Гостра судинна недостатність - колапс

Він виникає тоді, коли в організмі у відповідь на надсильні подразнення не встигає чи не може включитись компенсаторний механізм стимуляції симпатико - адреналової системи. У цих випадках виникає невідповідність між ОЦК та об'ємом судинного русла.

Кров відтікає в судини мікроциркуляції (децентралізація кровообігу), зменшується об'єм її надходження до серця, серцевий викид та АТ.

Гіпоперфузія мозку і міокарда спричинюють втрату свідомості та становлять безпосередню загрозу життю потерпілого.

Форми колапсу

• Кардіогенна

• Судинна

• Геморагічна

Кардіогенна форма колапсу

Зв'язана безпосередньо з захворюваннями серця, що супроводжуються гострим, швидким зменшенням ударного об'єму серця.

Найчастіше це буває при інфаркті міокарда, гострому міокардиті, перикардиті, тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА).

Геморагічна форма колапсу

При гострій масивній крововтраті АТ падає внаслідок швидкого зменшення ОЦК.

У відповідь на виражену крововтрату відбувається рефлекторне скорочення дрібних судин і підвищений викид у кров катехоламінів.

8

та потом. Дихання рідке, поверх-неве. Тони серця приглушені. Пульс – 110/хв, АТ 75/40 мм рт. ст. Яке положення треба надати дитині:	ногами 5 сидячи на кушетці
54. Пацієнт, 51 років, поступив в палату інтенсивної терапії з інфарктом міокарда. Вкажіть на особливості догляду за пацієнтом в перші години захворювання:	1 створити повний фізичний і психічний спокій 2 годувати пацієнта 3 проводити профіл. пролежнів 4 провести очисну клізму 5 провести дихальну гімнастику
55. Хвора В, 54 років, відчуває раптову слабкість, запаморочен-ня, дзвін у вухах, нудоту. Вона падає на землю і непритомніє. Обличчя бліде, зіниці вузькі, є реакція на світло. Кінцівки холод-ні, дихання сповільнене, пульс слабкий. Яка лікувальна тактика:	1 дати вдихати нашатирний спирт 2 введення кофеїну 3 введення кордіаміну 4 введення сульфокамфакаїну 5 введення атропіну
56. У хворого після швидкого ви-пускання асцитичної рідини із че-ревної порожнини АТ знизилось до 80/60 мм рт. ст., з’явились блі-дість шкіри, знизилася Т тіла, піт-ливість. Пульс частий. Діагноз:	1 колапс 2 непритомність 3 шок 4 інфаркт міокарда 5 внутрішня кровотеча
57. У жінки після пологів раптово з’явилися біль і стиснення за гру-диною, ядуха і задишка, ціаноз лиця, шиї, грудної клітки («ціано-тичний ворітник»), вона втратила свідомість, з’явилися судороги, тахікардія, падіння АТ. Діагноз:	1 тромбоемболія легеневої артерії 2 колапс 3 непритомність 4 шок 5 інфаркт міокарда
58. Хворий скаржиться на зами-рання серця, іноді відчуття зупин-ки серця з послідуючим сильним поштовхом, головокружіння, слабкість, «мелькання мушок»,	1 екстрасистолія 2 трепетання передсердій 3 миготлива аритмія 4 пароксизмальна аритмія 5 брадикардія

