Перелік програмних питань для самостійного вивчення

1. Облік операцій, що проводяться вечірніми касами та касами перерахунку.

2. Зберігання і облік цінностей та документів у грошових сховищах.

3. Облік операцій з підкріплення операційних кас установ комерційного банку.

Тема 6 облік операцій комерційного банку за безготівковими розрахунками Термінологічний словник

Авізуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату.

Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Банк платника/одержувача/стягувача – банк, що обслуговує платника/одержувача/стягувача.

Банк-емітент – банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (чекову книжку).

Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Бенефіціар – особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив.

Виконуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві.

Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, який складається з двох частин: 1) верхньої – вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; 2) нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.

Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Чекодавець – підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель – підприємство або фізична особа, яка є одержувачем коштів за чеком.

План семінарського заняття

1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів.

2. Облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень.

3. Облік розрахунків чеками.

4. Розрахунки акредитивами: особливості здійснення та відображення в обліку.