певним критерієм для полегшення пошуку.
В такій специфічній області, як знаки, вже існує Міжнародна класифікація товарів і послуг, створена Ніцькою угодою 1957 р. Необхідно відрізняти Віденську Класифікацію, яка класифікує знаки за їх образотворчими елементами, від Ніцької Класифікації, що класифікує знаки за товарами і послугами.
Угодою створений Комітет експертів для внесення поправок і доповнень до Міжнародної класифікації. Комітет складається з представників країн - членів Союзу.
За станом на 15 січня 2001 р. до Угоди приєдналися 17 держав.
Віденську класифікацію використовують патентні відомства принаймні ЗО держав, а також Міжнародне Бюро ВОІВ, Відомство Бенілюксу по товарних знаках і Відомство по гармонізації внутрішнього ринку (по товарних знаках і промислових зразках) Європейського співтовариства.