29

50. Медсестра чергує в палаті інтенсивної терапії хірургічного відділення. Центральний венозний тиск у хворого 150 мм вод. ст. Про що це говорить:	1 у хворого розвивається гостра серцева недостатність 2 це нормальні показники в перші дні після операції 3 у хворого - внутрішня кровотеча 4 у хворого розвивається гостра дихальна недостатність 5 хворий повністю вийшов з наркозу
51. У хворого із стенозом мітрального клапану ознаки набряку легень. АТ підвищений. Які міри з перерахованих необхідно здійснити в першу чергу:	1 інгаляція кисню з піногасника-ми, під язик нітрогліцерин, введення фуросеміду 2 інгаляція кисню з піногасникам, введення кордіаміну, хлористого кальцію 3 інгаляція кисню з піногасника-ми, інфузія дофаміну 4 інгаляція сальбутомолу з ки-шенькового інгалятора, введення еуфіліну 5 введення 0,3 мл адреналіну
52. Пацієнт, який переніс тиждень тому інфаркт міокарда, акроціа-ноз, дихання шумне «клекочуче), із виділенням рожевого пінистого харкотиння, значна кількість різнокаліберних вологих хрипів. Вкажіть, яка група ліків має най-більш виражену патогенетичну дію і з якою слід почати надавати допомогу:	1 піногасники 2 серцеві глікозиди 3 антикоагулянти 4 бронхолітики 5 нітрати
53. Зі слів матері: під час взяття крові з пальця у дівчинки 5 років з’явились слабкість, головокру-жіння, потемніння в очах, шум у вухах. Дитина втратила свідомість протягом 1 хв. Шкіра бліда, вкри-	1 без подушки з припіднятими ногами 2 припіднятим головним кінцем 3 лежачи спиною на горизонтальній поверхні 4 на лівому боці з зігнутими

28

Однак цих компенсаторних реакцій недостатньо для підтримки того рівня АТ, що зміг би забезпечити нормальне кровопостачання органів і тканин.

Судинна форма колапсу

Може спостерігатися при різних патологічних процесах, що супроводжуються судинною недостатністю. Наприклад:

• при інтоксикації при інфекційних захворюваннях;

• при захворюваннях внутрішніх органів: важкі пневмонії, гострий панкреатит, гепатит;

• при отруєннях отруйними речовинами; при електротравмах,

• перегріванні організму; при зниженні змісту кисню у повітрі.

Патогенез судинного колапсу

У патогенезі судинного колапсу основне значення надається різкому зниженню тонусу артеріол і вен у результаті порушень функції судинно-рухового центру й безпосереднього впливу патогенних факторів на периферичні нервові закінчення судин і рецептори так званих рефлексогенних зон (синокаротидний, дуги аорти й ін.).

Внаслідок парезу судин і зниження периферичного судинного опору збільшується місткість судинного русла.

Це приведе до скупчення й застою значної частини крові в деяких судинних ділянках (судинах черевної порожнини) і зменшенню обсягу швидко циркулюючої фракції крові.

У результаті приплив крові до серця знижується, що супроводжується зменшенням хвилинного обсягу кровопостачання й недостатнім кровопостачанням життєво важливих органів і систем, зокрема ЦНС.

Клініка

• У більшості випадках колапс розвивається гостро, раптово.

• Виникають почуття загальної слабкості, запаморочення голови, шуму у вухах.

• Хворий позіхає. Пацієнти відзначають “завісу” перед очима, зниження зору. Акроціаноз, потім дифузний ціаноз.

• Відзначаються нудота, блювання.

• Шкіра стає блідою і вкривається липким потом.

• Сповільнюється пульс, знижується АТ, ЦВТ.

• Глухість тонів серця, частий, слабкий пульс.

• Іноді + судоми (гіпоксія мозку).

9

• При тяжкому стані – порушується свідомість.

• Частіше колапс триває недовго, але у тих випадках, коли цей стан затягується, може розвинутись шок.

Невідкладна допомога

• Хворому надають горизонтального положення з піднятими нижніми кінцівками.

• Обличчя збризкують холодною водою, зігрівають.

• Забезпечують доступ свіжого повітря або подачу кисню.

• Припиняють уведення препаратів, що спричинили колапс.

• Для підвищення судинного тонусу вводять центральні аналептики (0,5-1 мл 25% р. кордіаміну, 1-2 мл 10% р. кофеїну) (крім геморагічного колапсу), вазопресори (0,2 мл 1% р мезатону або 0,5-1 мл 0,1% р. норадреналіну гідротартрату).

• У тому разі, коли колапс затягується, в/в вводять плазмозамінники (200-400 мл поліглюкіну, реополіглюкіну, декстрану), гормональні препарати (3-5 мг/кг гідрокортизону, 0,5-1 мг/кг преднізолону).

• У разі вираженої брадикардії призначають 0,5-1 мл 0,1% р. атропіну сульфату.

• Коли і після цих заходів загальний стан не поліпшується, випа-док розцінюють як перехід колапсу в шок.