Гостра правошлуночкова недостатність

(нездатність правого шлуночка перекачати кров із великого кола кровообігу в мале внаслідок його слабкості або наявності перепони

для току крові)

Причини

• Тромбоемболія легеневої артерії.

• Інфаркт міокарда правого шлуночка.

• Великий інфаркт міжшлуночкової перегородки з аневризмою.

• Спонтанній пневмоторакс. Астматичний статус.

• Надмірна інфузійна терапія у хворих з серцевою недостатністю, особливо при переливаннях цитратної крові.

• Захворювання легень (бронхіальна астма, емфізема, пневмоскле-роз). Масивна пневмонія.

Клініка

• Акроціаноз. Тахікардія. Ядуха. Болі в правому підребер'ї.

• Здуття і пульсація підшкірних вен, особливо на шиї.

• Набряки на нижніх кінцівках.

• Печінка збільшується, болісна, натискання на печінку викликає набрякання шийних вен (симптом Плеша), з'являється асцит.

5

• Різко збільшується ЦВТ. Пульс частий, слабкий, аритмічний.

• Зниження АТ (гіпотонія – результат “синдрому малого викиду”).

Невідкладна допомога

• Патогенетична.

• При необхідності проведення інфузійної терапії слід обмежити об'єм та швидкість переливань.

• При переливаннях крові, консервованої розчином цитрату, для попередження гіпокальціємії слід на кожні 500 мл консервованої крові вводити в/в 10 мл 10% розчину кальцію глюконату.

• При наявності бронхоспазму – вводити бронхолітики.

• Надмірну рідину з організму виводять, застосовуючи сечогінні (розчин фуросеміду).

• Метаболічний ацидоз корегують 4% розчином натрію гідрокар-бонату (в/в, краплинно, під контролем КОС).

• При тромбоемболії легеневої артерії застосовують антикоагу-лянти (розчин фраксипарину по 0,6 мг п/шк., розчин гепарину по 5000 МО кожні 4 години), фібринолітики (фібринолізин, урокіназу, стрептодеказу, кабікіназу).

Гостра судинна недостатність

(порушення периферичного кровообігу, що

супроводжується порушенням кровопостачання органів і тканин)

Виникає цей стан у результаті раптового первинного зменшення наповнювання кров’ю периферичних судин і проявляється у вигляді непритомності, колапсу, шоку.

Непритомність (синкоп)

• Раптове короткочасне порушення свідомості, викликане гіпоксією мозку, що супроводжується ослабленням серцевої діяльності і дихання й швидке їх відновлення.

Виділяють три періоди непритомності:

• Переднепритомний стан.

• Властива непритомність.

• Післянепритомний стан.

6

стан. Пульс 110/хв., слабкий. АТ 80/60 мм рт. ст.. прослуховуються вологі хрипи. Вкажіть патологію, яка виникла у хворого:
63. Фельдшера ФАПу викликали до пацієнта, який скаржиться на біль у грудях, задишку. Під час обстеження з’ясувалось, що він багато років страждає на варикоз-не розширення вен, двічі був тро-мбофлебіт. Стан погіршився рап-тово після фізичн. навантаження. Під час спілкування чоловік зне-притомнів, не дихає, пульс на сонній артерії не визначається. Фельдшер констатував клінічну смерть і припустив, що вона стала наслідком:	1 тромбоемболії легеневої артерії 2 інфаркту міокарда 3 спонтанного пневмотораксу 4 травми грудної клітки 5 фібриляції шлуночків
64. Прибувши на виклик, фельд-шер ФАПу запідозрив у пацієнта інфаркт міокарда та вирішив про-вести ЕКГ- дослідження. Під час цієї маніпуляції пацієнт раптово зблід, у нього з’явилось агональне дихання. На ЕКГ реєструються безладні зубці різної амплітуди, серцевих комплексів при цьому немає. Що стало найбільш вірогідною причиною даного ускладнення:	1 фібриляція шлуночків 2 «неефективне серце» 3 асистолія 4 екстрасистолія 5 дефібриляція
65. У чоловіка 50 р., який зверну-вся за медичною допомогою до фельдшера ФАПу, раптово з’яви-вся різкий біль в лівій половині грудної клітки, виник напад яду-хи. Пацієнт збуджений, ціаноз шкіри верхньої половини тіла;	1 тромбоемболія легеневої артерії 2 стенокардія 3 інфаркт міокарда 4 пневмоторакс 5 анафілактичний шок

