8.4. Правопис відмінкових закінчень іменників III і IV відмін та іменникових суфіксів

1. Іменники III відміни мають закінчення -і в родовому, давальному, місцевому відмінках однини та називному й знахідному множини: радості, ночі, тіні, подорожі, верфі.

2. В орудному відмінку однини ці іменники мають закінчення -ю, перед яким відбувається подвоєння між голосними: тінню, піччю, міддю, річчю, віддаллю, але матір’ю, веф’ю, кров’ю, радістю, скатертю.

3. У закінченнях давального, орудного та місцевого відмінків множини після шиплячих пишемо -а, а не -я: ночам, ночами, ночах; зустрічам, зустрічами, зустрічах.

4. В іменниках IV відміни після шиплячих пишеться тільки суфікс -ат- (лошата, коліщата, курчата), після інших приголосних – суфікс -ят- (телята, ягнята, орлята). Іменники з суфіксом -єн- у родовому та орудному відмінках однини мають паралельні форми: ім’я – імені, ім’ям – іменем, плем’я – племені, плем’ям – племенем.

5. Суфікси -ар, -яр, -ач, -яч пишуться без ь: лікар, богатир, столяр, сівач, діяч; а суфікси -ець, -тель, -єньк-, -оньк- пишуться з ь: хлопець, учитель, рученька, головонька.

6. Не слід плутати суфікси -ечок-, -ечк-, -єчк- із суфіксами -ичок-, -ичк- зі зменшено-пестливим значенням, які бувають тільки у словах на -ик, -иця. Наприклад: мішечок, сонечко, батенько, донечка, книжечка, чаєчка, але столичок, коничок, горличка, криничка, паличка.

7. В іменниках дієслівного походження під наголосом пишеться суфікс -іння: хотіння, терпіння, зубожіння, горіння; але коли наголос на корені, пишемо -ення: напруження, вторгнення, завершення.

8. У збірних іменниках пишемо суфікс -иння: гарбузиння, павутиння, коноплиння. У збірних іменниках вживається також суфікс -ив(о): вариво, куриво, прядиво, печиво, але марево.

9. Для утворення чоловічих імен по батькові після твердих приголосних основи вживається суфікс -ович (Івано­вич, Ігорович, Трохимович), після м’яких приголосних – -ьович (Васильович), після голосних – -йович (Олексійо­вич, Мусійович). У жіночих іменах по батькові після приголосних пишемо суфікс -івн(а), після голосних – -ївн(а): Петрівна, Іванівна, Олексіївна, Корніївна.

10. Чоловічі та жіночі імена по батькові відмінюються, як іменники І і II відмін.

Література: [15; 17].

Завдання для самостійної роботи:

1. Поставте іменники в родовому відмінку однини; поясніть, чому вони мають закінчення -а (-я) чи -у (-ю).

Атом, атрибут, Алжир (місто), Алжир (країна), бабуїн, багаж, базар, Байкал, бальзам, бар (одиниця виміру), бар (ресторан), батон, вірус, витязь, в’юн, Вашингтон (місто), Вашингтон (штат), Вашингтон (прізвище), газон, гайморит, гомін, гараж, Даллас, декан, деканат, диван, Донецьк, дзвін, євроремонт, єфрейтор, їжак, їдок, жайворонок, жакет, жасмин, жеребець, жест, жир, жрець, журнал.

2. Поставте іменники в родовому відмінку однини; поясніть, чому вони мають закінчення -а (-я) чи -у (-ю).

Завал, заклад, заголовок, Зиґфрід, загривок, засік, зАмок , замОк, звір, зигзаг, ігумен, ідеал, інопланетянин, Іркутськ, інтерфейс, ірод, іудаїзм, йогурт, йоркшир, йод, йог, кабель, козак, Київ, календар, канцлер, капітан, Коннектикут, капрон, каток, кашель, кілометр, комод, конспект, контраст, кінь, кучер, лад, Львів, легіон, легіонер, ліс, лящ, ломбард, люд, мавр, мазок, Мадрид, майдан, майданчик, маяк, мис.