Тема 6: Облік розрахунків з оплати праці

Заробітна плата – це винагорода, нарахована, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовою згодою власник чи уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу. Розрізняють основну і додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми робочого часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у виді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок.

Додаткова заробітна плата – оплата праці понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати – виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства, які здійснюються понад установленими зазначеними актами норми.

Окремі показники з праці і його оплаті встановлюють підприємства самостійно (чисельність працівників, ставки, розцінки оплати, умови преміювання, системи і форми оплати).

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

- тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

- міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифно - кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються Міністерством праці України.

Рівень мінімальної ставки на підприємстві не може бути нижче державного, але може перевищувати його при додержанні норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами. При цьому такий рівень фіксується в колективному договорі та є підставою для розроблення тарифних ставок і окладів з урахуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт тощо.

Порядок нарахування зарплати й інших виплат по деяких видах:

1) заробіток за розцінками визначається шляхом множення розміру розцінки за одиницю на фактичний обсяг виконаних робіт;

2) зарплата за ставками визначається за фактично відпрацьований час. Якщо працівник виконав норму часу, то йому нараховується оклад. При невиконанні норми робочого часу оклад треба розділити на нормативний робочий час і помножити на фактично відпрацьований;

3) відпускні нараховуються виходячи із середнього заробітку за 12 місяців. Для нарахування відпускних необхідно заробіток за рік розділити на 365 (366) за мінусом 10 святкових днів і помножити на кількість календарних днів відпустки;

4) робота у вихідні і святкові дні оплачується в подвійному розмірі чи за бажанням працівника надається день відпочинку;

5) лікарняні оплачуються по середньому заробітку, обчисленому за 6 попередніх календарних місяці, з урахуванням розміру допомоги. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу (загального трудового стажу). При стажі до 5 років - допомога 60%, до 8 років – 80%, понад 8 років – 100%. Виплата лікарняних за перші 5 днів здійснюється за рахунок підприємства, а з шостого дня непрацездатності – за рахунок Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності;

6) за час виконання державних чи громадянських обов'язків гарантується збереження місця роботи і середній заробіток, обчислений за останні 2 місяці.

Середньоденний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми заробітку двох місяців на кількість робочих днів цих місяців. Отриманий результат помножується на кількість днів, зайнятих працівником при виконанні держаних обов'язків;

7) премії нараховуються відповідно до умов преміювання, діючих на даному підприємстві.

Типові форми первинного обліку для розрахунків по зарплаті затверджені наказом Мінстата України № 144: П–49 «Розрахунково-платіжна відомість»; П–50 «Розрахункова відомість»; П–52 «Розрахунок зарплати»; П–53 «Платіжна відомість»; П–54 «Особовий рахунок».

Із зарплати проводяться утримання. Вони можуть бути:

1. Обов'язкові, передбачені законодавчими актами:

а) податок на прибуток фізичних осіб;

б) збір до Пенсійного фонду;

в) внески по страхуванню на випадок безробіття;

г) внески по страхуванню на випадок тимчасової втрати працездатності;

д) по виконавчих листах.

2. Необов'язкові, які робляться лише по письмовій згоді працівника:

а) профспілкові внески;

б) страхові внески по особистому страхуванню;

в) плата за комунальні послуги;

г) погашення недостачі, нарахування;

д) перерахування частини або всієї зарплати на особовий рахунок банку.

Основний вид утримань – податок на прибуток фізичних осіб. Об'єктом оподаткування є сукупний дохід громадян за календарний рік, який складається з місячних оподатковуваних доходів.

Завдання 42. Цільова настанова

На підставі нижченаведених даних записати операції за травень місяць у журнал реєстрації господарських операцій і відбити на рахунках бухгалтерського обліку.

Матеріал для виконання завдання