1.3. Життєвий цикл комп’ютерних систем обробки інформації

Життєвий цикл комп’ютерних систем обробки економічної інформації є моделлю створення і використання системи, що відображає її різні стани, починаючи з моменту виникнення необхідності в автоматизації управління підприємством і закінчуючи моментом його повного виходу з побуту. Життєвий цикл включає такі основні етапи:

аналіз вимог;

проектування;

реалізація – програмування і впровадження;

тестування і налагодження;

експлуатація і супровід.

Життєвий цикл створюється відповідно до принципу спадного проектування і, як правило, має інтерактивний характер: реалізовані етапи, починаючи з більш ранніх, циклічно повторюються відповідно до змін вимог і зовнішніх умов, введенням нових обмежень і ін. На кожному етапі життєвого циклу породжується визначений набір документів – описи постановок задач, технічного забезпечення, програмного забезпечення, технологічного процесу розв’язання задач, накази, розпорядження тощо.

Існуючі моделі життєвого циклу визначають порядок виконання етапів у ході розробки, а також критерії переходу от етапу до етапу. Найбільш популярні моделі:

• Каскадна модель – перехід до наступного етапу здійснюється після повного завершення попереднього етапу і характеризується чітким поділом даних і процесів їхньої обробки.

• Поетапна модель із проміжним контролем – ітераційна модель розробки з циклами зворотного зв'язку між етапами (легше виконувати міжетапні коректування, однак час кожного етапу розтягується на увесь період розробки).

• Спіральна модель.

1.4. Сучасні підходи до створення комп’ютерних систем

У залежності від того, яким методом виконуються аналіз і проектування, звичайно виділяються такі методи створення комп’ютерних систем обробки інформації:

• структурно-орієнтовані;

• об’єктно-орієнтовані;

• процесно-орієновані.

Структурним аналізом називають метод дослідження системи, що починається з загального огляду її і потім деталізується, здобуваючи ієрархічної структури з усе більш великим числом рівнів. Методи структурного аналізу дозволяють перебороти складність великих систем шляхом розчленовування їх на частині – так звані “чорні шухляди” і ієрархічної організації цих чорних шухляд. Для таких методів властиві:

• розбивка на рівні абстракції з обмеженим числом елементів на кожному з рівнів;

• обмежений контекст, що включає лише важливі на будь-якому рівні деталі;

• використання суворих формальних правил запису;

• послідовне наближення до кінцевого результату.

Базовими будівельними блоками при використанні структурного підходу є модулі. Модулі реалізуються у всіх існуючих на дійсний час мовах програмування.

Важливе місце в розробках комп’ютерних систем належить об’єктно-орієнтованим методологіям, що базуються на об'єктній декомпозиції предметної області, яка подається у виді сукупності об'єктів. Об'єкти предметної області взаємодіють між собою за допомогою передачі повідомлень. Як об'єкти предметної області можуть розглядатися конкретні предмети, а також абстрактні чи реальні сутності. Кожен об'єкт характеризується своїм станом, а також набором операцій для перевірки і зміни цього стану. Кожен об'єкт є представником визначеного класу однотипних об'єктів, що визначає їхні загальні властивості. Об'єктно-орієнтований підхід реалізовано у багатьох мовах програмування (наприклад, Visual C++, Visual Basic, Turbo Pascal) і системах управління базами даних (Microsoft Access, Visual FoxPro).

Процесно-орієнтований підхід базується на положенні, що процес впровадження інформаційної системи в організації тісно зв'язаний з перебудовою самої системи управління – оптимізацією організаційної структури, процесів і функцій, що описують взаємодія ланок цієї структури, а також зі зміною мотивації персоналу.

Процес зміни системи управління підприємством є багатоетапним. На першій стадії варто визначитися з місією підприємства і його стратегічними цілями, виходячи з аналізу зовнішнього середовища за допомогою дослідження ринку, аналізу економічних, політичних і інших факторів. Наступний етап – аналіз і адаптація внутрішнього середовища підприємства з тією метою, щоб її структура і принципи функціонування відповідали місії підприємства і були спрямовані на досягнення поставлених цілей. Цей етап називається реінжинірингом бізнесів-процесів. Бізнеси-процеси – це ділові, адміністративні, технологічні процедури функціонування підприємства, до яких належать: документообіг, управління фінансовими потоками, матеріальними ресурсами, персоналом, технологічними процесами і т.д. Спочатку розглядається існуюча система управління підприємством: виявляються витратні центри, формуються моделі – структурні, функціональні, моделі даних, а також комплексні – “як є” і “як має бути”. Потім складається план заходів щодо переходу зі стану “як є” до стану “як має бути”, і при необхідності проектується інформаційна комп’ютерна система, що підвищує ефективність функціонування підприємством.

Інструментарій, яким користаються для реалізації процесно-орієнтованого підходу до створення комп’ютерних систем, називається CASE-засобами. CASE-засоби підтримують усі стадії створення і впровадження інформаційної системи: від постановки задач, що підлягають автоматизації, до генерації машинного коду.

2. Створення нової інформаційної бази даних, підготовка системи до роботи. Технологічний процес розв’язання задач “Облік грошових

засобів у касі підприємства”, “Облік розрахунків з підзвітними особами” у середовищі програми 1С: Бухгалтерія 8.0 для України