Тема 5. Написання складних слів

5.1. Загальні правила правопису складних слів

Складні слова можуть утворюватися за допомогою сполучних звуків і без них.

1. Коли перша частина складного слова прикметник твердої групи, то сполучним звуком виступає о: важкоатлет, гірничопромисловий, чорногуз,

якщо першою частиною такого слова є прикметник м’якої групи, то перед о пишеться ь: верхньодніпровський, давньоруський, середньовіччя, синьоокий.

Увага. З цими словами не слід змішувати складних слів, першою частиною яких є вищий ступінь прислівника на е: вищезгаданий, нижчепідписаний.

2. Коли перша частина складного слова – іменник або займенник, то сполучним звуком буває:

а) після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о: атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель; але: кожум’яка, овочесховище, очевидний;

б) після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м’якої групи, пишеться е: бурелом, землетрус, працездатний, яйцеподібний, але: конов’язь, костогриз, костоправ, свинопас;

в) після й, яким закінчується основа іменника м’якої групи, або м’якого подовженого приголосного першої частини пишеться є: боєздатність, краєзнавство; життєздатний, життєпис, сміттєзбірник.

3. Складні слова можуть утворюватися без сполучного звука – шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися:

а) на голосний звук: всюдихід, кількаразовий, радіокомітет; у словах із числівниками одно-, дво-, три-, чотири-: одноденний, двоярусний, триніжок, чотирикутник. Також у словах із тими числівниками, що в родовому відмінку мають закінчення -и: двадцятирічний, п’ятикутний, семимильний;

б) на приголосний звук: Белград, Новгород; в абревіатурах: виконком, колгосп, медінститут; у словах із числівниками двох-, трьох-, чотирьох-, якщо дальша частина починається голосними а, о: двохосьовий, чотирьохактний.

4. Складні слова можуть писатися разом і через дефіс.

Разом пишуться:

а) усі складноскорочені слова й похідні від них: Нацбанк Міносвіти, міськрада, облвиконком, профспілка, радгосп, соцстрах; профспілковий, радгоспний, соцстрахівський. Сюди належать і всі складноскорочені з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно- тощо.

б) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначається цифрою): двобічний, сімдесятиріччя, трикутник, трипроцентний, чотиримісячний.

Через дефіс пишуться:

а) повторення того самого слова з метою підсилити його основне значення, зокрема: в дієсловах для підсилення інтенсивності дії: писав-писав, робив-робив, ходив-ходив; у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри, ознаки: білий-білий, легенький-легенький, багато-багато, тихо-тихо.

б) поєднання синонімічних слів: гидко-бридко, зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо; антонімічних елів: більш-менш, видимо-невидимо; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа); слів з тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами й суфіксами: великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький.

Примітка 1. Два однакових іменники, з яких один має форму на­зивного відмінка, а другий – орудного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином. Так само й займенники: сама самотою.

в) поєднання слів, що означають приблизність: день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотири.

Примітка 2. Поєднання слів зі значенням приблизності або тих чи інших числових меж можуть складатися також і з двох числівників, позначених цифрами. У цих випадках між ними ставиться тире: 3–4 (дні), учні 8–10 класів.

г) складні вигуки та звуконаслідування: гей-гей, ого-го, бом-бом.

д) звуки в словах, що вимовляються протяжно: По-о-дай, і то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (А. Тесленко); ІІо-о-лк, стій!

е) літерні абревіатури з належними до них цифрами: Ту-154, ЗІЛ-111.

є) літерні найменування паралельних класів у школах: 7-Л, 10-В.

ж) терміни, до складу яких входить літера алфавіту: Т-подібний.

з) літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс: с.-г. – сільськогосподарський, с.-д. – соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. – старослов’янський; скорочення, утворені від словосполук, пишуться окремо: с. г. – сільське господарство.