
- •1. Вступ
- •1.1. Опис
- •1.2. Рівень
- •Тема 1. Основні поняття інтелектуальної власності
- •1.1. Основні поняття I визначення
- •1.2. Результат творчої діяльності як об'єкт власності
- •1.3. Правовий зміст інтелектуальної власності
- •1.4. Поняття об'єктів права інтелектуальної власності
- •Тема 2. Еволюція інтелектуальної власності
- •2.1. Еволюція промислової власності
- •2.2. Еволюція авторського права і суміжних прав
- •2.3. Еволюція інтелектуальної власності в Україні
- •Тема 3. Мiсце I роль інтелектуальної власностi в економiчному 1 соцiальному розвитку суспiльства
- •3.1. Соціально-економічні стратегії в країнах світу
- •3.2. Промислова власність і розвиток
- •3.3. Авторське право і розвиток культури
- •3.4. Соціологічні аспекти інтелектуальної власності
- •Тема 4. Обєкти і субєкти права iнтелектуальної власностi
- •4.1. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності
- •4.2. Об'єкти і суб'єкти авторського права і суміжних прав
- •4.3. Об'єкти і суб'єкти права промислової власності
- •4.4. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
- •Тема 5. Система охорони інтелектуальної власності в україні
- •5.1. Інститути права інтелектуальної власності
- •5.2. Джерела права інтелектуальної власності інтелектуальної власності
- •Тема 6. Міжнародна система охорони інтелектуальної власності
- •6.1. Міжнародні договори в сфері інтелектуальної власності
- •Договори, що встановлюють міжнародну систему охорони Паризька конвенція з охорони промислової власності
- •Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження на товарах
- •Найробський договір про охорону олімпійського символу
- •Договір про закони по товарних знаках
- •Договори, що полегшують отримання охорони промислової власності в декількох країнах Договір про патентну кооперацію (рст)
- •Договір про патентне право
- •Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури
- •Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
- •Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридський протокол)
- •Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження і їх міжнародній реєстрації
- •Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •Договори, що засновують міжнародні класифікаційні системи Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію
- •Ніцька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
- •Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації образотворчих елементів знаків
- •Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків
- •6.2. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
- •Адміністрування міжнародних договорів
- •6.3. Міжнародна співпраця в рамках регіональних договорів про інтелектуальну власність
- •Африканські угоди про створення організацій інтелектуальної власності
- •Угоди країн Латинської Америки по охороні інтелектуальної промислової власності
- •6.4. Участь України в міжнародних договорах про інтелектуальну власність
- •Тема 7. Правова охорона об'єктiв інтелектуальної власності
- •7.1. Охорона прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •7.2. Охорона прав на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Тема 8. Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності
- •8.1. Міжнародна охорона прав на об'єкти промислової власності
- •8.2. Міжнародна охорона об'єктів авторського права і суміжних прав
- •Тема 9. Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •9.1. Форми захисту прав інтелектуальної власності
- •9.2. Способи захисту прав інтелектуальної власності
- •9.3. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди тrірs
- •3. Модульне планування
- •4. Організація самостійної роботи
- •4.1. Перелік тем для виконання самостійної роботи
- •4.2. Ситуаційні завдання
- •4.3. Список рекомендованої літератури для виконання самостійної роботи
- •4.4. Графік виконання і захисту самостійної роботи
- •5. Організація підсумкового контролю знань для студентів денної форми навчання
- •Система оцінювання академічних досягнень студента
- •Переклад з 100-бальної шкали в 5-бальну здійснюється в такий спосіб:
- •5.1. Перелік питань до складання заліку
- •5.2. Тести для підготовки до складання заліку
- •5.3. Приклад завдання при складанні заліку
- •5.4. Список рекомендованої літератури для підготовки до заліку
- •6. Організація контролю знань студентів заочної і прискореної форм навчання
- •6.1. Перелік тем для виконання самостійної роботи
- •7. Організація підсумкового контролю знань (для студентів заочної та прискореної форм навчання)
- •Система оцінювання академічних досягнень студента
- •Переклад з 100-бальної шкали в 5-бальну здійснюється в такий спосіб:
4.4. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
Одним із важливих об'єктів права інтелектуальної власності є сорти рослин. 21 квітня 1993 року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про охорону прав на сорти рослин», який регулює відносини, що виникають у зв'язку з одержанням, використанням, захистом, відчуженням і припиненням дії права на сорт рослин в Україні.
Сорт рослин - окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони:
може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;
може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;
може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.
Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.
Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин є автор сорту рослин, інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, за договором чи законом.
Виведення нових порід тварин і птиці вищої якості — це досить копітка і важлива справа. Результати селекційної діяльності в галузі тваринництва в умовах ринкової економіки стають товаром, на який є значний попит і який здатний приносити значний прибуток.