31

потемніння в очах. Ваш діагноз:
59. Виклик фельдшера ШМД до дитини 7 років, у якої розвився колапс після фізичного наванта-ження на уроці фізкультури. Вчи-тель поклав дитину у горизонт. положення, підняв кінцівки, роз-стебнув одяг. Визначте подальші дії фельдшера:	1 ввести п/ш р. кордіаміну 2 надати дитині підвищене положення 3 положити дитину набік 4 ввести в/м 50% р. анальгіну 5 протерти шкіру розчином оцту
60. При об’єктивному обстеженні у дитини виявлено ядуху, рефлек-торний кашель і клекотання диха-ння. Шкіра та слизові блідо-ціано-тичні, холодні, вологі. Над леге-нями вислуховується велика кіль-кість різнокаліберних вологих хрипів, виділення з рота пінистої білої або геморагічної мокроти. Надайте першу медичну допомогу:	1 підвищене положення, наклада-ння венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хв. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисн 2 вимірювання АТ, ЦВТ, частоти спонтанного дихання 3 антибактеріальна терапія 4 інотропна та симптоматична підтримка 5 екстракорпоральні методи детоксикації
61. При об’єктивному обстеженні у дитини виявлено ядуху, рефлек-торний кашель і клекотання диха-ння. Шкіра та слизові блідо-ціано-тичні, холодні, вологі. Над леге-нями вислуховується велика кіль-кість різнокаліберних вологих хрипів, виділення з рота пінистої білої або геморагічної мокроти. Поставте діагноз:	1 гострий набряк легень 2 гіповолемічний шок 3 астматичний стан 4 анафілактичний шок 5 стеноз підв’язкового простору
62. У хворого 58 р., який лікуєть-ся в хір від. з приводу г. тромбозу підшкірних вен нижніх кінцівок, зранку при вставанні з ліжка з’я-вився сильний біль за грудиною, ціаноз обличчя та верхньої половини тулуба, колаптоїдний	1 емболія легеневої артерії 2 гострий інфаркт міокарда 3 пневмонія 4 серцева недостатність 5 інфаркт легені

30

Переднепритомний стан

Проявляється:

• відчуттям нудоти, потемнінням в очах, дзенькотом у вухах,

• слабкістю, запамороченням, пітливістю, блідістю шкіри.

Триває від декілька секунд до 1 хвилини.

Непритомність (властива)

Проявляється:

• втратою свідомості, різким зниженням м'язового тонусу,

• блідістю шкіри, поверхневим рідким диханням.

• Зіниці звужені (іноді розширені), не реагують на світло, відсутній рогівковий рефлекс.

• Пульс слабкий, ледь прощупується.

• АТ знижений або нормальний, тони серця приглушені.

Триває непритомність від декількох секунд до 1 хвилини. Іноді затягується до 10-20 хвилин.

У виняткових випадках при відносно тривалому припиненні мозкового кровотоку розвиваються тоніко - клонічні судоми, спостерігається мимовільне сечовипускання.

Післянепритомний стан

• Після відновлення свідомості поступово шкіра здобуває звичай-ного кольору. Поліпшується наповнення пульсу.

• Зникає брадикардія, нормалізується АТ.

• Пацієнт на пам'ятає про те, що трапилося, звичайно запитує, де він і що з ним відбулося.

• У деяких пацієнтів слабкість, головний біль або вага у голові.

Невідкладна допомога

• Укласти пацієнта горизонтально без підголівника з піднятими ногами.

• Розстебнути одяг, забезпечити свіже повітря. Обприскати обличчя та груди водою. Поплескати долонями по обличчю.

• Дати обережно (махаючими рухами перед носом) вдихнути нашатирний спирт, оцтову есенцію, ефір.

• При наявності – покласти грілки до ніг і кистей.

• Якщо пацієнт не приходить у себе, увести п/шк або в/м 2 мл 25% розчину кордіаміну (або кофеїну – 1 мл 10% розчину),

• При низькому АТ – 1 мл 5% розчину ефедрину п/шк або 1 мл 1% розчину мезатону в/м.

7

• При аритмічної непритомності: при повній блокаді (напад Морганьї – Адамса - Стокса) – увести 1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату; при пароксизмальній тахіаритмії – 5 мл 10% розчину новокаїнаміду в/в повільно.

• При гіпоглікемічної непритомності в/в ввести 40-60 мл 40% розчину глюкози.

• Після відновлення свідомості, нормалізації пульсу, АТ пацієнтові забезпечується фізичний і психічний спокій і спостереження.

• Підлягають госпіталізації непритомності при повній блокаді (напади Морганьї – Адамса – Стокса), епілепсії, черепно-мозко-вій травмі.

• При часто повторюваних синкопальних станах рекомендується обстеження в дільничного лікаря.