
- •1. Вступ
- •1.1. Опис
- •1.2. Рівень
- •Тема 1. Основні поняття інтелектуальної власності
- •1.1. Основні поняття I визначення
- •1.2. Результат творчої діяльності як об'єкт власності
- •1.3. Правовий зміст інтелектуальної власності
- •1.4. Поняття об'єктів права інтелектуальної власності
- •Тема 2. Еволюція інтелектуальної власності
- •2.1. Еволюція промислової власності
- •2.2. Еволюція авторського права і суміжних прав
- •2.3. Еволюція інтелектуальної власності в Україні
- •Тема 3. Мiсце I роль інтелектуальної власностi в економiчному 1 соцiальному розвитку суспiльства
- •3.1. Соціально-економічні стратегії в країнах світу
- •3.2. Промислова власність і розвиток
- •3.3. Авторське право і розвиток культури
- •3.4. Соціологічні аспекти інтелектуальної власності
- •Тема 4. Обєкти і субєкти права iнтелектуальної власностi
- •4.1. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності
- •4.2. Об'єкти і суб'єкти авторського права і суміжних прав
- •4.3. Об'єкти і суб'єкти права промислової власності
- •4.4. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
- •Тема 5. Система охорони інтелектуальної власності в україні
- •5.1. Інститути права інтелектуальної власності
- •5.2. Джерела права інтелектуальної власності інтелектуальної власності
- •Тема 6. Міжнародна система охорони інтелектуальної власності
- •6.1. Міжнародні договори в сфері інтелектуальної власності
- •Договори, що встановлюють міжнародну систему охорони Паризька конвенція з охорони промислової власності
- •Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження на товарах
- •Найробський договір про охорону олімпійського символу
- •Договір про закони по товарних знаках
- •Договори, що полегшують отримання охорони промислової власності в декількох країнах Договір про патентну кооперацію (рст)
- •Договір про патентне право
- •Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури
- •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- •Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридський протокол)
- •Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження і їх міжнародній реєстрації
- •Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •Договори, що засновують міжнародні класифікаційні системи Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію
- •Ніцька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
- •Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків
- •Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків
- •6.2. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
- •Адміністрування міжнародних договорів
- •6.3. Міжнародна співпраця в рамках регіональних договорів про інтелектуальну власність
- •Африканські угоди про створення організацій інтелектуальної власності
- •Угоди країн Латинської Америки по охороні інтелектуальної промислової власності
- •6.4. Участь України в міжнародних договорах про інтелектуальну власність
- •Тема 7. Правова охорона об'єктiв інтелектуальної власності
- •7.1. Охорона прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •7.2. Охорона прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 8. Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності
- •8.1. Міжнародна охорона прав на об'єкти промислової власності
- •8.2. Міжнародна охорона об'єктів авторського права і суміжних прав
- •Тема 9. Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •9.1. Форми захисту прав інтелектуальної власності
- •9.2. Способи захисту прав інтелектуальної власності
- •9.3. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди тrірs
- •3. Модульне планування
- •4. Організація самостійної роботи
- •4.1. Перелік тем для виконання самостійної роботи
- •4.2. Ситуаційні завдання
- •4.3. Список рекомендованої літератури для виконання самостійної роботи
- •4.4. Графік виконання і захисту самостійної роботи
- •5. Організація підсумкового контролю знань для студентів денної форми навчання
- •Система оцінювання академічних досягнень студента
- •Переклад з 100-бальної шкали в 5-бальну здійснюється в такий спосіб:
- •5.1. Перелік питань до складання заліку
- •5.2. Тести для підготовки до складання заліку
- •5.3. Приклад завдання при складанні заліку
- •5.4. Список рекомендованої літератури для підготовки до заліку
- •6. Організація контролю знань студентів заочної і прискореної форм навчання
- •6.1. Перелік тем для виконання самостійної роботи
- •7. Організація підсумкового контролю знань (для студентів заочної та прискореної форм навчання)
- •Система оцінювання академічних досягнень студента
- •Переклад з 100-бальної шкали в 5-бальну здійснюється в такий спосіб:
Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження на товарах
Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження на товарах була ухвалена в 1891 р. З тих пір вона піддавалося низці переглядів: у Вашингтоні (1911 р.), в Гаазі (1925 р.), в Лондоні (1934 р.), в Лісабоні (1958 р.) і в Стокгольмі (1967 р.)