Об'єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержання певної продукції.
Суб'єктами племінної справи у тваринництві є:
власники племінних (генетичних) ресурсів;
підприємства (об'єднання) з племінної справи, селекційні, селекційно-технологічні та селекційно-гібридні центри, іподроми, станції оцінки племінних тварин;
підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які надають відповідні послуги та беруть участь у створенні та використанні племінних (генетичних) ресурсів;
власники не племінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.
Об'єкти компонування інтегральних мікросхем. Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на топографії інтегральних мікросхем регулюються Законом України «про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем».
Інтегральна мікросхема - мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовано в об'ємі і (або) поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.
Компонування інтегральної мікросхеми - зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.
Об'єктом правової охорони є саме компонування інтегральної мікросхеми. Воно характеризується такими ознаками:
компонування, зафіксоване на матеріальному носії;
такий матеріальний носій може бути в об'ємі або на по верхні матеріалу;
складається з елементів і з'єднань між ними;
ці елементи зв'язані між собою неподільно.
Суб'єктами права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є автор компонування та інші особи, які набули прав на компонування інтегральної мікросхеми за договором чи законом.
Комерційна таємниця. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Наукове відкриття входить в перелік охоронюваних об'єктів інтелектуальної власності відповідно до ст.420 Цивільного кодексу України. Лише в двох його статтях розкриваються поняття і право на наукове відкриття (це питання поки що не набуло подальшого розвитку в законодавчих документах).
З визначення відкриття випливають критерії його охороноздатності:
відкриття повинне бути науковим положенням, обґрунтованим теоретично і, як правило, підтвердженим експериментально (у зв'язку з чим між датами пріоритету і реєстрації відкриття проходить іноді не одне десятиліття);
відкриття повинне мати своїм об'єктом закономірність, властивість або явище матеріального світу;
відкриття повинне бути новим, тобто раніше не відомим у світі науковим положенням;
відкриття повинне вносити корінні зміни в рівень пізнання (що і доводиться десятиліттями).
У п.14 Положення зазначено, що «пріоритет відкриття визначається по даті, коди вперше було сформульоване положення, заявлене в якості відкриття, або по даті опублікування зазначеного положення в відкритому друку, або по даті доведення його іншим шляхом до відома третіх осіб». У випадку відсутності офіційного підтвердження дати пріоритету, він установлюється по даті надходження заявки на відкриття в патентне відомство (у теперішній час заявки на відкриття патентним відомством не приймаються). Таким чином, претендентам на відкриття необхідно мати офіційно підтверджений факт обнародування сутності відкриття.
Ст.458 ЦКУ: «Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом».
Науково-технічна інформація. Основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу визначає Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 року. Метою Закону є створення в Україні правової бази для одержання та використання науково-технічної інформації.
Науково-технічна інформація — це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності.
Об'єктом відносин у сфері науково-технічної інформації є документована на будь-яких носіях або публічно оголошувана вітчизняна і зарубіжна науково-технічна інформація. Науково-технічна інформація охоплює отримувані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності результати, зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.
Науково-технічна інформація є суспільним надбанням, необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема наукової і технічної творчості.
Науково-технічна інформація, що є продуктом інтелектуальної творчої праці, становить об'єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним законодавством.
Суб'єктами відносин у сфері науково-технічної інформації є державні органи, органи місцевого і регіонального самоврядування, юридичні особи та громадяни України, міжнародні організації, іноземні юридичні особи і громадяни та особи без громадянства.
Фізичні та юридичні особи виступають як творці і накопичувачі науково-технічної інформації, власники, виробники, зберігачі і споживачі інформаційної продукції та послуг, а також як посередники у сфері науково-інформаційної діяльності.
Під «ноу-хау» розуміється конфіденційне знання (інформація), метод, процеси і їх застосування відносно будь-яких матеріалів, товарів або послуг (що не знаходяться в державній власності), які були розроблені, створені або винайдені.
На «ноу-хау»ні патенти, ні свідоцтва, ні будь-які інші охоронні документи не видаються. Вона підлягає захисту на загальних цивільно-правових засадах.
Ноу-хау як термін і як продукт комерційного обороту і об'єкт правового регулювання з'явився в США, але незабаром вийшов на міжнародну арену. В буквальному перекладі з англійського know-how означає «знати як» (скорочений варіант фрази «знати, як це зробити»). Часто термін ноу-хау помилково вживають як синонім важливої технічної новинки.
В сучасних умовах розвитку економіки інформація комерційного або технічного характеру, використання якої дозволяє підвищувати ефективність бізнесу, є вельми значущим і достатньо дорогим товаром. Як необхідний елемент бізнесу, вона може посідати важливе місце в структурі активів компанії.