Відповідно до цієї Угоди на всі товари, що містять неправдиве або таке, що вводить в оману, Зазначення походження, яке прямо або опосередковано вказує як країну або місце походження одну з договірних держав або на місце, що знаходиться в такій державі, повинен бути накладений арешт при їх ввезенні або, у разі якщо національним законодавством такий арешт не передбачається, таке ввезення повинне бути заборонено, а у разі якщо й арешт товарів при ввезенні, і заборона ввезення, і арешт товарів всередині країни не передбачені національним законодавством, то «надалі до зміни цього законодавства ці заходи замінюються такими позовами і засобами правового захисту, які в подібних випадках надаються законом власним громадянам» [170].
Суди кожної договірної держави мають право визначати які найменування не підпадають під дію положень Угоди (за винятком регіональних найменувань походження продукції виноробства, які не охоплюються даною обмовкою).
Угода не передбачає створення союзу, керівного органу або бюджету.
Найробський договір про охорону олімпійського символу
Договір про охорону олімпійського символу був ухвалений в Найробі 26 вересня 1981 р. За станом на 15 січня 2001 р. учасниками цього Договору були 40 держав.
Першими Договір у 1982 р. підписали Єгипет, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія, Кенія.
Договір відкритий для будь-якої держави, що є членом ВОІВ, Паризького союзу, Організації Об'єднаних Націй або якої-небудь із спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН.
Всі держави - учасниці цього Договору зобов'язані «відмовляти в реєстрації або визнавати недійсною реєстрацію в якості знака і забороняти шляхом відповідних заходів використання в якості знака або іншого позначення в комерційних цілях будь-якого позначення, що складається з олімпійського символу або містить цей символ», окрім тих випадків, коли на це є дозвіл міжнародного олімпійського комітету.
Договір також передбачає, що у всіх випадках, коли Міжнародному олімпійському комітету сплачується ліцензійне мито за дозвіл на використання олімпійського символу в комерційних цілях на території держави - учасника Договору, частина прибутків повинна відраховуватися на користь зацікавлених національних олімпійських комітетів.
Договір не передбачає створення союзу, керівного органу або бюджету.
Договір про закони по товарних знаках
Договір про закони по товарних знаках був ухвалений 27 жовтня 1994 р. на дипломатичній конференції в Женеві і вступив в силу 1 серпня 1996 р. після закінчення трьох місяців після того, як п'ять країн здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти або акти про приєднання. Його мета полягає в спрощенні і гармонізації адміністративних процедур стосовно національних заявок і охорони знаків. До договору можуть приєднуватися окремі держави, а також міжурядові організації, у яких є своє відомство по реєстрації товарних знаків на території країн - членів цих організацій (наприклад, Європейський Союз і Африканська організація інтелектуальної власності). Положення Договору доповнені Інструкцією і типовими міжнародними бланками.
Договір застосовується до знаків, що відносяться до товарів і послуг, отже, країни, що приєдналися до Договору, будуть зобов'язані реєструвати і такі знаки. Договір не застосовується до колективних знаків, сертифікаційних і гарантійних знаків, оскільки порядок їх реєстрації в різних країнах істотно розрізняється. Голографічні знаки і знаки, що не сприймаються візуально (наприклад, звукові і нюхові знаки), також виключені з сфери регулювання, оскільки лише незначне число країн в своєму законодавстві передбачає охорону таких знаків. Отже, Договір розповсюджується на візуальні позначення, а стосовно країн, які приймають до реєстрації об'ємні знаки, - і на них.
Велика частина положень ТЬТ пов'язана з процедурою реєстрації товарних знаків відповідними відомствами. Ця процедура може бути розділена на три основні фази: заявка на реєстрацію, зміни після реєстрації і продовження реєстрації. Мета договору - чітко визначити, які вимоги може пред'являти до заявника або власника відомство по товарних знаках, а які не може.
Перехідні положення Договору дозволяють договірній стороні відстрочити приведення свого національного законодавства про товарні знаки до відповідності з Договором до 28 жовтня 2004 р.
За станом на 15 січня 2001 р. учасниками Договору були двадцять шість держав.
Першими Договір в 1996 р. підписали Монако, Республіка Молдова, Україна, Чеська Республіка, Шрі-Ланка і Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.